52. Біобезпека свинарських підприємств. Загальні принципи профілактики хвороб свиней.

Безпека праці при обслуговуванні тварин

Кожна тварина має свій норов, тому особливості його поведінки корисно знати тим, хто працює на тваринницьких фермах. Небезпечними і шкідливими факторами для працівників ферм є:

- частини тіла тварини,

- мікроби і віруси, носіями яких є хворі тварини. При виконанні виробничих операцій по годівлі, напування та огляду тварин, слід дотримувати встановлений режим утримання, поводитися з тваринами спокійно і впевнено, що сприяє виробленню у них слухняного вдачі. Проводити будь-які роботи в груповому верстаті або секції, коли там знаходяться тварини необхідно вдвох, причому страхує працівник повинен мати кошти для відлякування тварин. При необхідності зону роботи слід відгородити переносним огородженням.При роботі на свинофермі необхідно пам'ятати, що найбільш небезпечні кнури-виробники та підсисні матки. До обслуговування свиней, експлуатації машин і устаткування повинні допускатися фізично здорові особи не молодше 18 років, які не мають медичних протипоказань, пройшли виробниче навчання, вступний та первинний інструктажі з охорони праці на робочому місці. Забороняється використання осіб молодше 18 років і жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими умовами праці. На свинарських підприємствах такими роботами є:1. Обслуговування кнурів. p> 2. Навантаження, вивантаження, супровід тварин при транспортуванні.3. Обслуговування посудин що працюють під тиском. p> 4. Робота в колодязях, гноївкозбірниках, закритих ємностях.5. Робота з проведення дезінфекції, дезінсекції, дезінваціі, дератизації.При догляді за свинями травмування працівників може відбуватися в результаті необережних дій поблизу тварин. Необхідно виключити безпосередній контакт з тваринами. Кожну половозрастную групу свиней повинен постійно обслуговувати один працівник, що знає їх індивідуальні особливості, при цьому необхідно поводитися з тваринами спокійно і впевнено, не викликаючи у відповідь агресивних дій з їхнього боку. Годівля і напування тварин виробляти з кормового проходу. Чистку годівниць виробляти, д отримуючись обережність. Утримувати свиней повинні в теплих, сухих, світлих приміщеннях. Провітрювати приміщення, включати припливно-витяжну вентиляцію, можна відкривати вікна та двері, при цьому необхідно уникати протягів, щоб не застудити тварин.При догляді за кнурами і підсисними матками слід дотримуватися особливої вЂ‹вЂ‹обережності, як при роботі з завідомо агресивними тваринами. Із зовнішнього боку станків, де містяться агресивні тварини, повинні бути вивішені попереджувальні таблички.Хряков-виробників містять в індивідуальних верстатах. Перегородки між станками роблять суцільними з міцного металу висотою не менше 1,4 метра. Годувати й напувати потрібно тільки з боку кормового проходу, не заходячи у станок. Чистять верстати, коли в них немає тварин. Працівники повинні бути забезпечені засобами захисту від можливого нападу тварин (Електропоганялки, переносними щитами, захисними циліндрами). Захисні циліндри повинні бути виготовлені з тонкого металевого листа фанери або міцного картону і бути підібрані за зростом працівника, щоб не заважали при ходьбі і надійно захищали нижню частину тіла. Переганяти кнурів-виробників і пробників повинні не менше двох працівників.

При проведенні зооветмеропріятій слід застосовувати фіксаційні верстати або фіксувати свиней шляхом накладення мотузяною петлі на кінцівки або верхню щелепу. Огородження верстатів, що примикають до службового проходу повинні бути гратчастими, що дозволяє вести спостереження і проводити огляд тварин без заходу у станок.Канал навозоуделенія повинен бути перекритий решітками. Відростаючих у кнурів ікла потрібно спилювати. На прогулянках не можна допускати бійок між кнурами. Обслуговуючий персонал повинен мати дерев'яні щити і відра з водою для впливу на кнурів, що прийшли в лють.

