- •1.Формування м'ясного балансу та споживання м'яса населенням України. Досвід розвитку свинарства за кордоном.
- •2. Завдання дисципліни «Свинарство та технологія виробництва та переробки свинини» та її зміст. Чисельність свиней в Україні та перспективи розвитку свинарства.
- •3. Біологічні особливості свиней (поліестрічність, тривалість поросності, багатоплідність, великоплідність, молочність тощо) та їх генетичний потенціал.
- •4. Характеристика відтворювальних якостей кнурів плідників та свиноматок.
- •5. Оцінка свиней за показниками відгодівельних, забійних та м'ясних якостей.
- •6. Способи нумерації та ідентификації свиней.
- •7. Продуктивність та господарсько-корисні ознаки свиней. Асортимент продукції свинарства.
- •8. Типи конституції та їх характеристика за станом здоров'я та продуктивності. Методи оцінки екстер'єру свиней.
- •10. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої білої породи свиней.
- •11. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення уельської породи і ландрас.
- •9. Поняття порода та класифікація порід свиней за напрямком продуктивності.
- •12. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення порід дюрок і гемпшир.
- •13. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення полтавської м'ясної і української степової білої порід.
- •14.(45) Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •15. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення української м'ясної і миргородської порід.
- •Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої чорної української степової рябої і порід.
- •Етологічні особливості свиней. Стресові явища в свинарстві. Синдром рss
- •Системи парування свиней. Відбір та підбір в свинарстві.
- •Комплексна і переважаюча селекція. Індексна і тандема селекція.
- •Селекція і якість свинини. Стресочутливість тварин і вади свинини: методи визначення і попередження
- •Чистопорідне розведення свиней. Особливості та значення.
- •Використання схрещування в свинарстві. Необхідні умови при його запровадженні.
- •Типи аграрних підприємств з виробництва племінної і товарної продукції та взаємозв'язок між ними.
- •Комплектування стада та його структура.
- •Ефективність використання помісних і інбредних кнурів-плідників. Гетероспермне осіменіння свиноматок.
- •Гібридизація: міжвидова, міжпородна, породно-лінійна.
- •Прижиттєва оцінка товщини шпику у свиней.
- •Завдання та методика контрольної відгодівлі свиней.
- •Мета бонітування, організація і технологія проведення.
- •Методика складання перспективного плану племінної роботи у свинарстві.
- •Державні книги племінних свиней та їх значення. Вимоги до тварин для запису в державну книгу.
- •Головні напрями впровадження ресурсозберігаючих технологій і зниження собівартості свинини.
- •Технологія відтворення стада свиней.
- •Планування опоросів та розробка планів підбору.
- •Визначення охоти та строків парування (осіменіння) свиноматок. Технологія осіменіння маток.
- •Інтенсивне використання свиноматок - складовий елемент ресурсозберігаючої технології відтворення свиней.
- •Утримання свиней на ділянці підсосу. Конструктивні особливості станків для підсисних свиноматок.
- •Технологія вирощування поросят-сисунів. Профілактика анемії та шлунково-кишкових захворювань.
- •Біологічні та фізіологічні особливості поросят. Обґрунтування схем підгодівлі.
- •Відлучення поросят та фактори, які впливають на збереженість поросят-сисунів.
- •Оптимальні показники технології дорощування поросят: розмір груп, площа станка на одну голову, фронт годівлі, мікроклімат. Одно, дво і трьох фазна технологія вирощування
- •Вплив різних факторів на ефективність відгодівлі. Принципи планування відгодівлі
- •Технологія беконної, м'ясної і сальної відгодівлі свиней.
- •Формування навколишнього середовища. Мікроклімат приміщень та його вплив на стан здоров'я і продуктивність свиней.
- •Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •46.Особливості літньо-табірне утримання свиней
- •47.Основні вимоги до повноцінної годівлі свиней.
- •48.Типи годівлі свиней. Принципи нормування раціонів.
- •49.Характеристика технологічного процесу при запровадженні сезонно турової системі опоросів.
