31. Утримання свиней на ділянці підсосу. Конструктивні особливості станків для підсисних свиноматок.

У підсисний період свиноматка потребує значно більшої кі­лькості поживних речовин, ніж під час поросності. У цей період необхідно особливо ретельно контролювати в раціонах свинома­ток вміст факторів протеїнового і амінокислотного живлення. У складі протеїну повинно бути не менше 5% лізину, а сума меті­оніну з цистином повинна складати 66% від кількості лізину. Слід також ретельно контролювати мінеральний та вітамінний склад раціонів свиноматок, що необхідно для підтримання нор­мального обміну речовин в організмі матки та її поросят.За високої молочної проду­ктивності неможливо тільки кормом повністю компенсувати свиноматці потребу в поживних речовинах, тому відбувається часткове використання резервів організму матки. Організація оптимального режиму підгодівлі поросят у підсисний період дозволяє дещо знизити виробіток молока свиноматкою, зменши­ти втрату маси, полегшити її запліднення після відлучення по­росят і скоротити період між двома суміжними опоросами.У підсисний період свиноматка потребує значно більшої кі­лькості поживних речовин, ніж під час поросності. У цей період необхідно особливо ретельно контролювати в раціонах свинома­ток вміст факторів протеїнового і амінокислотного живлення. У складі протеїну повинно бути не менше 5% лізину, а сума меті­оніну з цистином повинна складати 66% від кількості лізину. Слід також ретельно контролювати мінеральний та вітамінний склад раціонів свиноматок, що необхідно для підтримання нор­мального обміну речовин в організмі матки та її поросят.Годівля свиноматок під час лактації, як правило, здійснюється лише концентрованим кормом. Об'ємисті корми, за винятком коренебульбоплодів, не забезпечують достатнього надходження в раціоні доступної енергії. Раціони з великою кількістю картоплі, кормового і цукрового буряку буває важко збалансувати за аміно­кислотами. Крім того, ці корми дуже швидко псуються, і тому їх залишки необхідно регулярно видаляти з годівниць.Кількість корму, що згодовується щодобово свиноматці, яка знаходиться на підсосі, залежить від вмісту в ньому енергії, її молочної продуктивності та складу молока, кількості поросят у гнізді. В умовах свинарських господарств різної потужності і призначення застосовують три типи станків для утримання підсисних свиноматок.До першого типу відносять станки, у яких свиноматки протягом всього підсисного періоду утримуються вільно, не мають доступу до зони відпочинку поросят і їх підгодівельного майданчика.Призначення другого типу станків – фіксоване утримання підсисних свиноматок протягом всього часу їх спільного перебування з поросятами.Третій тип станків передбачає напівфіксоване утримання маток. В цих станках під час опоросу і впродовж перших 10 днів після нього свиноматок утримують у фіксованому стані. Потім стінки станка для опоросу переміщають так, щоб свиноматка могла переміщатись по станкуНа племінних фермах рекомендується утримувати підсосних свиноматок у фіксованому стані протягом перших 10 днів. З цією метою використовують станки типів: “діагональний” та “ленінградський”, конструкція яких дозволяє зсовувати одну з бокових стінок фіксуючого пристрою і матка може рухатись вільно. На племінних і товарних фермах використовують станки місцевої конструкції (металеві або дерев’яні).