54. Правопис прислівників

_П

рислівник належить до тих частин мови, що й досі поповнюються новими словами, особливо за рахунок прийменниково-іменникових сполучень (деякі з них перейшли у прислівники, інші зберігають ознаки сполучення Іменника з прийменником). Щоб розрізняти прислівники і сполучення прислівникового типу, необхідно на основі синтаксичних зв’язків з’ясувати, наскільки збережене значення предметності в іменниках, від яких вони походять.

Разом пишуться:

1. прислівники, утворені від іменника, колишньої короткої форми прикметника, числівника, займенника, прислівника у поєднанні з прийменником: увечері, востаннє, втроє, внічию, занадто;

2. складні прислівники, утворені від кількох основ: мимоволі, насамперед, повсякчас, праворуч, тимчасово, при­вселюдно;

3. складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- з будь-якою частиною мови: абику­ди, аніскілечки, деколи, чимало, щодня, якнайбільше.

Окремо пишуться:

1. прислівникові сполучення, утворені від іменника з прий­менником. Найчастіше в них вживаються такі прийменники:

без (без упину, без відома, без жалю, без пуття, без сумніву);

в (в нагороду, в міру, в разі, уві сні)',

до (до вподоби, до діла, до загину, до краю, до останку, до побачення, до пуття, до цих пір, до смаку, до сьогодні);

з (з розгону, з переляку, з радості, з болю, з жалю);

на (на вибір, на видноті, на віку, на зло, на світанку, на добраніч, на око, на диво);

ПІЧ (під боком, під силу, під вечір);

по (по змозі, по правді, по суті);

2. прислівникові сполучення, які складаються з повторю­ваних іменників, розділених прийменниками: разу раз, з боку на бік, день за днем, з року в рік, а також сполучення, утворені поєднанням іменника в називному відмінку з іменником в оруд­ному відмінку; кінець кінцем, одним одна, сама самотою.

Через дефіс пишуться:

1. прислівники, в яких повторюються основи: рано-вранці, ледве-ледве, зроду-віку, любо-дорого (синонімічні та антонімічні прислівники);

2. прислівники, в яких повторювані основи розділені при­йменниками, що перейшли у префікси, та частками: всього-на- всього, де-не-де, хоч-не-хоч, коли-не-коли, будь-що-будь;

3. прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою префікса по- та суфіксів -и-, -ому-: по-нашому, по- київськи;

4. прислівники, утворені від префікса по- і порядкового числівника на -е: по-перше, по-четверте;

5. прислівники по-латині, на-гора, десь-колись, десь-інде, десь-інколи, геть-чисто.

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

_С

кладним називається речення, утворене з двох або кількох предикативних частин, які, маючи будову простих речень, поєднуються в єдине смислове, граматичне та інтонаційне ціле

:Сад посаджено. І сонне встало, і грає далеч генієм людським

(Рил.).

Складним реченням властиві такі самі ознаки, як і простим: вони виражають відносно завершену думку, мають граматичні центри, інтонаційно завершені. Разом з різними типами про­стих речень складні речення є досконалим способом формулю­вання, вираження й повідомлення думок.

“Будівельним матеріалом” для складного речення є прості речення: На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч. (У цьому реченні можна виділити дві частини, які характе­ризуються відносною самостійністю.) Частини складного ре-

Складне речення |
Сполучникове	| Безсполучникове 1

| Складносурядне | | Складнопідрядне |

чення з’єднуються в єдине ціле за допомогою сполучників, спо­лучних слів (відносних займенників та прислівників), інтонації, порядку розташування частин, змістової співвіднесеності.

Частини складного речення поєднуються сполучниковим і безсполучниковим зв’язком:

У межах сполучникового зв’язку виокремлюють: спосіб сурядності (коли частини складного речення поєднуються за допомогою сурядних сполучників як рівно­правні незалежні компоненти, які до певної міри зберігають смислову і структурну самостійність);

спосіб підрядності (коли одна частина пояснює другу, до­повнюючи або розкриваючи її зміст як частини складного ре­чення). Синтаксично залежну частину складного речення на­зивають підрядним реченням (частиною). Ні головне речення без підрядного, ні підрядне без головного існувати не можуть. Засобом вираження зв’язку в таких конструкціях слугують підрядні сполучники і сполучні слова, які не вживаються НІ в складносурядному, ні у простому реченні.

