Увага! Культура мовлення Як попросити вибачення

Пробачте!

Вибачте!

Пробачте, що турбую Вас.

Мені дуже шкода. Я не можу не попросити у Вас пробачений Пробачте, що змусив Вас чекати.

Забудьте про нашу розмову. Будьте вибачливі!

Не згадуйте про це.

Пробачте, що я запізнився!

Даруйте за клопіт.

Я цілком розумію Вас.

Хай Вас це не турбує.

Вибачте мені.

Я маю просити вибачення.

Чи варто про це згадувати?

Сподіваюся, що я Вас не потурбував.

Перепрошую.

Вибачтеся за мене, що я завдав стільки клопоту.

Вам нема чого хвилюватися.

Вибачте, будь ласка!

Прошу вибачення!

Пробачте, що Ви сказали?

Запам'ятайте відповідники стійких виразів!

первостепенное значений, першорядне значенняпо вашему усмотрению по вопросу строіггельства подвергаться опасности по делам службьі по дблгу службьі под председательством под стать по закону

по имеющимся све'дениям

по истечении србка

по крайней (по меньшей) мере положений дел по направленню к городу по настоя'нию по небрежностн

на ваш розсуд з питань будівництва наражатися на небезпеку у службових справах зі службового обов’язку під головуванням до пари

за законом, згідно із зако­ном

за наявними даними;

за даними, що є після закінчення терміну (строку) принаймні стан справ у напрямку до міста за вимогою; на вимогу через недбаліст

ь

Д

512.

ОВІДКА

_Д

овідка - це документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя й діяльності окремих громадян, а також діяльності установ, організацій, підприємств.

Довідки можуть бути особистими і службовими.

Особисті довідки підтверджують певний юридичний факт. Оскільки текст довідки особистого характеру типовий, то слід використовувати бланки установи або підприємства, на яких від руки заповнюються тільки індивідуальні реквізити (кому, про що, для подання куди видано довідку).

Службові довідки складають на запит або за вказівкою вищої організації чи службової особи.

Довідка має такі обов’язкові реквізити:

1. назва організації, що видає довідку;

2. дата видачі й номер;

3. прізвище, ім’я та по батькові особи, якій видається довідка;

4. текст;

5. призначення (куди подається);

підписи службових осіб та печатку, без якої довідка не має юридичної сили

.Київська середня школа №25

ДОВІДКА 17.03.2007 №86 м. Ки їв

Коваленку Юрію Лєоттйовичу в тому, що він працює вчи­телем фізкультури. Його посадовий оклад 420 гри на місяць. Видано для подання до Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Директор (підпис) О. С. Самійленко

Секретар (підпис) К. Г, Моторна

ЖЕК №1001 м. Києва ДОВІДКА

2007. №7

Журавльовій Олені Сидорівні в тому, що вона мешкає в м. Києві з 5 травня 1975року за адресою: вул. Обсерваторна, буд.

10. кв. 13. Займає загальну житлову площу 20 м².

Видано для подання до Шевченківської райдержадмі- ністрації.

Головний інженер (підпис) Ф. С. Захар ’їн

ХМ З ПРАВОПИС ^10. ПРЕФІКСІВ

_Б

ільшість префіксів, що вживаються в українській мові, мають правописні особливості. їх пишуть за певними орфо­графічними правилами, і вони є орфограмами.

1. Перед буквами, що позначають голосні та дзвінкі й сонорні приголосні звуки, пишеться префікс з-: згаяти, зорати, зв’язати, зробити.

2. Перед глухими приголосними [к], [я], [яі], [ф], [.V] вимовляється і пишеться префікс с-: сказати, спитати, стерпіти, схвалити, сфотографувати.

3. Якщо корінь слова починається сполученням приголос­них, то вживається префікс зі- (варіант префікса з-): зібраний, зітхнути, зізнання, зірвати.

4. Префікси роз-, без-, еоз-, через- завжди пишуться з буквою з: розвиднілось, возвеличити, безсистемний, черезсідельник.

5. Префікси пре-, при-, прі- різняться значенням:

а) префікс пре- в українській мові виражає найвищий ступінь ознаки, якості й своїм значенням близький до слова дуже {предобрий, премудро, пречудово);

б) префікс при- має значення приєднання, наближення (при­писати, прилетіти, приклеїти)^ частковості дії (присісти, при­чинити); результату дії (приборкати, прив ’язати);

в) префікс прі- вживається тільки у словах прізвище, прізвисько, прірва.

6. У префіксах від-, під-, над-, об-, між- кінцевий приголос­ний не змінюється: відзначати, обстеження, міжрайонний, підходити, надрізати.

А РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ З 5ІН. ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

_В

ідокремлені обставини можуть бути виражені одиничними дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами, а також іменниками з прийменниками. Вони бувають поширеними й непоширеними.

І. Обставини, виражені дієприслівниковими зворотами та дієприслівниками.

Комами відокремлюються:

а) обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, не­залежно від їх місця в реченні: Жовте листя, тремтячи і ко­ливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваю­чи її пишним золоти.» накриттям (ГрІн.); Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає душу (Підм.)-

Примітки: 1. Два чи більше дієприслівникових звороти, з’єднаних між собою інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються комою: Хустину кинувши на плечі. Надівши плаття весняне, Берізка вибігла надвечірі жде чи вітру, чи мене (Буд.У, Він несподівано з'являвся в степу не шляху, чи вийшовши з-за могили, чи випроставшися з яру, високий, кремезний... (Підм.),

2. Якщо дієприслівникові звороти з’єднані між собою неповторюваними єднальними чи розділовими сполучниками, та кома між ними не ставиться: Він устав разом із сонцем, довго кашляв, сидячи в солом'яній постелі і туго обіпнувшись рябою плащ-палаткою (Тют,),