Техніка безпеки при обслуговуванні свиноматок та кнурів-плідників. При обслуговуванні дорослих свиней слід бути уважним і обережним. Прийняті на роботу особи зразу повинні працювати разом з досвідченими свинарями. Свиноматка перед і після порос­ності дуже збуджена й агресивна. Приймати поросят повинні лише досвідчені свинарі. Діяти треба сміливо, рішуче, але не грубо, ні в якому випадку не слід бити свиноматку. Особливу агресивність виявляють свиноматки, якщо від них відлучають поросят.При догляді за кнурами-плідниками не слід гучно, розмовляти і бити тварин. Утримувати їх треба в спеціальних приміщеннях або в станках, що з'єднані з пунктом штучного осіменіння в сви­нарнику для холостих свиноматок. Перегородки між станками су­цільні, не нижче 1,4 м; напувалки та годівниці відкидні, які заван­тажуються з проходів. Ікла у кнурів по досягненні ними паруваль­ного віку і надалі у міру відростання спилюють і вирівнюють терпугом.Неспокійних кнурів випускають на прогулянку індивідуально.Особливої обережності слід дотримувати при організації груп для прогулянок кнурів, яких раніше утримували поодинці.Доглядати за кнурами-плідниками доручають найбільш досвід­ченим свинарям. Станки прибирають при відсутності тварин. Кну­ра фіксують за верхню щелепу міцною мотузкою, яку прив'язують за кільце або скобу, що закріплені на підлозі, стіні або на стовпі.

Профілактика хвороб Вимоги безпеки при обслуговуванні свиней.

У приміщеннях не­обхідно постійно підтримувати чистоту, порядок та достатню освітленість. До обслуговування тварин забороняється допускати осіб, що не досягли шістнадцятирічного віку, а по догляду за кну­рами— підлітків, що не досягли 18 років. Для свинарів обладну­ють індивідуальні шафи для зберігання одягу і взуття, умиваль­ник, забезпечують милом, видають рушники, аптечки з необхідни­ми медикаментами.

Для обслуговування тварин за кожною виробничо-віковою гру­пою закріплюють постійних осіб, які мають навики по утриманню, годівлі, догляду за тваринами, а також ознайомлені з дотриман­ням ветеринарно-санітарних правил.Особи, що роблять огляд, обробку тварин, не повинні заходити в фіксаційні станки, особливо де утримують кнурів. Годувати і напувати тварин слід з кормового проходу.Працівники свинарських комплексів проходять регулярне ме­дичне обстеження у встановленому порядку раз на рік, а при посту-панні на роботу — повне медичне обстеження. Особи, хворі на туберкульоз, бруцельоз та інші антропозоонози, до роботи з тва­ринами не допускаються. Обслуговуючий персонал повинен дотри­мувати правил, передбачених при догляді за хворими свинями. У випадку захворювання свиней інфекційними хворобами до до­гляду за ними допускають осіб, інструктованих про заходи утри­мання згідно з правилами поводження з такими тваринами. Осо­би, що не мають 18 років, вагітні жінки та ті, що годують дітей, до догляду за свинями, ураженими заразними хворобами, не до­пускаються. Персоналу, обслуговуючому хворих свиней, крім спец­одягу та взуття, видається санітарний одяг і взуття на період роботи. Виходити в спецодязі та взутті, а також виносити їх за межі господарства категорично забороняється.Для запобігання професійним захворюванням працівникам свинарських підприємств необхідно постійно стежити за ветери­нарно-санітарним станом виробничих споруд, побутових приміщень та навколишньої території. Перед прийманням їжі слід знімати одяг, вимити руки з милом та витерти їх рушником. Забороняєть­ся приймати їжу, пити воду і палити в період роботи в свинарниках, споживати некип'ячене молоко від хворих тварин, одягати будь-який одяг на санітарний.Для профілактики травматизму і підвищення рівня праці об­слуговуючого персоналу вагоме значення має правильне норму­вання освітлення робочих місць. Найменша загальна освітленість на поверхнях виробничих споруд при використанні ламп розжарю­вання для точної роботи становить 200 лк, при малій точності — 50 лк, при загальному спостереженні за перебігом виробничого процесу — ЗО лк, при використанні люмінесцентних ламп — відпо­відно 300, 100—150 та 75 лк. Світильники у приміщеннях застосо­вують паралельно рядами або в шаховому порядку. Вони по­винні забезпечувати рівномірне і достатнє освітлення, бути безпеч­ними в пожежному відношенні та економічними.

Запобіжні заходи при обслуговуванні систем вентиляції, опа­лення. Відповідальність за виконання правил з техніки безпеки при роботі з вентиляцією, паровими, водонагрівальними котлами, електрокалориферами, опроміню вальними приладами покладаєть­ся на інженера-механіка або-техніка. Зазначене обладнання може бути пущене в експлуатацію лише в полагодженому стані, бути заземленим, мати захисні решітки, щоб була відсутня вібрація, сильний шум та стукіт. Парові котли, тепло генератори, що працю­ють на рідкому паливі, необхідно встановлювати в окремих при­міщеннях після огляду та фіксації результатів у книзі.