За безсполучникового зв’язку частини складного речення поєднуються в єдине ціле за змістом та інтонаційно.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ 50. У СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

_С

кладносурядним називається речення, синтаксично рівноправні предикативні частини якого поєднані в одне граматичне і смислове ціле сурядними сполучниками (єднальними; (, й, та (у значенні /); протиставними: а, але, та (у значенні але), проте, зате, однак; розділовими: або, чи, чи... чи, то...то, чи то...чи то).

1. Між частинами складносурядних речень, з’єднаних єднальними, протиставними і розділовими сполучниками, ста­виться кома: Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни па­дала прозора тінь від листя (Панч); Нас розлучали з рідними, з життям і навіть - з мрією, Але ніщо и ніколи нас не розлучаю з вірою (Б. Ол.); Чарівне море, та наймшіша серцю таки земля (Іван.); То мати гукає, то мати шепоче, Мене виряджаючи в дальню дорогу (Вор.).

Кома між частинами складносурядного речення не ставить­ся, якщо вони:

а) мають спільний другорядний член або спільне вставне слово і поєднуються неповторюваними сполучниками і. та (у значенні і); спільними для обох частин можуть бути також видільні частки тільки, лише, мабуть: На хвилину раптом стих­ли голоси і спинилися тіні (Смол.); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Гол.); Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (Коц.).

Примітна. Якщо сполучники і (й), та (І) повторюються, то кома ста­виться: Здавалося, і вітер тут чорний, < дощ ллється з неба чорний, як смола (Гонч.);

б) мають спільне підрядне речення: Коли ж одчинили вікно,

світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (Коц.);

в) виражені двома спонукальними або питальними речен­нями: Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олесь); Хай лягають зморшки на обличчя І все вище тисне кров моя, Юності в Вітчизни я позичу

1. пісень позичу в солов ’я (Сос.);

г) виражені двома називними або безособовими речення­ми: Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто не забуде (Довж.); Дощило І в повітрі віяло прохолодою (Гол,),

Примітка. Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їх присудки неоднорідні за значенням: Розвиднілось, і в повітрі помітно потеплішало (Гоп.);

г) виражені окличними реченнями; Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Мас.).

2. Якщо частини складносурядного речення, з’єднані сполучниками і (#), та (і), та її, а, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире: Хвилина ще - і схід розпише в сліпучі барви небосхил (Мас.); Закрався вечір, одшуміла праця. Як сльози, затремтіли ліхтарі - Та діти наші ночі не бояться (Рил.).

3. Якщо друга частина складносурядного речення виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться у першій, перед нею ставиться тире (інколи кома й тире): Зима летіла над зем­лею, І от весна - і все в цвіту (Сос.); Я вірю в диво! Прийде час,

• і вільні й рівні встануть люди И здійсняться мрії всі ураз! (Олесь).

4. Якщо частини складносурядного речення, з’єднані спо­лучниками а, але, проте, все ж, однак (рідше єднальними і, та), дуже поширені, або вже мають усередині розділові зна­ки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, то ставиться крапка з комою: Отак ми їхали, то з надсадним виттям мотора пнулись угору, то повільно спуска­ючись вниз; і чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори злітали увись із святковою легкістю; і блакитного серпанку■ було повно і попереду, і ззаду, й над нами (Гуц.).

Вправа 183. Складіть алфавітний список ваших викладачів, які читають на вашому курсі; використайте графи “№ пор.", "Прізвище, ім’я, по батькові”, "Вчений ступінь, вчене звання”, “Навчальний предмет”.

Вправа 184. Напишіть перелік навчальних дисциплін, які ви вивчаєте. У додатках зазначте, які дисципліни ви хотіли 6 вивчати додатково.

