1.5. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами

Економічний аналіз тісно пов’язаний з багатьма економічними та неекономічними дисциплінами. Зокрема теоретичною і методологічною основою економічного аналізу, як і всіх економічних наук, є політична економія (економічна теорія) і діалектичний метод пізнання, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) є базовими для використання в економічному аналізі. Аналіз, як метод пізнання реальної дійсності, безпосередньо пов’язаний із мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною реальної дійсності, що також передбачає використання синтезу та інших категорій і законів діалектики.

Політична економія – це загальнометодологічна наука, яка розкриває основи суспільного виробництва, розподіл, обмін, споживання матеріальних благ, закони функціонування і розвитку виробництва за конкретних умов господарювання. Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, які виражають головний напрям розвитку підприємства та проявляються в закономірностях і тенденціях його стратегії. Політична економія є теоретичною базою для економічного аналізу, озброює аналітиків відповідною системою економічних показників і понять (ціна, прибуток, собівартість тощо) та дозволяє проводити їх аналіз, встановлювати зміни, відхилення, тенденції, бачити можливі диспропорції і способи їх подолання.

Найбільш тісно економічний аналіз пов'язаний з бухгалтерським обліком. Значення системи бухгалтерського обліку випливає з його головної функції: відображати всі ресурси підприємств, господарські засоби, а також їхній рух, зміни, використання в процесі здійснення господарських операцій. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська й статистична звітність є головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності підприємства, причому джерелом, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків. Частка економічної інформації, що отримується через систему бухгалтерського обліку, перевищує 70%. Не знаючи методики бухгалтерського обліку та змісту звітності, важко підібрати для аналізу необхідні матеріали та перевірити їхню вірогідність.

Тісний зв’язок існує між економічним аналізом і статистикою насамперед у сфері використання методології визначення багатьох показників, певних статистичних прийомів та статистичної інформації для аналітичних розрахунків. Для потреб економічного аналізу використовується багато статистичної інформації (особливо звітність), форми і правила складання якої визначають органи статистики. Потім проводиться аналіз звітів, встановлення відхилень, які потребуватимуть з’ясування причин їх виникнення. Статистика розробляє і теоретично вдосконалює правила й можливості застосування тих чи інших прийомів (методу аналітичних групувань, індексного методу, прийомів кореляції тощо) у конкретних ситуаціях, вимоги до таблиць і способи їх побудови. Економічний аналіз використовує середні та відносні величини, показники динамічного ряду, теоретичні основи яких розробляє статистика.

Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв’язок з економічним аналізом, який полягає насамперед у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей підприємства, способів зміцнення його фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів тощо.

Перехід до ринкової економіки зумовив появу нової галузі наукових знань і практичної діяльності – аудиту. Завданням аудиту є документальна перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності й повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства. Також аудиторська служба перевіряє обґрунтованість плану виробничої діяльності підприємства. Інформаційною базою аудиту є первинні документи, дані поточного обліку, планові показники, дані балансу, звіту про фінансові результати та іншої звітності внутрішнього характеру.

Кінцевою метою аудиту є аналіз показників фінансового становища, аналіз платоспроможності й фінансової стійкості, ліквідності балансу, інших фінансових показників підприємств. Результати економічного аналізу узагальнюються, опрацьовуються заходи для покращення економічної роботи та впровадження виявлених резервів у виробництво. Узагальнення аналітичних результатів є найважливішим етапом аналізу, необхідним для аудиторських висновків.

Економічний аналіз пов'язаний з дисципліною планування, адже без економічного аналізу неможливим є складання науково обґрунтованих планів чи розробка прогнозів на всіх рівнях управління. В удосконаленні планування економічний аналіз відіграє подвійну роль. По-перше, лише за даними аналітичних розрахунків можна встановити тенденції зміни тих показників, за якими розробляється прогноз. По-друге, за допомогою аналізу простежуються темпи змін у середньому за рік.

Вільна ринкова економіка, її організація та управління нею неможливі без використання в економічному аналізу принципів маркетингу, серед яких:

– виробництво продукції відповідно до потреб покупців з урахуванням ринкової ситуації;

– задоволення потреб і запитів споживачів;

– реалізація продукції та послуг на певних ринках, у передбачених обсягах та у встановлені терміни.

Ці принципи покладені в основу маркетингових програм, розробка яких є неможливою без проведення економічного аналізу стану ринку, покупців і споживачів, конкурентної ситуації, ринкових цін і фінансових результатів.

Зв’язок економічного аналізу та математики визначається тим, що обидві галузі знань вивчають кількісні співвідношення між показниками. Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках поширюється насамперед на область змінних величин, пов’язаних між собою функціональною залежністю. Застосування математики в економіці часто набирає форми економіко-математичного моделювання. Математична модель, сконструйована на засаді глибокого теоретичного дослідження економічної суті процесу, буде об’єктивно його відображати. Застосування в економічному аналізі математичних методів істотно підвищує його авторитет: аналіз стає глибшим, ґрунтовнішим, оперативнішим, охоплює більшу кількість об’єктів та більший обсяг інформації.

Отже, економічний аналіз можна назвати синтезованою наукою, яка сформувалася внаслідок інтеграції багатьох наук і об’єднала окремі їх елементи. У свою чергу, результати аналізу використовуються іншими науками. Безперечно, усі ці зв’язки є багатоплановими, реальними, об’єктивними і мають бути використані для всебічного розвитку діяльності підприємств, їхніх підрозділів і об’єднань.