- •1.Формування м'ясного балансу та споживання м'яса населенням України. Досвід розвитку свинарства за кордоном.
- •2. Завдання дисципліни «Свинарство та технологія виробництва та переробки свинини» та її зміст. Чисельність свиней в Україні та перспективи розвитку свинарства.
- •3. Біологічні особливості свиней (поліестрічність, тривалість поросності, багатоплідність, великоплідність, молочність тощо) та їх генетичний потенціал.
- •4. Характеристика відтворювальних якостей кнурів плідників та свиноматок.
- •5. Оцінка свиней за показниками відгодівельних, забійних та м'ясних якостей.
- •6. Способи нумерації та ідентификації свиней.
- •7. Продуктивність та господарсько-корисні ознаки свиней. Асортимент продукції свинарства.
- •8. Типи конституції та їх характеристика за станом здоров'я та продуктивності. Методи оцінки екстер'єру свиней.
- •10. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої білої породи свиней.
- •11. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення уельської породи і ландрас.
- •9. Поняття порода та класифікація порід свиней за напрямком продуктивності.
- •12. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення порід дюрок і гемпшир.
- •13. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення полтавської м'ясної і української степової білої порід.
- •14.(45) Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •15. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення української м'ясної і миргородської порід.
- •Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої чорної української степової рябої і порід.
- •Етологічні особливості свиней. Стресові явища в свинарстві. Синдром рss
- •Системи парування свиней. Відбір та підбір в свинарстві.
- •Комплексна і переважаюча селекція. Індексна і тандема селекція.
- •Селекція і якість свинини. Стресочутливість тварин і вади свинини: методи визначення і попередження
- •Чистопорідне розведення свиней. Особливості та значення.
- •Використання схрещування в свинарстві. Необхідні умови при його запровадженні.
- •Типи аграрних підприємств з виробництва племінної і товарної продукції та взаємозв'язок між ними.
- •Комплектування стада та його структура.
- •Ефективність використання помісних і інбредних кнурів-плідників. Гетероспермне осіменіння свиноматок.
- •Гібридизація: міжвидова, міжпородна, породно-лінійна.
- •Прижиттєва оцінка товщини шпику у свиней.
- •Завдання та методика контрольної відгодівлі свиней.
- •Мета бонітування, організація і технологія проведення.
- •Методика складання перспективного плану племінної роботи у свинарстві.
- •Державні книги племінних свиней та їх значення. Вимоги до тварин для запису в державну книгу.
- •Головні напрями впровадження ресурсозберігаючих технологій і зниження собівартості свинини.
- •Технологія відтворення стада свиней.
- •Планування опоросів та розробка планів підбору.
- •Визначення охоти та строків парування (осіменіння) свиноматок. Технологія осіменіння маток.
- •Інтенсивне використання свиноматок - складовий елемент ресурсозберігаючої технології відтворення свиней.
- •Утримання свиней на ділянці підсосу. Конструктивні особливості станків для підсисних свиноматок.
- •Технологія вирощування поросят-сисунів. Профілактика анемії та шлунково-кишкових захворювань.
- •Біологічні та фізіологічні особливості поросят. Обґрунтування схем підгодівлі.
- •Відлучення поросят та фактори, які впливають на збереженість поросят-сисунів.
- •Оптимальні показники технології дорощування поросят: розмір груп, площа станка на одну голову, фронт годівлі, мікроклімат. Одно, дво і трьох фазна технологія вирощування
- •Вплив різних факторів на ефективність відгодівлі. Принципи планування відгодівлі
- •Технологія беконної, м'ясної і сальної відгодівлі свиней.
- •Формування навколишнього середовища. Мікроклімат приміщень та його вплив на стан здоров'я і продуктивність свиней.
- •Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •46.Особливості літньо-табірне утримання свиней
- •47.Основні вимоги до повноцінної годівлі свиней.
- •48.Типи годівлі свиней. Принципи нормування раціонів.
- •49.Характеристика технологічного процесу при запровадженні сезонно турової системі опоросів.
- •50.Характеристика технологічного процесу при запровадженні поточно - цехової системі опоросів.