Вправа 185. Запишіть прізвища українською мовою в алфавітному порядку, згрупувавши їх за рубриками: а) письменни­ки; б) художники; в) композитори; г) мовознавці, Продовжте ряди; поясніть правопис.

Виноградов, Тропинин, Пешковский, Балакнрев, Крамской, Сури- ков. Глинка, Щедрин, Филин, Некрасов, Буслаев, Ивашкевич, Васне- цов, Римский-Корсаков, Свиридов, Плешеев, Шостакович, Одоевский, Сергеев-Ценский, Тютчев, Бородин, Лебедев-Кумач, Перов, Кабалевский, Репин, Колмановский, Шишкик, Бунин, Кольцов.

Вправа 186. Запишіть прислівники і прислівникові сполучення окремо, разом або через дефіс. Поясніть їх правопис,

І. До/останку, до/дому, що/неділі, в/гору, в/цілому, на/весні, на/бік, на/ совість, на/завтра, поза/торік, за/світла, з/далека, на/виворіт, на/втіки, од/ віку, е/початку, с/просоиня, у/двох, з/тори, на/швидку, по/одішці, за/молоду, до/долу, з/верху, на/вкруги, на/гора, коли/н е/коли, на/рівні, в/голос, в/бік, по/правді.

2. В/цілому, в/край, плече/в/плече, кінець/кінцем, до/побачення, по/ браггньому, давним/давно, на/ходу, до/гола, на/яву, в/далечінь, вряди-годи, тяжко/важко, з/краю, по/двоє, по/четверте, на/бігу, по/товариськи, на/по­каз, на/добридень, до/пари, в/зимку, нап і в/свідомо, в/слід.

НІ. Всього/на/всього, без/вісті, до/пізна, де/не/де, до/купи, по/п’яте, в/середині, по/юнацьки, по/іншому, рано/пора неньку, на/силу, на/зустріч, день/у/день, о/півдні, як/не/як, по/польськи, за/одно, у/чотирьох, зі/споду, любо/дорого, раз/за/разом, на'локаз, у/сто/крат, один/в/однн, за/дня, у/роз­сип, в/волю, на/біс, по/людськи, час/від/часу, по/правді, на/ніщо, на/різно, після/завтра, навік/віки, зроду/віку, до/ речі.

Вправа 187. Перепишіть речення. Правильно напишіть прислівники і прислівникові сполучення. Поясніть їх правопис, звіривши за словником.

1. Обстоюючи право української мови бути робочою мовою України, реально запроваджуючи її в діловодство й усну практику державних та інших установ на території України, необхідно пам’ятати, що наші стремління й вимоги будуть зведені на/нівець, якшо забудемо надати мо­вам наших національних меншостей таке ж право (Павл.). 2. На/жаль, на/ сьогодні ми зіткнулися з девальвацією поняття “рідна мова” (Рус.). 3. Ціна словам однакова од роду: Чи присягаєш на вітрах сторіч При свідкові у вірності народу, Чи другові, без свідка, віч/на/віч (Б. Ол.). 4. Мандрівка наша і в/сні йому ніколи не приснилась, Хоч Жуля Берна, звісно, він чи­тав (Рил.). 5. О мово рідна! Золота колиско, В яких світах би не бувала я,

• З тобою серцем і по/українськи Я вимовляю мамине ім’я (Куч ). 6. Від сповиточка рідну мову дитина чує від матері, за нею перші ніжні слова ласки промовляє, ті слова, які проказувала прамати над колискою, може, і в глибоку/глибоку минувшину віків (Шум ). 7. Зоріє світанок, а він лежить, спить солодко, І мати ходить на/в/шпиньках, щоб не розбудити, обережно ставить йому біля узголів’я склянку трав’яного настою - хай вип’є на/тще/ серце, як прокинеться (Гонч,). 8, Святі думки, як зерна жита На світі знову оживуть. Заквітне мрія пережита, Пісні у/слід їй попливуть (Л. Укр.). 9. П. Тичина ніжно любив рідну мову, усе робив для того, щоб рідне слово квітло, буяло росяно/чисто, недоторкано (Вих.). 10. До чого ж гарно й ве­село було в нашому городі! Ото як вийти із сіней та подивитись на/в/коло

