- •1.Формування м'ясного балансу та споживання м'яса населенням України. Досвід розвитку свинарства за кордоном.
- •2. Завдання дисципліни «Свинарство та технологія виробництва та переробки свинини» та її зміст. Чисельність свиней в Україні та перспективи розвитку свинарства.
- •3. Біологічні особливості свиней (поліестрічність, тривалість поросності, багатоплідність, великоплідність, молочність тощо) та їх генетичний потенціал.
- •4. Характеристика відтворювальних якостей кнурів плідників та свиноматок.
- •5. Оцінка свиней за показниками відгодівельних, забійних та м'ясних якостей.
- •6. Способи нумерації та ідентификації свиней.
- •7. Продуктивність та господарсько-корисні ознаки свиней. Асортимент продукції свинарства.
- •8. Типи конституції та їх характеристика за станом здоров'я та продуктивності. Методи оцінки екстер'єру свиней.
- •10. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої білої породи свиней.
- •11. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення уельської породи і ландрас.
- •9. Поняття порода та класифікація порід свиней за напрямком продуктивності.
- •12. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення порід дюрок і гемпшир.
- •13. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення полтавської м'ясної і української степової білої порід.
- •14.(45) Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •15. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення української м'ясної і миргородської порід.
- •Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої чорної української степової рябої і порід.
- •Етологічні особливості свиней. Стресові явища в свинарстві. Синдром рss
- •Системи парування свиней. Відбір та підбір в свинарстві.
- •Комплексна і переважаюча селекція. Індексна і тандема селекція.
- •Селекція і якість свинини. Стресочутливість тварин і вади свинини: методи визначення і попередження
- •Чистопорідне розведення свиней. Особливості та значення.
- •Використання схрещування в свинарстві. Необхідні умови при його запровадженні.
- •Типи аграрних підприємств з виробництва племінної і товарної продукції та взаємозв'язок між ними.
- •Комплектування стада та його структура.
- •Ефективність використання помісних і інбредних кнурів-плідників. Гетероспермне осіменіння свиноматок.
- •Гібридизація: міжвидова, міжпородна, породно-лінійна.
- •Прижиттєва оцінка товщини шпику у свиней.
- •Завдання та методика контрольної відгодівлі свиней.
- •Мета бонітування, організація і технологія проведення.
- •Методика складання перспективного плану племінної роботи у свинарстві.
- •Державні книги племінних свиней та їх значення. Вимоги до тварин для запису в державну книгу.
- •Головні напрями впровадження ресурсозберігаючих технологій і зниження собівартості свинини.
- •Технологія відтворення стада свиней.
- •Планування опоросів та розробка планів підбору.
- •Визначення охоти та строків парування (осіменіння) свиноматок. Технологія осіменіння маток.
- •Інтенсивне використання свиноматок - складовий елемент ресурсозберігаючої технології відтворення свиней.
- •Утримання свиней на ділянці підсосу. Конструктивні особливості станків для підсисних свиноматок.
- •Технологія вирощування поросят-сисунів. Профілактика анемії та шлунково-кишкових захворювань.
- •Біологічні та фізіологічні особливості поросят. Обґрунтування схем підгодівлі.
- •Відлучення поросят та фактори, які впливають на збереженість поросят-сисунів.
- •Оптимальні показники технології дорощування поросят: розмір груп, площа станка на одну голову, фронт годівлі, мікроклімат. Одно, дво і трьох фазна технологія вирощування
- •Вплив різних факторів на ефективність відгодівлі. Принципи планування відгодівлі
- •Технологія беконної, м'ясної і сальної відгодівлі свиней.
- •Формування навколишнього середовища. Мікроклімат приміщень та його вплив на стан здоров'я і продуктивність свиней.
- •Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •46.Особливості літньо-табірне утримання свиней
- •47.Основні вимоги до повноцінної годівлі свиней.
- •48.Типи годівлі свиней. Принципи нормування раціонів.
- •49.Характеристика технологічного процесу при запровадженні сезонно турової системі опоросів.
- •50.Характеристика технологічного процесу при запровадженні поточно - цехової системі опоросів.
- •51.Принципи роботи сучасних свинарських господарств: поточність та ритмічність "все зайнято і все порожньо", спеціалізація цехів тощо. Стандартизація продукції, що випускається.
- •52. Біобезпека свинарських підприємств. Загальні принципи профілактики хвороб свиней.
- •53.Особливості виробництва свинини в особистих підсобних та фермерських господарствах.
- •54. Комплексна механізація виробничих процесів в свинарстві.
- •8 Правила приймання
- •56.Визначення вгодованості свиней.
- •57. Переробка побічної продукції свинарства. Екологічні проблеми зв’язані з свинарством і енергозаощаджувальні технології їх вирішення.
- •58.Морфологічний і хімічний склад м'яса. Визначення якості м'яса.
Відлучення поросят та фактори, які впливають на збереженість поросят-сисунів.
