41.Головні сюжетні та світоглядні параметри комедійної творчості Шекспіра. Аналіз однієї з прочитаних комедій.

Написані в найбільш оптимістичний період англійського гуманізму, перший період творчості Шекспіра 1590 — 1600 комедії пройняті ренесансним утвердженням земного життя, непохитною вірою в благородство і довершеність людини. Світ комедій становить усе прекрасне в житті — кохання, дружба, музика, поезія, природа. В цьому світі діють люди молоді, добрі, веселі, діяльні, здатні на сильні й стійкі пристрасті, на самопожертву й подвиг в імя дружби й кохання. Особлива принадність цих людей у природності, у свободі й невимушеності їхніх почуттів і поведінки..Комедії Шекспіра вражають багатством і широтою життєвого матеріалу, дивовижною різноманітністю людських характерів і натур: кожний із 180 персонажів, виведених у комедіях,- неповторна індивідуальність.Гуманістична мрія Шекспіра про ідеальний світ, що проймає всі комедії, зумовила звертання драматурга до фантастичного елемента, до народних легенд і балад, до поетики казки.Визначальною особливістю жанру Шекспірової комедії є поєднання в ній у нерозривну цілість фантастичного і реального, серйозного і смішного. Сюжети комедій розгортаються, як правило, у двох органічно злитих планах — романтичному, високому і реальному, побутовому. Витончена думка, облагороджені культурою почуття і пристрасті поєднані з веселим простонародним гумором і побутовими мотивами. Відповідно до цього Шекспір вживає у своїх комедіях вірш і прозу.Мистецтво Шекспірової комедії формувалося поступово і досягло зрілості у другій половині 90-х років. З ранніх комедій особливо характерною є Сон літньої ночі, в якій виділяється кілька сюжетних мотивів, запозичених з різних джерел: з Порівняльних життєписів Плутарха взято Тезея та Іпполіту, з Метаморфоз Овідія — Пірама та Фісбу, лісові духи підказані фольклором. Все це, перетворене на диво багатою уявою драматурга; і створює поетичний світ комедії, в якому сплелися умовність і правдоподібність, романтика і життєва проза, лірика і блазенство.У комедії Сон літньої ночі, як помітив Ф. Енгельс, у характерах дійових осіб сильно відчувається вплив півдня з його кліматом.Разом з тим у ній виразно проступає англійський націон. колорит, особливо в сценах побутових, фарсових та фантастичних, написаних у фольклорному дусі.Характерна особливість героїв комедії — це здатність вільно віддаватися своїм почуттям. На розкритті цих різноманітних почуттів Шекспір і зосереджує увагу. Опиняючись у різних ситуаціях в ході заплутаної дії комедії герої надіються і розчаровуються, зазнають блаженства і страждань. Здатність кохання викликати таке багатство почуттів і надає йому, як показано в комедії, особливої цінності.Сон літньої ночі — одна з найбільш життєрадісних гуманістичних комедій. Ренесансний зміст полягає у ствердженні торжества природного людського почуття і нездоланної сили кохання. Комічне у Шекспіра надзвичайно різноманітне і за своїм характером, і за своєю спрямованістю. У його комедіях можна знайти цілий ряд відтінків комізму – від тонкого гумору до балаганних, іноді навіть грубуватого, але завжди яскравого і забавного дотепу. Дуже часто жарти Ш. виражають просто надмірну життєрадісність. Але нерідко його його сміх слугує ціллю викриття людської дурості або похоті. Дуже вагомими у Ш. є роль блазнів. Ця назва об’єднує персонажів двох родів: професіональних блазнів (служать у знатних осіб для їх розваги: «Дванадцята ніч», «Король Лір») і селяни, слуги, що тішать глядачів своїми промахами або дурощами, хоча це власне не блазні, «блазневі персонажі»: «Віндзорські насмішниці». Справжні блазні у Ш. набагато різноманітніше і цікавіше. Під виглядом жарту вони часто висловлюють глибокі й хоробрі думки, насміхаючись над забобонами, викриваючи дурість і пошлість. Сюжети Ш. комедій завжди цікаві й живописні, вони сповнені пригод, випадковостей, непорозумінь, збігів. У них панує ідея долі. (особл. «Сон в літню ніч», «Дванадцята ніч») Ця «доля» немає нічого спільного із ідеєю непоборного «фатуму», що робить із сторони людини безкорисним усілякий опір. Вона розуміється Ш. у значенні «фортуни» або «талану» і виражає хар-не для людини Відродження відчуття безмежного простору життя і неможливості наперед все передбачити і врахувати. Ця ідея «фортуни» закликає людину не до пасивності, а, навпаки, - до діяльності, вона пробуджує в людині бажання випробувати своє щастя. Комедії Ш. показують, що найсміливіші спроби, якщо їх розпочинають люди, які обдаровані і люблять життя, закінчуються успіхом. («Буря» - трагікомедія: блазень - п’яниці, та Арієль; ідея долі – Просперо не був приречений на таке життя, а Арієль, як ним самим керований фатум допомагав йому).