- •1.Формування м'ясного балансу та споживання м'яса населенням України. Досвід розвитку свинарства за кордоном.
- •2. Завдання дисципліни «Свинарство та технологія виробництва та переробки свинини» та її зміст. Чисельність свиней в Україні та перспективи розвитку свинарства.
- •3. Біологічні особливості свиней (поліестрічність, тривалість поросності, багатоплідність, великоплідність, молочність тощо) та їх генетичний потенціал.
- •4. Характеристика відтворювальних якостей кнурів плідників та свиноматок.
- •5. Оцінка свиней за показниками відгодівельних, забійних та м'ясних якостей.
- •6. Способи нумерації та ідентификації свиней.
- •7. Продуктивність та господарсько-корисні ознаки свиней. Асортимент продукції свинарства.
- •8. Типи конституції та їх характеристика за станом здоров'я та продуктивності. Методи оцінки екстер'єру свиней.
- •10. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої білої породи свиней.
- •11. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення уельської породи і ландрас.
- •9. Поняття порода та класифікація порід свиней за напрямком продуктивності.
- •12. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення порід дюрок і гемпшир.
- •13. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення полтавської м'ясної і української степової білої порід.
- •14.(45) Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •15. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення української м'ясної і миргородської порід.
- •Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої чорної української степової рябої і порід.
- •Етологічні особливості свиней. Стресові явища в свинарстві. Синдром рss
- •Системи парування свиней. Відбір та підбір в свинарстві.
- •Комплексна і переважаюча селекція. Індексна і тандема селекція.
- •Селекція і якість свинини. Стресочутливість тварин і вади свинини: методи визначення і попередження
- •Чистопорідне розведення свиней. Особливості та значення.
- •Використання схрещування в свинарстві. Необхідні умови при його запровадженні.
- •Типи аграрних підприємств з виробництва племінної і товарної продукції та взаємозв'язок між ними.
- •Комплектування стада та його структура.
- •Ефективність використання помісних і інбредних кнурів-плідників. Гетероспермне осіменіння свиноматок.
- •Гібридизація: міжвидова, міжпородна, породно-лінійна.
- •Прижиттєва оцінка товщини шпику у свиней.
- •Завдання та методика контрольної відгодівлі свиней.
- •Мета бонітування, організація і технологія проведення.
- •Методика складання перспективного плану племінної роботи у свинарстві.
- •Державні книги племінних свиней та їх значення. Вимоги до тварин для запису в державну книгу.
- •Головні напрями впровадження ресурсозберігаючих технологій і зниження собівартості свинини.
- •Технологія відтворення стада свиней.
- •Планування опоросів та розробка планів підбору.
- •Визначення охоти та строків парування (осіменіння) свиноматок. Технологія осіменіння маток.
- •Інтенсивне використання свиноматок - складовий елемент ресурсозберігаючої технології відтворення свиней.
- •Утримання свиней на ділянці підсосу. Конструктивні особливості станків для підсисних свиноматок.
- •Технологія вирощування поросят-сисунів. Профілактика анемії та шлунково-кишкових захворювань.
- •Біологічні та фізіологічні особливості поросят. Обґрунтування схем підгодівлі.
- •Відлучення поросят та фактори, які впливають на збереженість поросят-сисунів.
- •Оптимальні показники технології дорощування поросят: розмір груп, площа станка на одну голову, фронт годівлі, мікроклімат. Одно, дво і трьох фазна технологія вирощування
- •Вплив різних факторів на ефективність відгодівлі. Принципи планування відгодівлі
- •Технологія беконної, м'ясної і сальної відгодівлі свиней.
- •Формування навколишнього середовища. Мікроклімат приміщень та його вплив на стан здоров'я і продуктивність свиней.
- •Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •46.Особливості літньо-табірне утримання свиней
- •47.Основні вимоги до повноцінної годівлі свиней.
- •48.Типи годівлі свиней. Принципи нормування раціонів.
- •49.Характеристика технологічного процесу при запровадженні сезонно турової системі опоросів.
- •50.Характеристика технологічного процесу при запровадженні поточно - цехової системі опоросів.
- •51.Принципи роботи сучасних свинарських господарств: поточність та ритмічність "все зайнято і все порожньо", спеціалізація цехів тощо. Стандартизація продукції, що випускається.
- •52. Біобезпека свинарських підприємств. Загальні принципи профілактики хвороб свиней.
- •53.Особливості виробництва свинини в особистих підсобних та фермерських господарствах.
- •54. Комплексна механізація виробничих процесів в свинарстві.
- •8 Правила приймання
- •56.Визначення вгодованості свиней.
