- •1.Формування м'ясного балансу та споживання м'яса населенням України. Досвід розвитку свинарства за кордоном.
- •2. Завдання дисципліни «Свинарство та технологія виробництва та переробки свинини» та її зміст. Чисельність свиней в Україні та перспективи розвитку свинарства.
- •3. Біологічні особливості свиней (поліестрічність, тривалість поросності, багатоплідність, великоплідність, молочність тощо) та їх генетичний потенціал.
- •4. Характеристика відтворювальних якостей кнурів плідників та свиноматок.
- •5. Оцінка свиней за показниками відгодівельних, забійних та м'ясних якостей.
- •6. Способи нумерації та ідентификації свиней.
- •7. Продуктивність та господарсько-корисні ознаки свиней. Асортимент продукції свинарства.
- •8. Типи конституції та їх характеристика за станом здоров'я та продуктивності. Методи оцінки екстер'єру свиней.
- •10. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої білої породи свиней.
- •11. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення уельської породи і ландрас.
- •9. Поняття порода та класифікація порід свиней за напрямком продуктивності.
- •12. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення порід дюрок і гемпшир.
- •13. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення полтавської м'ясної і української степової білої порід.
- •14.(45) Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •15. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення української м'ясної і миргородської порід.
- •Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої чорної української степової рябої і порід.
- •Етологічні особливості свиней. Стресові явища в свинарстві. Синдром рss
- •Системи парування свиней. Відбір та підбір в свинарстві.
- •Комплексна і переважаюча селекція. Індексна і тандема селекція.
- •Селекція і якість свинини. Стресочутливість тварин і вади свинини: методи визначення і попередження
- •Чистопорідне розведення свиней. Особливості та значення.
- •Використання схрещування в свинарстві. Необхідні умови при його запровадженні.
- •Типи аграрних підприємств з виробництва племінної і товарної продукції та взаємозв'язок між ними.
- •Комплектування стада та його структура.
- •Ефективність використання помісних і інбредних кнурів-плідників. Гетероспермне осіменіння свиноматок.
- •Гібридизація: міжвидова, міжпородна, породно-лінійна.
- •Прижиттєва оцінка товщини шпику у свиней.
- •Завдання та методика контрольної відгодівлі свиней.
- •Мета бонітування, організація і технологія проведення.
- •Методика складання перспективного плану племінної роботи у свинарстві.
- •Державні книги племінних свиней та їх значення. Вимоги до тварин для запису в державну книгу.
- •Головні напрями впровадження ресурсозберігаючих технологій і зниження собівартості свинини.
- •Технологія відтворення стада свиней.
- •Планування опоросів та розробка планів підбору.
- •Визначення охоти та строків парування (осіменіння) свиноматок. Технологія осіменіння маток.
- •Інтенсивне використання свиноматок - складовий елемент ресурсозберігаючої технології відтворення свиней.
- •Утримання свиней на ділянці підсосу. Конструктивні особливості станків для підсисних свиноматок.
- •Технологія вирощування поросят-сисунів. Профілактика анемії та шлунково-кишкових захворювань.
- •Біологічні та фізіологічні особливості поросят. Обґрунтування схем підгодівлі.
- •Відлучення поросят та фактори, які впливають на збереженість поросят-сисунів.
- •Оптимальні показники технології дорощування поросят: розмір груп, площа станка на одну голову, фронт годівлі, мікроклімат. Одно, дво і трьох фазна технологія вирощування
- •Вплив різних факторів на ефективність відгодівлі. Принципи планування відгодівлі
- •Технологія беконної, м'ясної і сальної відгодівлі свиней.
- •Формування навколишнього середовища. Мікроклімат приміщень та його вплив на стан здоров'я і продуктивність свиней.
- •Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •46.Особливості літньо-табірне утримання свиней
- •47.Основні вимоги до повноцінної годівлі свиней.
- •48.Типи годівлі свиней. Принципи нормування раціонів.
- •49.Характеристика технологічного процесу при запровадженні сезонно турової системі опоросів.
- •50.Характеристика технологічного процесу при запровадженні поточно - цехової системі опоросів.
- •51.Принципи роботи сучасних свинарських господарств: поточність та ритмічність "все зайнято і все порожньо", спеціалізація цехів тощо. Стандартизація продукції, що випускається.
- •52. Біобезпека свинарських підприємств. Загальні принципи профілактики хвороб свиней.
- •53.Особливості виробництва свинини в особистих підсобних та фермерських господарствах.
- •54. Комплексна механізація виробничих процесів в свинарстві.
- •8 Правила приймання
- •56.Визначення вгодованості свиней.
- •57. Переробка побічної продукції свинарства. Екологічні проблеми зв’язані з свинарством і енергозаощаджувальні технології їх вирішення.
- •58.Морфологічний і хімічний склад м'яса. Визначення якості м'яса.
8 Правила приймання
8.1 Свиней приймають партіями. Партією вважається будь-яка кількість іарин однієї статі і віку, що надходить в одному транспортному засобі і супро-іджується однією товарно-транспортною накладною і одним ветеринарним ідоцтвом.