При обслуговуванні приладів для УФ-опромінення свиней пер­сонал повинен мати захисні окуляри, а ІЧ-опромінювачі — захисну сітку.

Засоби особистої профілактики при дезинфекції, дератизації і дезинсекції, робота з хімічними речовинами. Особи, що проводять роботи, забезпечуються спецодягом за встановленими нормами. При використанні препаратів, які впливають подразнююче на сли­зові оболонки очей, органів дихання, роботу дозволяється викону­вати лише у протигазах або захисних окулярах і респіраторах, а при роботі з концентрованими речовинами — в гумових рукавич­ках.Усі хімічні речовини, які використовують як отруйні принади, повинні надходити в закритій тарі з етикеткою назви препарату і написом: «Отрута». Після роботи обличчя й руки необхідно вимити теплою водою з милом, а посуд, який використовували для приготування розчинів деззасобів, промити окропом. Місце, де готували принади, після завершення робіт перекопують і засипа­ють гашеним вапном.

Заходи особистої профілактики при розтині трупів свиней. Роз­тин необхідно проводити в халаті з одягненим на верх нього гумо­вим фартухом, в рукавичках, нарукавниках, шапочці, чоботях. Якщо немає рукавичок, руки змазують вазеліном, ланоліном, по­шкодження на шкірі обробляють йодом. Після розтину руки миють, рукавички, взуття тощо обмивають водою і дезінфікують: гумові речі — 3—5%-ним розчином хлораміну, руки — 5%-ним розчином калію перманганату або 2—3%-ним розчином форма­ліну.Інструменти очищають, миють, кип'ятять в 3%-ному розчині соди або кладуть на 2—3 год. у 3—5%-ний розчин лізолу, креолі­ну. Трупи після завершення розтину утилізують.Охорона праці на свинарських підприємствах починається з будівництва їх за розробленими типовими проектами. При експлу­атації свиноферм та комплексів необхідно постійно підтримувати в них високий ветеринарно-санітарний та гігієнічний рівень, що відповідає вимогам техніки безпеки, дотриманню правил виробни­чої санітарії.Крім того, не рекомендується передавати інвентар з приміщення в приміщення без підготовчого знезараження. Тварин сільськогосподарського призначення при перекладі з одного приміщення в інше не дозволяється змішувати з іншим поголів'ям. Переведення тварин сільськогосподарського призначення має відбуватися тільки лише в заздалегідь продезінфіковані приміщення і після відповідних обробок, зумовлених ветеринарною службою.Відгодівельне поголів'я в особливості треба оберігати від інфекційних хвороб, які завдають великої шкоди. Незаразні хвороби менше небезпечні для цієї групи сільськогосподарських тварин, однак це не означає, що з ними не потрібно проводити профілактичні операції.З незаразних хвороб для відгодівельного поголів'я в найбільшою мірою небезпечні аскаридоз. Аскаридоз - це глистяні хвороби, внаслідок яких заражені тварини зменшують продуктивність і служать першопричиною інфікування здорових свиней. Інфікування свиней трапляється через кал і інвентар. Заражені аскаридами свині екстрагують з випорожненнями величезне число яєць глистів.Для запобігання глистових хвороб в кожному свинарському господарстві все доросле поголів'я свиней і зумовлений для відгодівлі молодняк піддають дегельмінтизації, тобто обробці проти аскаридозу. У той же час піддають обробці сільськогосподарських тварин, кал і приміщення. Системна обробка дає дуже гарні результати. Виробляють її ветеринарні лікарі та фельдшери.Необхідно не забувати, що поросята інфікуються від свиноматок. Тому всі маточне поголів'я має час від часу контролюватися по аскаридоз і вчасно оброблятися. Вагітних маток дегельмінтизації не піддають, оскільки при обробках трапляється летальний результат ембріонів. Молодняк піддають обробці перед відбиранням.Найбільшою мірою результативною при відгодівлі свиней представляється щомісячна обробка відгодовування свиней за допомогою кремнефтористого натрію.З інфекційних хвороб в найбільшою мірою небезпечними для свиней служать чума, бешиха, паратиф Чума - одна з найбільш гострих хвороб свиней, що викликається вірусом, що фільтрується.Головне джерело чуми - нездорові тварини, продукти їх забою і трупи загиблих від чуми свиней.Інфікування трапляється також через заражену територію, інвентар, взуття, одяг, людей, корми, підстилку, воду, гній. Переносники чуми мухи, гризуни.Тому головним методом збереження здоров'я тварин сільськогосподарського призначення представляється попередження хвороби. Попередження формується із загальних ветеринарно-санітарних процедур і з обробок тварин сільськогосподарського призначення спеціальними вакцинами, за допомогою яких у тварин сільськогосподарського призначення репродукується несприйнятливість до хвороби.Чумою рідше хворіють ізольовані свині. Спочатку хвороба виникає у одній або декількох свиней, а потім різко розноситься на решту поголів'я. Нездорові свині, як правило, гинуть. Коли гостра форма хвороби передається в підгостру і хронічну, падіж тварин сільськогосподарського призначення слабшає.У захворілих свиней зростають температурні показники тіла, слабшає апетит, вони робляться млявими. Нездорові тварини зариваються в підстилку в стороні від решти поголів'я. Простежується запальний процес слизової оболонки очей і слизові або слизово-гнійні виділення з носа, зрідка з кров'ю. На шкірному покриві виникають маленькі геморагії - червоного кольору плями, які при натисканні на них пальцями не бліднуть. По всій поверхні шкірних покривів, а деколи тільки лише на вухах, череві та суглобах виникає висип. Виникнення червоної висипки або плям, не зникаючих при натисканні, - перший симптом хвороби свиней чумою. У хворих чумою супоросних маток спостерігаються масові викидні.При перших ознаках захворювання свиней чумою потрібно відразу ж викликати ветеринарного лікаря, який організує і проведе весь комплекс лікувальних і превентивних процедур.Лікування хворих свиней виконується за допомогою протичумних сироваток, а попередження хвороби - обов'язковими щепленнями свиней протичумної вакцини.Пика - інфекційна хвороба, яка вражає головним чином відгодівельних і молодих свиней у віковій групі від 4 до 12 міс. Збудник захворювання - бешихове паличка, особливо стійка до зовнішніх впливів. Поширюють захворювання щури та миші.Інфікування свиней пикою трапляється через травний тракт і шкірний покрив.Хвороба проявляє себе в трьох формах: гострій, підгострій і хронічній. Найбільшою мірою небезпечна гостра форма, при якій температурні показники зростає до 42, загальний стан сільськогосподарських тварин важке. На 2-3-й день хвороби на шкірному покриві виникають червоного кольору плями, зникаючі при натисканні.При підгострій вигляді у свиней виникають червоного кольору припухлості шкірних покривів (кропив'янка). Кропив'янка закінчується, як правило, видужанням через 6-12 діб.В окремих епізодах трапляються ускладнення, тоді формується хронічна форма, при якій вірогідні омертвіння значних ділянок шкірних покривів.Виробляють лікування хворих свиней імунної сироваткою. Для попередження пики використовуються різноманітні протіворожістие вакцини, а також сироватки. Перенесли захворювання пикою свині набувають стійку несприйнятливість.Паратиф - одне з часто зустрічаються інфекційних хвороб молодняку свиней у віковій групі від 2 до 6 міс