• геть/чисто все зелене та буйне (Доеж.). 11. Знов лягли дороги в/ранці/ рано, починає папороть цвісти (Ми.). 12. Чужина - могила, чужина - тру­на, Душа на чужині, як чайка сумна, - Літає і квшінть в сльозах без гнізда: На/вік його змила бурхлива вода (Олесь).

Вправа 188. Складіть або доберіть з фахової літератури речення з поданими прислівниками і співзвучними з ними словами.

Навіки - на віки, напам’ять - на пам’ять, по-нашому- по нашому, вголос - в голос, назустріч - на зустріч, по-перше - по перше, доволі - до волі, по-батьківському - по батьківському, востаннє - в останнє, угору - у гору.

Вправа 189. Перепишіть речення, правильно поставивши розділові знаки. Поясніть, у яких випадках кома між предикативними частинами складносурядного речення не ставиться.

1, В країнах теплих, полудневих Злітає дощ із хмар рожевих 1 пе­реймають на путі Його проміння золоті (Олесь). 2. Тільки дуб стоі'ть у листі І калинонька в намисті {Позн.). 3. Підведу усміхнене обличчя і по квітці світла у очах (Йов.). 4. Грає й сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса; то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого цвіту то зачервоніє круглою горошиною то засиніє синьоцвітом (Мирн

5. Сам вперед іди і другого за собою веди (Нар- те.). 6. Нас ворог сто разів хотів зламати Та ми лиш гартувалися в борні (Ребро). 7, Всім серцем любіть Україну свою І вічні ми будемо з нею (Сос.). 8. Кали­нонька буде цвісти а ти, синку, будеш рости (Нар. те.). 9. Скільки ж то сили і скільки то муки! (Рил.). 10. Степ і вітер, степ і тиша (Пере.).

11. Та пройдуть роки й виллються на папір сміливі бунтарські рядки і облетять вони весь світ і обезсмертять на віки вічні їх творця - вели­кого сина України Тараса Шевченка (Чем.). 12.3 глибини землі цупке коріння тягне цілющі соки і на живих гілках дуба проростають зелене листя і молоде пагіння і тугі жолуді в'яжуться на вітах, як заперечен­ня старості і вмирання (Цюпа). 13. Чи не омана се чи не хвороблива часом уява моя викликає галюцинацію сміху? (Коц.).

Вправа 190. Випишіть з художніх творів, які ви вивчаєте, 8 склад­носурядних речень різних типів. Поясніть розділові знаки.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке список і перелік? Яка між ними різниця?

2. Які реквізити містить список?

3. Напишіть список студентів, які отримують Шевченківську’, підв№ щену та звичайну стипендію.

4. Які присіівники пишуться разом?

5. Які прислівники пишуться через дефіс?

6. Які речення називаються складносурядними?

7. Які роздіюві знаки ставляться між частинами складносурядного речення?

8. Коли ставиться кома?

9. Коли кома не ставиться?

10. Капи ставиться тире?

11. Коли ставиться крапка з комою?

12. Запишіть тексти під диктовку. Звірте написане з надрукованим, виправте помилки і поясніть їх,

І. З уст народу

Давним-давно в Чигирині від сивої, спрацьованої за довге жит­тя бабусі я почув зворушливу легенду. Бабуся Сиділа на ослоні в своїй тісненькій хатині, а довкола неї, по стінах, барвисто цвіли рушники, вишиті її сухими, жилавими руками, Її тихий голос дзвенів чисто-чисто, ніби Холодоярський струмок:

• Жила в нашому містечку дівчина-красуня. На диво струнка, чорно­брова, з тугою косою за плечима, знала безліч старовинних пісень і співала їх так, що навіть людина, яка й мови української не знала, - танула сер­цем, ронила сльозу, бо вчувала у тих мелодіях, звичайнісіньких буденних словах - красу душі народної. Звали ту дівчину Оленою, і мала вона от-от повінчатися зі своїм нареченим. Палко і вірно вони кохали одне одного. На жаль, заступили світ чорні хмари війни... Ганьбили й топтали дощенту землю нашу злі воріженьки. Провела на світанку Олена свого любого на фронт, провела й стала чекати день за днем. І тільки тоді, як визволила Червона армія до кінця наш край Чигиринський з-під фашистських чобіт, тільки тоді приніс листоноша жаданий трикутник. Але не від Тихона, ні... Друзі його писали, що лежить її суджений у далекому лазареті, смертельно поранений і без кінця-краю марить її ім’ям... Називає адресу, кличе Олену, просить привезти води з джерела, що на Замковій горі, благає уві сні долю, аби Оленчин голос почути, народною піснею з уст її душу втолити...

Рано-вранці зібралася дівчина і подалася до щастя свого аж на Урал. Відшукала, до спопелілих вуст припала, джерельною водою напувала і тихо співала улюблену Тихонову пісню, яку він найбільше поривався слу­хати ввечері під вербами біля Тасмина:

Ой у лузі, та ще й при березі Червона калина...

І побачила Олена, як з тим її співом, її тихим сердечним голосом все ясніше розплющувалися карі очі коханого, а на його блідому, вкрай змарнілому обличчі - тепло світилася усмішка... Дні й ночі просиджувала біля нього.

А коли забирала додому немічного каліку без рук і правої ноги, лікар- хірург відкликав Олену і сказав наодинці: “Не ми, а ваша любов, ваші пісні народні врятували солдата від смерті” (С. Носань),

2. Життя квітів починається з пролісків. Пролісок - квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату сніго-льодову скоринку, прогріваючи собі тісненьку і скромну прогалину, пнеться цупкий паросток, схожий на цибульку. Сьогодні це біло-зеленаво- жовту ватин хвостик, а завтра це біло-зелена гостриця, післязавтра це вже довгий зелений листок з тоненькою стрілкою всередині. Ще за день брунь­ка на кінці стрілочки розквітає враз твердою білою пащицею - і квітів визорює так густо, що земля знову стає біла і зимна від рясного холодного цвіту.

І негайно ж заквітовує ряст. Це вже весна. Квіти рясту фіалкові - теплі і сонячні. І хоча тіло квітки ще тверде, напружене, готове до опертя холоду й негоді - проте дух її вже ніжний, теплий, весняний. Вона вже пахне.

Потім з’являється жовтий козелець. Це вже повна весна. Квітка гаря­ча, як сонце. Вона м’яка і ніжна. Дух від неї іде сильний, але це вже аро­мат. 1 росте козелець вже не з чорної землі. Довкола вже не тільки торішнє пріле листя, а й зелена трава. Над козельцем вже схиляється зелена брость і молода парость.

І тоді рясно вибухає фіалковий цвіт.

Густим килимом вкривають теплу землю фіалки. Вони пахнуть ніжно, радісно і хвилююче. Випростує свої м’які волохаті пелюстки тихий сон. Стрімко зводяться легкі тремтливі дзвіночки. Все затоплює, все захоплює, все укриває войовничий, невідступний, швидкий барвінок. Надходить літо

(За Ю. Смо.іичем),

Увага! Культура мовлення Запам'ятайте значення термінів

Матргікул - 1) офіційний список певних осіб; 2) залікова книжка студента.

М^та - угода, шо передбачає поділ витрат і прибутків навпіл.

Метрика - свідоцтво про народження.

Моношілія - виключне право на володіння чимось або здійснення якихось заходів.

Н^тто - маса товару без упаковки (тари).

Номінал - 1) вартість, вказувана на грошових знаках, акціях, облігаціях, - номінальна вартість; 2) зазначена в прейскуранті або на товарі його ціна - номінальна ціна.