- •51.Принципи роботи сучасних свинарських господарств: поточність та ритмічність "все зайнято і все порожньо", спеціалізація цехів тощо. Стандартизація продукції, що випускається.
- •52. Біобезпека свинарських підприємств. Загальні принципи профілактики хвороб свиней.
- •53.Особливості виробництва свинини в особистих підсобних та фермерських господарствах.
- •54. Комплексна механізація виробничих процесів в свинарстві.
- •8 Правила приймання
- •56.Визначення вгодованості свиней.
- •57. Переробка побічної продукції свинарства. Екологічні проблеми зв’язані з свинарством і енергозаощаджувальні технології їх вирішення.
- •58.Морфологічний і хімічний склад м'яса. Визначення якості м'яса.
9. Поняття порода та класифікація порід свиней за напрямком продуктивності.
Порода – це група тварин, яка об’єднується за походженням, морфологічними, фізіологічними та господарсько-корисними ознаками, вимогами до технології виробництва та умов середовища, відрізняється від інших порід характерними особливостями і високою здатністю передавати свої якості нащадкам.Різні породи свиней за однакових умов годівлі та утримання мають неоднакову продуктивність. Тому за напрямом продуктивності їх розподіляють на три групи:перша — породи універсального напряму продуктивності (велика біла, українська степова біла) — характеризуються високою відтворною здатністю з добрими відгодівельними та м’ясними якостями, їх універсальність полягає в тому, що при певних умовах годівлі від них можна одержати м’ясну або сальну свинину;друга — породи м’ясного напряму продуктивності (полтавська м’ясна, ландрас, уельська, дюрок, українська м’ясна, естонська беконна, гемпшир, п’єтрен, спеціалізовані м’ясні типи і лінії), що характеризуються високими відгодівельними якостями, високою м’ясністю та доброю відтворною здатністю, від них одержують молодняк для м’ясної і беконної відгодівлі;третя — породи сального напряму продуктивності (миргородська, українська степова ряба, велика чорна, північнокавказька) — характеризуються схильністю до більш раннього осалювання туш і нижчою багатоплідністю.
10. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої білої породи свиней.
Велика біла порода свиней, універсальної продуктивності. Виведена в XIX столітті в Англії складним схрещуванням місцевих пізньостиглих свиней із скороспілими китайськими багатоплідними неаполітанськими, португальськими. Неодноразово завозилася до Росії, де добре акліматизувалися. Пізніше в результаті тривалої племінної роботи була створена по суті нова вітчизняна порода, представлена, двома основними типами: м'ясні і м'ясо -сальні(більшість тварин).Тварини гармонійно складені, міцною конституції, добре пристосовані до різних кліматичних умов, скоростиглі. Дорослі кнури важать 320-350 кг, матки - 220-250 кг. Плодючість маток 11-12 і більше поросят.Велика біла порода використовується для відгодівлі до м'ясних, беконних і жирних кондицій. Основна маткова порода - в промислових комплексах. При інтенсивній м'ясній відгодівлі молодняк до 6 ти місяців важить 100 кг.Завдяки гнучкій генетичній структурі і хорошій акліматизації ця порода розводиться майже у всіх країнах Європи, в США, Канаді, Китаї, Кореї, Японії, Нової Зеландії.Використовувалася при створенні багатьох порід. У Росії Велика біла порода є об'єктом експорту.
11. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення уельської породи і ландрас.
