Структура трудових ресурсів підприємства

Категорії персоналу	Персонал основної діяльності
	Минулий період		За планом			Фактично
	кількість, осіб	питома вага, %		кількість, осіб	питома вага, %		кількість, осіб	питома вага, %
ПВП, всього	1400	100		1390	100		1340	100
у т. ч.:
– робітники	1010	72,14		1000	71,94		958	71,49
– службовці	390	27,86		390	28,06		382	28,51
із них:
– керівники	15	1,07		15	1,08		10	0,75
– спеціалісти	375	26,79		375	26,98		372	27,76

Дані таблиці 2 свідчать, що питома вага робітників у загальній чисельності ПВП порівняно з планом та минулим періодом знизилась відповідно на 0,45% і 0,65%, а питома вага спеціалістів зросла.

Зниження (підвищення) питомої ваги робітників порівняно з плановою спричиняє відповідне зниження (підвищення) продуктивності праці у розрахунку на одного працівника ПВП в цілому, а також на одного робітника. Величина впливу цього фактора на продуктивність праці одного робітника розраховується множенням різниці між фактичною і плановою питомою вагою робітників у загальній чисельності на планову середню продуктивність праці одного робітника ((71,49 – 71,94) * 8400 / 100 = (– 37) грн.), всіх робітників (– 36) тис. грн. (– 37 * 958). Отже, зниження питомої ваги робітників спричинило зниження продуктивності їхньої праці у звітному періоді на 36 тис. грн.

Подальший аналіз структури чисельності персоналу слід проводити виходячи з того, що для високопродуктивної праці на підприємстві повинно бути дотримане оптимальне співвідношення чисельності основних і допоміжних робітників відповідної кваліфікації (див. табл. 3).

Таблиця 3

Чисельність основних і допоміжних робітників

Категорії робітників	План		Фактично		Минулий період		Відхилення ()
	кількість, осіб	% до загальної кількості	кількість, осіб	% до загальної кількості	кількість, осіб	% до загальної кількості	від плану	від минулого періоду
Робітники, усього осіб	1000	100	958	100	1010	100	– 42	– 52
у т. ч.:
– основні	790	79,0	790	82,5	800	79,2	—	– 10
– допоміжні	210	21,0	168	17,5	210	20,8	– 42	– 42

З табл. 3 видно, що питома вага основних робітників зросла порівняно з плановою на 3,5% (82,5 – 79), а з минулим періодом – на 3,3% (82,5 – 79,2).

Підвищення питомої ваги основних робітників у їх загальній чисельності позитивно характеризує роботу підприємства, оскільки це супроводжується зростанням продуктивності праці. Вплив зміни питомої ваги основних робітників у загальній їх чисельності на виробіток одного робітника визначається діленням різниці між фактичною і плановою питомою вагою основних робітників на планову питому вагу основних робітників: (82,5 – 79) / 79 * 100 = 4,43%. Отже, завдяки підвищенню питомої ваги основних робітників у загальній чисельності продуктивність праці одного основного робітника збільшилась на 4,43%.

Успішне виконання виробничої програми залежить від забезпечення виробництва кадрами найбільш важливих професій та кваліфікацій працівників. Для цього фактична кількість робітників за професіями та розрядами порівнюється з потребою в них для виконання обсягу робіт дільниці, цеху й підприємства в цілому. Потрібна кількість робітників обчислюється діленням величини трудомісткості робіт за кожним їх видом на плановий фонд часу праці одного робітника.

Для оцінки відповідності кваліфікації робітників складності виконуваних робіт порівнюють середні тарифні розряди робіт і робітників, розраховані за середньою арифметичною:

; ,

де Т_р – середній тарифний розряд; ЧР – чисельність робітників; ТП – обсяг робіт кожного виду.

Аналіз використання робітників за кваліфікацією базується на зіставленні складності виконуваних за нарядами робіт із розрядом робітників (табл. 4).

Таблиця 4