13.3. Аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів.

Для аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів існує певна система техніко-економічних показників, які є диференційованими залежно від особливостей виробництва та окремих видів предметів праці.

Аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів пов’язаний з дослідженням рівня витрачання матеріальних ресурсів, тому завданням аналізу є пошук джерел економії цих ресурсів і зниження матеріаломісткості продукції.

Матеріаломісткість продукції – вартісний показник, який відображає рівень матеріальних витрат на гривню товарної продукції та розраховується як відношення суми всіх матеріальних витрат до вартості товарної продукції:

,

де М_М – матеріаломісткість продукції, грн.;

МВ – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.

ТП – товарна продукція (у вартісному вираженні), грн.

Q – обсяг випуску продукції (в натуральних одиницях);

Н_n – норма витрат n-виду матеріалу на одиницю продукції (у натуральних одиницях);

Ц_М – ціна одиниці n-виду матеріалу за аналізований період, грн.;

Ц_П – відпускна ціна одиниці продукції, грн.

Матеріаловіддача продукції (показник обернений до матеріаломісткості) характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів і розраховується як відношення вартості товарної продукції до суми матеріальних витрат:

,

де М_В – матеріаловіддача продукції, грн.

Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є зниження питомої матеріаломісткості продукції, що відображає рівень використання матеріальних ресурсів на окремий продукції і розраховується як відношення кількості або вартості витрачених матеріальних ресурсів на окремий і-вид продукції до кількості або вартості виготовленої продукції даного виду.

Також у ході аналізу необхідно приділити увагу питомій вазі матеріальних витрат у собівартості продукції, яка характеризує рівень використання матеріальних ресурсів за структурою випуску продукції та розраховується як відношення матеріальних витрат до собівартості продукції.

У процесі виробничої діяльності завжди виникають відхилення фактичних показників від планових. Коефіцієнт споживання матеріалів відображає рівень ефективності фактичного витрачання матеріальних ресурсів та показує економію або перевитрату матеріалів порівняно зі встановленими нормами. Цей коефіцієнт обчислюється як відношення фактичних матеріальних витрат до планових, перерахованих на фактичний обсяг випуску та асортимент продукції. Оптимальне значення цього коефіцієнта має бути не більшим за 1.

В процесі аналізу використання матеріальних ресурсів розраховують також часткові показники матеріаломісткості, які характеризують рівень використання окремих видів матеріальних ресурсів: металомісткість, паливомісткість, сировинномісткість, енергоємність тощо).

Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємстві необхідно також розраховувати такі показники:

– швидкість обороту матеріальних запасів, що обчислюється діленням середнього (за період) залишку матеріальних запасів у грошовому виразі на середнє добове споживання в цьому самому періоді:

,

де То – швидкість обороту матеріальних запасів, у днях;

– розмір запасу n-виду матеріалу на поч. періоду (у грошовому виразі);

– розмір запасу n-виду матеріалу на кін. періоду (у грошовому виразі);

Сⁿ – середнє добове споживання n-матеріалу, грн.

– оборотність матеріальних запасів, яка розраховується діленням вартості товарної продукції на середній залишок запасів:

,

де R – оборотність матеріальних запасів, кількість оборотів.

Слід підкреслити, що в чисельнику зазначається не обсяг реалізації продукції, а обсяг випуску, тому що він показує реальну вартість запасів протягом періоду, що розглядається.

– термін зберігання запасів, тобто відношення календарної кількості днів у аналізованому періоді до оборотності матеріальних цінностей:

Т_З = Т / R

де Т_З – термін зберігання матеріальних запасів, днів;

Т – тривалість періоду, днів;

R – оборотність матеріальних запасів, кількість оборотів.

Усі названі показники зводять у таблицю (табл. 1).

Таблиця 1