Допускається на всі одночасно відправлені підприємством транспортні иниці одне ветеринарне свідоцтво.
8.2 Підготовка свиней до приймання здійснюється відповідно до правил, і затверджені у встановленому порядку.
8.3 До приймання допускається тварини після перевірки відповідних супровідних документів, проведення клінічного огляду, а за необхідності - й термометрії тварин, та отримання дозволу лікаря ветеринарної медицини. Тварин хворих, підозрілих на захворювання, а також з підвищеною температурою ізолюють.
8.4 Під час приймання свиней перевіряють шкіряний покрив на наявність на шкірі пухлин, а також синців і травматичних пошкоджень, які торкаються підшкірної тканини.
Свиней зважують індивідуально або групами однорідними за основними виробничими ознаками - згідно з 7.2 цього стандарту.
56.Визначення вгодованості свиней.
Вгодованість свиней визначають при зовнішньому огляді, звертаючи увагу на форми тулуба, спини, окороків, лопаток. Але основний показник вгодованості свиней — товщина підшкірного жиру (шпигу) над остистими відростками 6—7-го грудних хребців.Вгодованість свиней, яких здають на забій, визначають за ГОСТ 1213—74 «Свині для забою». Залежно від живої маси, товщини шпигу та віку свиней ділять на п'ять категорій відповідно до вимог, наведених у таблиці 211.
Таблиця 211.Категорії свиней та їх характеристика (ГОСТ 1213—74)
Категорія |
Характеристика категорій |
Жива маса, кг |
Товщина шпигу над остистими відростками 6—7-го грудних хребців, см |
Перша |
Свині-молодняк беконні у віці до 8 міс включно, відгодовані у спеціалізованих господарствах, фермах, відділках, бригадах радгоспів, колгоспів та інших господарств на раціонах, які забезпечують одержання високоякісної свинини. Масть біла, шкіра без пігментованих плям. Тулуб без перехвату за лопатками. Довжина тулуба від потиличного гребеня до кореня хвоста 100 см. Шкіра без пухлин, синців та травматичних пошкоджень, які зачіпали б підшкірну тканину |
80—105 включно |
1,5—3,5 |
Друга |
Свині-молодняк м'ясні. До цієї категорії відносять також підсвинків |
Від 20 до 60 |
1 і більше |
Третя |
Свині жирні, включаючи свиноматок та кабанів |
60—150 включно |
1,5—4 |
Четверта |
Кабани, свиноматки |
Понад 150 |
4,1 і більше |
П'ята |
Поросята-молочники. Шкіра біла або злегка рожева без пухлин, висипу, синців, ран, укусів. Остисті відростки спинних хребців і ребра не виступають. |
4—8 включно |
— |
До першої та другої категорій не відносять свиноматок. Самців же можна віднести тільки тих, яких кастрували не пізніше двомісячного віку. Самців, кастрованих не пізніше чотиримісячного віку, відносять до другої, третьої та четвертої категорій. Свиней, які відповідають вимогам першої категорії, не мають на шкірі пухлин, але з синцями і травматичними пошкодженнями, що зачіпають підшкірну тканину, відносять до другої категорії.При контрольному забої та прийманні за кількістю й якістю м'ясо туш свиней першої категорії повинне відповідати таким показникам: мускули добре розвинуті, особливо на спинній, поперековій та задньотазових частинах. Шпиг щільний, білого кольору або з рожевим відтінком, рівномірний по всій довжині напівтуші, товщина шпигу над остистими відростками 6—7-го грудних хребців від 1,5 до 3,5 см включно без товщини шкіри. Різниця в товщині шпигу на холці у найтовщій її частині та на попереку у найтоншій його частині не повинна перевищувати 1,5 см, на поперечному розрізі грудної частини на рівні 6—7-го ребер повинно бути не менше двох прошарок мускульної тканини. Довжина напівтуші від місця з'єднання першого ребра з грудною кісткою до переднього краю зрощення лобкових кісток не менш як 75 см, маса туші в шкірі — не менш як 53 кг, шкіра повинна бути без пігментації, а також без синців і травматичних пошкоджень, які зачіпають підшкірну тканину. Для виявлення синців на напівтуші допускається не більш як три контрольних порізи шкіри діаметром до 3,5 см.Маса туші в шкурі для м'ясного молодняка другої категорії повинна бути від 39 до 98 включно, без шкури — 34—90 кг включно, крупонованої — 37—91 кг включно; для підсвинків— 12—39 кг включно, без шкури — 10—34 кг включно; для поросят п'ятої категорії повинна бути від 3 до 6 кг включно. Максимальну масу туші свиней першої категорії в шкурі, м'ясного молодняка свиней другої категорії та підсвинків у шкурі, без шкури і крупонованої, а також мінімальну масу туші кабанів четвертої категорії встановлюють деферен-ційовано по союзних республіках відповідно до вимог живої маси свиней, передбаченими даними стандартами. За рештою показників туші свиней повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації на м'ясо свиней, затвердженої в установленому порядку