Захворювання з'являється в результаті серйозних похибок у змісті і харчуванні свиноматок і молодняку свиней.Збудник хвороби - паратіфозная паличка. Хвороба здатна проходити у гострій, підгострій та хронічній формах. При гострій формі простежується сильне пригнічений стан, температурні показники 41,5-42, втрата апетиту, слабкість, симптоми хронічного захворювання легенів, запори, що змінюються проносами, зрідка з домішкою крові. Тварини гинуть через 4-10 діб.Хронічна форма проходить кілька тижнів і не завжди призводить до загибелі, однак при цьому тварини сильно виснажуються. На тілі формуються бульбашки, що лопаються, шкірний покрив робиться складчастим. Для запобігання хвороби треба в першу чергу сформувати повноцінне харчування і правильне утримання поголів'я.Для лікування використовують лікувальні сироватки. Відмінний ефект дає використання антибіотиків-хлортетра-циклін, окситетрацикліну в пропорціях 10-15 мг на один кілограм ваги 2 рази на день, 4-6 доби підряд. Крім того, можна згодовувати синтоміцин-15-20 мг 2 рази на день, 4-6 доби підряд. При захворюванні легенів антибіотики впроваджують внутрішньом'язово.

Профілактику паратифу виробляють способом прищеплення поголів'я в півторамісячної віковій групі. З цією ж метою з перших діб після відлучення поросятам впроваджують з їжею 1 раз на день протягом 20-30 діб підряд антибіотики із розрахунку на один кілограм ваги тварини кристалічний тетрациклін - 5 мг, біоміцин - 0,5-1,0 мг, біоветін - 0,05 м.