- •50.Характеристика технологічного процесу при запровадженні поточно - цехової системі опоросів.
- •51.Принципи роботи сучасних свинарських господарств: поточність та ритмічність "все зайнято і все порожньо", спеціалізація цехів тощо. Стандартизація продукції, що випускається.
- •52. Біобезпека свинарських підприємств. Загальні принципи профілактики хвороб свиней.
- •53.Особливості виробництва свинини в особистих підсобних та фермерських господарствах.
- •54. Комплексна механізація виробничих процесів в свинарстві.
- •8 Правила приймання
- •56.Визначення вгодованості свиней.
- •57. Переробка побічної продукції свинарства. Екологічні проблеми зв’язані з свинарством і енергозаощаджувальні технології їх вирішення.
- •58.Морфологічний і хімічний склад м'яса. Визначення якості м'яса.
Утримання свиней на ділянці підсосу. Конструктивні особливості станків для підсисних свиноматок.
У підсисний період свиноматка потребує значно більшої кількості поживних речовин, ніж під час поросності. У цей період необхідно особливо ретельно контролювати в раціонах свиноматок вміст факторів протеїнового і амінокислотного живлення. У складі протеїну повинно бути не менше 5% лізину, а сума метіоніну з цистином повинна складати 66% від кількості лізину. Слід також ретельно контролювати мінеральний та вітамінний склад раціонів свиноматок, що необхідно для підтримання нормального обміну речовин в організмі матки та її поросят.За високої молочної продуктивності неможливо тільки кормом повністю компенсувати свиноматці потребу в поживних речовинах, тому відбувається часткове використання резервів організму матки. Організація оптимального режиму підгодівлі поросят у підсисний період дозволяє дещо знизити виробіток молока свиноматкою, зменшити втрату маси, полегшити її запліднення після відлучення поросят і скоротити період між двома суміжними опоросами.У підсисний період свиноматка потребує значно більшої кількості поживних речовин, ніж під час поросності. У цей період необхідно особливо ретельно контролювати в раціонах свиноматок вміст факторів протеїнового і амінокислотного живлення. У складі протеїну повинно бути не менше 5% лізину, а сума метіоніну з цистином повинна складати 66% від кількості лізину. Слід також ретельно контролювати мінеральний та вітамінний склад раціонів свиноматок, що необхідно для підтримання нормального обміну речовин в організмі матки та її поросят.Годівля свиноматок під час лактації, як правило, здійснюється лише концентрованим кормом. Об'ємисті корми, за винятком коренебульбоплодів, не забезпечують достатнього надходження в раціоні доступної енергії. Раціони з великою кількістю картоплі, кормового і цукрового буряку буває важко збалансувати за амінокислотами. Крім того, ці корми дуже швидко псуються, і тому їх залишки необхідно регулярно видаляти з годівниць.Кількість корму, що згодовується щодобово свиноматці, яка знаходиться на підсосі, залежить від вмісту в ньому енергії, її молочної продуктивності та складу молока, кількості поросят у гнізді. В умовах свинарських господарств різної потужності і призначення застосовують три типи станків для утримання підсисних свиноматок.До першого типу відносять станки, у яких свиноматки протягом всього підсисного періоду утримуються вільно, не мають доступу до зони відпочинку поросят і їх підгодівельного майданчика.Призначення другого типу станків – фіксоване утримання підсисних свиноматок протягом всього часу їх спільного перебування з поросятами.Третій тип станків передбачає напівфіксоване утримання маток. В цих станках під час опоросу і впродовж перших 10 днів після нього свиноматок утримують у фіксованому стані. Потім стінки станка для опоросу переміщають так, щоб свиноматка могла переміщатись по станкуНа племінних фермах рекомендується утримувати підсосних свиноматок у фіксованому стані протягом перших 10 днів. З цією метою використовують станки типів: “діагональний” та “ленінградський”, конструкція яких дозволяє зсовувати одну з бокових стінок фіксуючого пристрою і матка може рухатись вільно. На племінних і товарних фермах використовують станки місцевої конструкції (металеві або дерев’яні).