Одна із давніх порід Англії. Виведена на основі довгих висловухих свиней в Уельсі. На першому етапі свиней удосконалювали за рахунок внутрішнього генетичного резерву. Починаючи з 30х років ХХ ст., породу почали удосконалювати на поліпшення якості туші, а з 1953 року. Коли в Англію стали завозити ландрасів, уельських свиноматок схрещували з кнурами ландрас, і породоутворюваний процес якісно змінився й наблизив уельсів до ландрасів. Поліпшені уельси одержали значне поширення, бо порода добре використовує пасовища, характеризується високими відтворювальними і добрими м’ясними якостями.Сучасні уельські свині відрізняються великими розмірами, довгим тулубом, добре розвиненими м’ясними формами.У свиней цієї породи довгий, але достатньо компактний тулуб, злегка ввігнута й довга з великими вухами голова, міцні кінцівки, щетина блискуча, біла.У 24-місячному віці кнури досягають живої маси 270-290 кг при довжині тулуба 175-180 см і обхваті грудей 148-155 см. Свиноматки характеризуються добрими материнськими якостями, багатоплідні. Середня багатоплідність становить 10-12 поросят.На контрольній відгодівлі молодняк проявляє високі середньодобові прирости – 670-700 г. Витрати корму на 1 кг приросту становлять 3,8-4,0 корм. од. У тушах підсвинків міститься до 61-63 % м’яса.У нашу країну уельські свині вперше завезені в 1964 році і розміщені в дослідному господарстві «Українка» Інституту тваринництва НААНУ. При роботі з породою одержують високі результати в різних варіантах промислового схрещування. Як встановлено, у помісей збільшується довжина тулуба щодо материнської форми, поліпшуються м’ясні якості.Поряд із ландрасами уельсів використовують на свинарських комплексах для схрещування із свиноматками великої білої породи і одержують помісних свиноматок, які призначені для відтворення товарного три породного молоднякуПорода виведена у Данії шляхом схрещування місцевих свиней з великою білою породою і цілеспрямованою селекцією на високу скороспілість, м’ясність і оплату корму продукцією. Ці свині типового м’ясного напряму продуктивності найпридатніші для беконної відгодівлі. Тривала селекція породи ландрас за зазначеними ознаками забезпечила високу ефективність використання тваринами протеїну корму для синтезу білка тіла. Порода ландрас одержала визнання і набула поширення у всьому світі.Порода бере початок з 1895 року. На першому етапі створення були використані генотипи скороспілих англійських беркширів і середньої білої. Надалі визначну роль у породоутворенні відіграли свині англійської великої білої породи.На Україні породу ландрас розводять вже більше 35 років. Вона добре акліматизувалася, забезпечує високий рівень продуктивності. Тварини характеризуються витягнутим тулубом, добрим плоским окостом. Кінцівки короткі, міцні, прямі, з міцними бабками і сухими скакальними суглобами. Лопатка косо розміщена, без перехвату. Плечовий пояс розвиненй слабко, грудна клітка з округлими ребрами, досить широка й глибока. Спина аркоподібна. Поперек прямий, широкий, крижі не звислі, окости добре розвинені. Шкіра тонка. Щетина рідка., блискуча, біла. Темперамент жвавий. Дорослі кнури досягають живої маси 29-310, а свиноматки – 240-260 кг. Довжина тулуба кнурів становить 175-185, а свиноматок – 165-170 см. Багатоплідність свиноматок 11-12 поросят, молочність 50-55 кг. Молодняк на відгодівлі має середньодобовий приріст 700-720 г, а живої маси 100 кг досягає у 180-190- добовому віці при витратах корму на 1 кг приросту 3,9-4,0 корм. од.Ландраси становлять інтерем для дослідної роботи вчених. Встановлено, що свині цієї породи порівняно з тваринами інших порід мають високу питому вагу і краще розвинуті внутрішні органи.Ландраси краще використовують азотисту частину раціону. Цю породу широко використовують у міжпородному схрещуванні з метою одержання помісних тварин із добрими м’ясними якостями, а також при гібридизації і виведенні нових порід свиней. За останні роки в Україні вивчено велику кількість комбінацій промислового та відтворного схрещування ландрасів з великою білою, миргородською, українською степовою , дюрок, великою чорною та іншими породами і встановлено, що в абсолютній більшості вони забезпечують поліпшення відгодівельних, м’ясних і відтворних якостей у свиней комбінованих генотипів.Для породи характерний багатий генетичний потенціал, її широко використовують на всіх свинарських комплексах для одержання товарного молодняку з поліпшеними м’ясними якостями. Вона є невід’ємною складовою в різних комбінаціях генотипів при утворенні нових типів, ліній і породних груп