Відлучення поросят є одним з важливих технологічних елементів в системі вирощування поросят на репродуктор них фермах, оскільки воно впливає не тільки на ріст і розвиток їх після відлучення, а й на продуктивність свиноматок в наступні відтворювальні цикли. Передумовою успішного відлучення поросят є своєчасне привчання їх до поїдання різноманітних кормів з раннього віку. Не підготовлені до цього поросята після відлучення не можуть споживати необхідної кількості кормів, знижують прирости, у них настає розлад травлення, що призводить навіть до загибелі частини приплоду. Щоб запобігти таким захворюванням, поросятам необхідно згодовувати антибіотики протягом 3 – 5 днів після відлучення, зменшити добову норму кормів на 15 – 20% при забезпеченні нормального фронту годівлі та вивести із раціону корми, які швидко псуються (збиране молоко). Даванку води не обмежують.Підготовка свиноматок до відлучення полягає в тому, щоб зменшити у них молоко утворення та запобігти захворюванню вимені. Для цього за 1,5 – 2 дні до відлучення добову норму кормів зменшують на 30%, а для багато молочних свиноматок – на 50%, а за день до відлучення залишають без води. При такій годівлі у свиноматок різко зменшується виділення молока, що запобігає виникненню маститів.Як правило, поросят відлучають за один раз. У день відлучення, після чергової годівлі поросят, свиноматку переводять у групу холостих, а поросят залишають у тому ж станку, щоб зменшити стресові явища.Збереженість поросят за підсосний період залежить насамперед від молочності свиноматок, годівлі та утримання поросят, конструкції станків, волого-температурного режиму та загального ветеринарно-епізоотичного стану на свинофермі.При відлученні поросят у 26 – 30-денному віці їх краще утримувати гніздами в спеціально обладнаних приміщеннях. Коли ж поросят відлучають у 3-, 7-, 10-денному віці, то тоді їх необхідно утримувати по двоє в спеціальних клітках-боксах, де майже всі процеси по догляду за ними повністю механізовані.
Оптимальні показники технології дорощування поросят: розмір груп, площа станка на одну голову, фронт годівлі, мікроклімат. Одно, дво і трьох фазна технологія вирощування
Після відлучення поросят розміщують у спеціально обладнаних приміщеннях. Якщо їх відлучають у 2-місячному віці, то формують в групи по 20 – 25 голів в один станок. Краще на дорощування поросят розміщувати гніздами або по 10 – 12 голів в одному станку. В середньому на кожну тварину відводять 0,35 – 0,4 м2 площі підлоги та 25 см фронту годівниці. Огорожа між станками суцільна, заввишки до 80 см. а поверх неї вставляють трубний металевий елемент. Для повнішого скупчення виділень тварин у спеціально призначених місцях решітчастої підлоги частину огорожі станка також роблять з металевих решіток. Кращою підлогою в станках для відлучених поросят є дерев’яні настили або асфальто-керамзитне покриття з підстилкою .Сучасні станки мають щілинну підлогу з прорезиненого або полімерного матеріалів. З точки зору біобезпеки станки для утримання сисунів та відлучників повинні мати накопичу вальні ванни для гною під підлогою. В станках влаштовують годівниці та автонапувалки. Якщо поросята-сисуни мають таке цінне джерело поживних речовин, як молока матері, поросята після відлучення часто втрачають апетит і недоліки в годівлі особливо негативно впливають на стан поросят: вони хворіють, відстають у рості. Це призводить не тільки до зниження продуктивності, а й до марного витрачання кормів. В той же час поросята в 2 – 4-місячному віці мають високу енергію росту і при створенні їм найсприятливіших умов годівлі та утримання можуть добре засвоювати корми і швидко рости.Для нормального росту і розвитку та підтримання різних процесів життєдіяльності в організм поросят повинна надходити достатня кількість перетравної енергії. Джерелом енергії для поросят є органічні речовини, що містяться в кормах. Тому щоб забезпечити достатній рівень енергетичного живлення поросят, їм слід згодовувати корми з високим вмістом легко перетравних органічних речовин, таких як зерно кукурудзи, ячменю вівса, корми тваринного походження, кормові дріжджі, нехарчовий жир та ін. Для нормального живлення поросят має значення не тільки кількість протеїну, а й його якість (амінокислотний склад).Раціони для відлучених поросят повинні не тільки містити в собі всі необхідні поживні речовини в достатній кількості, але й мати високі смакові якості та невеликий об’єм. Концентровані корми повинні становити не менше 75 – 80% за поживністю раціону, соковиті або зелена маса – 15 – 30, трав’яне борошно – 5%.Концентровані корми вводять до раціону у вигляді комбікормів заводського виготовлення або кормо сумішей, виготовлених для різних вікових груп свиней на міжколгоспних комбікормових заводах. Для забезпечення інтенсивного росту молодняку свиней суміші концентрованих кормів необхідно збагачувати вітамінами та мікроелементами. Їх можна додавати в сухому вигляді при виготовленні кормо сумішей або в розчиненому стані безпосередньо перед роздаванням кормів, причому вітаміни та мікроелементи треба додавати окремо, тому що останні можуть ін активувати вітаміни.
