23. Реабілітація матеріально-тілесного начала в романі ф. Рабле

Головним завданням Рабле було очистити просторово-часовий світ від символічних тлумачень.ЦЕ критичне завдання сполучається з позитивним відтворення адекватного світу для нової, гармонійної цілісної людини та нових форм людського спілкування. Цим визначаються особливості художнього методу Рабле-реалістична фантастика. Сутність цтого методу полягала в руйнуванні звичних звязків, звичних сусідств людей та речей, що перебудовує картину світу, матеріалізує, ущільнює її. Це відбувається через побудову різноманітних рядів- паралельних та таких, що перетинаються: людське тіло в анатомічному та фізіологічному аспекті, іжапитвопияцтво, статеві стосунки, випорожнення, смерть, одяг тощо. Їхній розвиток та перетин дозволяють Рабле зближувати чи розєднувати. Майже всі теми роману критика феод. Війн, схоластики, системи виховання тощо проведені по цих рядах. Ключове поняття-тілесність в новому, ренесансному розумінні, протиставлена середньовічній аскетичній ідеології. Ряд тіла перехрещується з рядами їжі, випорожнення, смерті, тощо. ДО цих рядів вводилися релігійні поняття, що було прийомом народно-сміхової культури. Матеріально-тілесні ряди введені в більшість епізодів роману. Починаючи з прологу, який, за словами автора був написаний під час прийому їжі й питва, народження героїв Гаргантюа від переїдання в день великого пиру й пянства, Пантагрюеля під час великої засухи, від чого земля покрилася потом й море стало солоним.Самі імена героїв осмислюються в цьому ряді: велика глотка й король спраглих. Через їжу починається кривава війна, а під знаком питва відбувається подорож Пантагрюеля до оракула божественної пляшки. Так, ряд їжі й питва у Рабле гіперболізований та деталізований, він подає надзвичайно точні числа. Також ряд їжі перетинається з рядом смерті чорт говорить про смакові якості людських душ, вплітаються й релігійні поняття та символи -молитви монахів, монастирі, сухі обідні без співу в церкві. Рабле використовує в мові героїв лайку. Все це є карнавалізацією.

24. Специфіка розвитку ренесансних тенденцій в літературі іспанії суспільно-історичні та культурно-психологічні чинники

Історико – культурні умови перебігу Відродження в Іспанії:

1. Був короткий, але дуже яскравий( « блискучий ренесанс»)

2.Один з найпізніших( 16 – перша половина 17ст.)

3. відбувся по слідах Реконкіста( окремі області Іспанії відвойовувались не водночас і в різних умовах тому в кожній з них виробилися певні особливі закони та місцеві звичаї.)

4. Нерівномірний розвиток культури

5. відсутність абсолютизації(не здатність короля втримати владу – 115 країн входило до складу Іспанії).

6. велика роль церкви; кожний 5-6 іспанець був священиком, але більшість з них були шахраї.

7. за правління Філіпа 2(1556-1598) назначилась політична та економічна криза, а також інквізиція досягла свого піку, бо хотів перетворити державу в один гігантський монастир.

Відродж. в Ісп. 2-га поло.16ст. – 17 ст.мало швидкоплинний характер: відкриття Америки( спочатку Америка принесла багато золота та срібла, як наслідок економіка стала, бо ніхто не хотів працювати, звідси ж пішли жебраки – пікаро)авантюрна зовнішня політика – шахрайські романи, кортеси – дворянство міст, зубожіння населення, хвороби.1588р. – була переможена «непереможна іспанська армада». В Іспанії – центр панування Риму, батьківщина єзуїтів. Відродж. в Ісп. – це католицька реакція, воно приходить у зрілому вигляді з бароковими елементами. На театр припадає золотий вік(1590 – 1670), який очолив Лопе де Вега. Комедія – улюблений жанр. В драмі цього періоду втілюється духовне надбання іспанського народу, суто іспанський колорит, звертається до іспанського фольклору. Етапи: 1.мандрівні трупи, 2.вистави готельних дворах, 3. Синкретизм цих вистав, поєднання музики з танцем, пісня і текст. Вега поєднав комедію побуту з алегоричною комедією афантазія. Навколо театру відбувалась війна – народ встав проти уряду, бо він використував театр як засіб тиску на людей.Література Відродження в Іспанії, а також в Португалії, тісно повязаній своєю культурою з Іспанією і підвладній їй з 1581 по 1640 рік, розвивалася в складних і своєрідних суспільно-політичних умовах. Передовсім країна була роздріблена на окремі королівства, які створювалися в різний час у міру відвоювання іспанської території від маврів. У ході реконкісти складалися й утверджувалися народні закони і звичаї, посилювалася могутність дворянства, і це послаблювало владу короля.Обмежували королівську владу і міста, які відігравали велику роль у боротьбі з маврами, мали незалежність і значні права. Серйозним кроком на шляху до централізації країни було обєднання в другій половині XV ст. Кастілії і Арагона внаслідок шлюбу Ізабелли Кастільської і принца Арагона Фердінанда 1469. Фердінанд спирався на міста і міських представників кортесів, що посилило антагонізм між дворянами і городянами. Пізніше Карл І обмежив владу міст й почав наступ на дворянство. В іспанії остаточно встановилася королівська влада.Товарів у країні виготовляли мало, бо їх переважно ввозили; у звязку з цим занепали промисловість, землеробство, тваринництво, відбувалось масове зруйнування й зубожіння селянства, дрібного дворянства ідальгії.Головною опорою абсолютизму були армія і католицька церква. Сотні тисяч священиків і ченців боролися з усіма проявами свободи і вірно служили інтересам монархіїНаціональна економіка до того часу була вже зруйнована, народ зубожів, посилилася реакція. Іспанія втратила свою могутність.Наприкінці XV ст. іспанська література вступила в період Відродження. В своєму розвитку вона спиралася як на досвід античної і гуманістичної літератури європейських країн, особливо Італії, так і на національну літературну традицію і народну творчість. Від самого початку в ній визначилися два напрями: один із них основувався на традиціях народної літератури, а другий, учений — на використанні античності. гуманістичної думки став університет в Алькала де Енарес, заснований 1508 р. Саме в університетському середовищі розвинувся іспанський еразмізм — вільнодумний рух, позначений сильним впливом творів Еразма Роттердамського. Іспанські еразмісти зневажливо ставились до католицьких догм, проявляли великий інтерес до релігійних і соціальних питань.