- •57. Переробка побічної продукції свинарства. Екологічні проблеми зв’язані з свинарством і енергозаощаджувальні технології їх вирішення.
- •58.Морфологічний і хімічний склад м'яса. Визначення якості м'яса.
49.Характеристика технологічного процесу при запровадженні сезонно турової системі опоросів.
При сезонно-турової системі від маток отримують 2 туру ущільнених опоросів: перший - у листопаді-січні, другий - у липні-серпні. У цьому випадку свинина виробляється нерівномірно і знижується інтенсивність використання маток, так як їх случают не відразу після приходу в охоту, а з перервами, щоб отримати опороси в запланований час.Застосовують на невеликих товарних фермах сільськогосподарських підприємств та фермерських господарствах.Сезонно-турова система відтворення застосовується на дрібних фермах (поголів'я не більше 200 основних свиноматок) з річним виробництвом 2,5-3 тис. поросяти, коли господарство погано забезпечене кормами, і тому одержання приплоду пристосовується до нового врожаю. До 70 % річного приплоду одержують у першому півріччі. Нижче дається опис основних принципів технології. Злучку й опороси маток проводять турами (групами в строго обмежений термін). Якщо перший (зимовий) тур проходить у грудні-січні, те другий (літній) - через півроку. Цей інтервал не вдається скоротити, тому що він складається з 4 мес холостого й поросного періодів і 2 мес лактації маток. Зимові опороси звичайно завжди вдалі, оскільки матки добре підготовлені за літньо-осінній період, досить угодовані, і приплід від них виходить високої якості. Июньско-Липневий опорос буде трохи гірше за результатами, але ще до відібрання поросят за рахунок зерна нового врожаю можна одержати досить високі привести на дорощуванні поросят. При наявності літнього табору цілком можливе проведення додаткового опоросу ремонтних маток, однак це можливо тільки при наявності кормів наприкінці квітня – травні Відбір ремонтних свинок проводять тільки від опоросів кращих маток першого тура. При гарному вирощуванні вони досягнуть случных кондицій уже до вересня поточного року й можуть бути включені у відтворення для того, щоб в однорічному віці дати перший приплід. Але звичайно при такій системі свинок вирощують протягом року, причому до злучки в січні треба мати їх майже вдвічі більше, ніж планується выбраковать основних маток. Така система досить зручна, дозволяє при нормальній технології одержувати від матки в середньому в рік 1,6- 1,8 опоросу й забезпечити задовільні умови годівлі, але в той же час має ряд негативних моментів. У випадку дворазового прохолоста у зв'язку з короткою тривалістю тура злучки (не більше 1,5 мес) деякі матки залишаться холостими до наступного тура, що почнеться через 6 мес. Це змусить хазяїна выбраковать частина поголів'я по ознаці прохолоста, незважаючи на їхню продуктивність у попередніх опоросах, або свідомо йти на подорожчання виробництва. У такому випадку з низькою віддачею використовуються верстати для опоросів, особливо якщо вони обладнані дорогими системами обігріву, облучателями й іншими пристосуваннями для підвищення схоронності приплоду. При цій системі вкрай нераціонально використовуються кнури. Адже доводиться цілий рік містити поголів'я, що забезпечує покриття всіх маток в обмежений термін. Наприклад, у череді на 200 маток треба мати 12-15 кнурів різного віку, і за 1,5 мес. кожний з них у середньому повинен зробити не менш 20 покриттів, тобто використовуватися гранично інтенсивно. А якщо частина маток зажадає трикратного покриття в одне полювання, те цей показник інтенсивності використання кнурів ще більше збільшиться, і їх може просто не вистачитиДля ферм такого й меншого розміру більше краща трохи інша технологія, якщо є можливість повної забезпеченості поголів'я необхідними кормами, включаючи й покупні. При цьому варіанті основним обмежником розміру й кратності турів запліднення й опоросів маток є наявність опоросных верстатів. Якщо на 200 основних маток при двомісячній лактації є всього 100 опоросных верстатів, то в кожному турі можна одержувати 100-120 опоросів, а інтервал між ними повинен становити 2,5-3 мес, для того щоб забезпечити санітарний розрив між опоросами в кожному опоросном верстаті й мати мінімум (від 7 до 15) резервних днів для витримки тяжелосупоросных маток у цих верстатах. Але в цьому випадку треба мати площу для дорощування поросят-отъемышей, де їх можна містити до постановки на відгодівлю у віці 3,5-4 мес при масі 30 кг і більше. Для ферм із кількістю маток від 200 до 400 голів найбільш прийнятна система трьох-чотири турової технології, у якій розриви між опоросами складуть 4 і 3 мес відповідно. Оптимальної буде рівномірна система, що сприяє уніфікації технологічних процесів протягом року.
