53.Особливості виробництва свинини в особистих підсобних та фермерських господарствах.

У процесі структурної перебудови агропромислового комплексу значне місце посідають особисті підсобні господарства громадян.Вони відіграють важливу роль у забезпеченні населення продукта-ми харчування, створенні продовольчих ресурсів держави, а також впливають на формування цін продовольчого ринку. Перспективними формами фермерства слід вважати поступову трансформацію особистих господарств населення у фермерські і формування виробничих фермерських кооперативів, які успішно розвиваються в пере-

дових країнах світу.У 2002 р. в Україні налічувалося селянських (фермерських) господарств 43 042, а площа сільськогосподарських угідь їх становила 2822,7 тис. га, у тому числі рілля — 2637,5 тис. га. Поголів’я свиней досягло 5813 тис. голів, що становить 63,2 % загального поголів’я, а виробництво свинини — 540 тис. т у забійній масі (88,5 % загального виробництва м’яса).Для розведення свиней фермер може використовувати старі спо-

руди або будувати нові. Розмір ділянки під ферму відводиться зРис. 6.11. Схема розділення свинячих туш на відруби для роздрібної торгівлі:1 — лопатковий; 2 — спинний (корейка); 3 — поперекова частина з пахвиною; 4 — окіст; 5 — голінка; 6 — грудинка; 7 — передпліччя (рулька); 8 — баки з шийнимрозрахунку 250 – 280 м2 на 1 свиноматку з приплодом і вигульні майданчики — 10 м2 на свиноматку та 0,8 м2 для молодняку. Для поголів’я 100 і більше тварин економічно вигідно будувати свинарник дворядний завширшки 7,5 – 9 м, якщо поголів’я до 100 голів, то станки розміщують в один ряд. За поголів’я 3 – 10 свиноматок доці-

льно мати один станок для холостих свиноматок і 2 – 9 — для індивідуального утримання. Приміщення для утримання свиней має бути сухим, теплим взимку, прохолодним улітку, добре освітленим (світловий коефіцієнт 1 : 10 – 15). Щоб споруда відповідала цим вимогам, необхідно фундамент закладати на глибину 0,5 – 1,0 м, стіни споруджувати з матеріалу з низьким коефіцієнтом теплопровідності. Стеля і дах мають бути вологонепроникними, а підлога — міцною, сухою і не слизькою. Вікна повинні бути подвійні, ворота — утеплені із тамбуром, а за шириною і висотою відповідати кормороздавальному пристрою. Для підтримання оптимального мікроклімату в свинарнику монтують припливно-витяжну систему вентиляції. Обов’язковим є забезпечення чистою підстилкою в кількості 1 – 2 кг на голову на добу. Для утримання свиноматок і ремонтного молодняку використовують вільно-вигульну систему, а відгодівельного поголів’я — безвигульну. Холостих і поросних до 100 днів свиноматок утримують групами, а підсисних і глибокопоросних (після 100 днів поросності) — в індивідуальних станках. Поросят віком 2 – 4 міс утримують у групових станках гніздами. У 4-місячному віці частину молодняку відбирають для ремонту основного поголів’я, а тих, що залишилися,відгодовують для реалізації на м’ясо. Годують свиней вологими сумішами, до складу яких доцільно вводити корми місцевого виробництва. У приміщеннях можна використовувати станкове обладнання ОСМ-60Б, ОСМ-Ф-2, призначене для опоросу свиноматок і утримання їх з поросятами до 2-місячного віку. Роздають корми ручним візком ТУ-300 або кормороздавачем КСП-0,8.Підсисних поросят підгодовують в окремих станках (один станок для двох суміжних маток). Якщо використовують нетипові станки, то огородження їх заввишки 100 см облаштовують із дерев’яних брусків або металевого прутка з просвітами 10 см, а для відгодівельного поголів’я — 15 см. Із кормового проходу станок облаштовують дверцятами завширшки 70 см, а в стіні влаштовують лази для виходу свиней на вигульні майданчики. Обігрівання поросят у підсисний період має бути локальним, в ящиках із лампами інфрачервоного опромінення (температура 28 – 30 °С).

Водопостачання забезпечується з розрахунку: матки дорослі —25 л, матки із приплодом — 60, молодняк — 15 л на голову за добу. Напувають свиней із годівниць або, якщо можливо, станки обладнують автонапувалками. Гній прибирають конвеєром КСГ-3 (на 50

голів) з одночасним завантаженням у тракторний причіп ІПТС-2.У фермерському господарстві за наявності значної кількості поголів’я свиней виділяють племінну і товарну групи. У першій здійснюють чистопородне розведення на базі однієї з районованих порід

(велика біла, миргородська або інша порода свиней). Для комплектування племінної групи власник господарства завозить із племінних заводів 10 свиноматок і 5 кнурів відповідної породи, а для гібридизації у товарній групі — кнурів іншої породи.Отримання приплоду у товарній групі здійснюється на основі промислового схрещування чи гібридизації. Для цього необхідно використовувати як материнську породу велику білу або миргородську, а породу кнурів — українську м’ясну чи полтавську м’ясну.Молодняк свиней треба відгодовувати на м’ясо до живої маси 120 –130 кг, оскільки в цей період він росте інтенсивно і з меншими витратами корму на одиницю продукції. За умов підвищеного попиту ринку на нежирну свинину відгодівля може здійснюватися до живої маси 90 – 110 кг.