Нотаріус - службова особа, яка засвідчує, оформлює різні юридичні акти (договори, заповіти, доручення).

Нумерація - 1) позначення предметів послідовними номе­рами; сукупність таких номерів; 2) найменування і позначення чисел.

Облігація - цінний папір, що дає власникові дохід у вигляді відсотка чи виграшу.

Оренда - найм майна (житлових чи інших приміщень, землі) з правом тимчасового користування ним за певну плату.

Пай — частина, частка участі, внесок у статутний капітал акціонерного товариства, кооперативного підприємства або організації.

Паритет - рівність сторін у їхніх взаємовідносинах.

Патент - 1) документ, що посвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного періоду; 2) свідоцтво на право займатися торгівлею чи промис­лом.

Претензія - пред’явлення права на щось; вимога, скарга, позов.

Проект - попередній текст будь-якого документа.

Проспект - 1) поширений виклад плану, короткий зміст наукової праці, навчального посібника; 2) рекламна листівка, буклет, довідник з описом товарів та умов купівлі.

Рапорт - 1) форма усної або письмової доповіді підлеглих керівникові; 2) звіт про виконання завдання, взятих на себе зобов’язань тощо.

Регламент - 1) система правил, які визначають порядок організації і діяльності органів державної влади в цілому та їх складових частин; 2) сукупність процедурних правил, що виз­начають порядок проведення сесій, засідань, зборів.

Реєстр - список, опис, перелік, а також книга для запису справ, документів, майна.

Реквізгіт - обов’язкові елементи правильного оформлення офіційних документів.

Рекомендація - 1) письмовий або усний схвальний відгук про роботу, діяльність тієї чи тієї особи; 2) вказівка, порада.

Ремітент - особа, на яку виписано вексель і якій має бути сплачено певну суму грошей за цим векселем.

Рйнта - дохід з капіталу, землі або майна, що його влас­ники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю.

НАКЛАДНА

_Н

акладна - це обліковий документ, який дає право на отримання, відправлення вантажів чи матеріальних цінностей.

До накладної мають входити такі реквізити:

1. назва (угорі посередині великими літерами - слово НА­КЛАДНА від

2. підстава для видачі накладної;

3. назва установи або прізвище, Ім’я, по батькові приватної особи, якій видано накладну;

4. назва або штамп, адреса, телефон, поточний рахунок установи, яка видала накладну;

5. позначення кожної графи; а) назви предметів; б)гатунок;

в) розмір; г) одиниця виміру; ґ) номенклатурний номер;

д) кількість (за вимогою, видано); е) вартість; с) сума вартості;

6. підпис керівника установи й головного бухгалтера;

7. дата;

8. підписи тих, хто видав і одержав накладну;

печатка або штамп установи.Зразок нмсладної:

НАКЛАДНА №.

СІ 2 й	сй ф о	* о X >ь *- та	о, І	І£ Іі о	2 11 | §и І	Кількість		€ 1- о. ш	Сума
						6 І 2 ш 2 3	О X 5 ш

Підстава Кому

Від кого _

200 _р.

Одержувач Відправник

Директор (Підпис)

Головний бухгалтер (Підпис)

Дата

ПРАВОПИС ^0. ПРИЙМЕННИКІВ

1. Прийменники як службова частина мови, що вживаються при повнозначних словах, пишуться окремо від них: з міста, на сонці, перед нами, на полі.

2. До простих прийменників, що закінчуються на приголос­ний, перед словами, які починаються кількома приголосними, для милозвучності Іноді приєднуються голосні І або о: наді(о) мною, зі скла.

3. Складні прийменники пишуться разом: поміж, понад, за­ради.

Примітка. Складні прийменники із початковим з- (з)-, Із-) пишуться через дефіс: із-за, з-над, з-посеред, з-під.

4. Похідні прийменники прислівникового походження, як правило, пишуться разом: попереду тролейбуса, обабіч шляху, наперекір долі, назустріч долі. їх треба відрізняти від однозвуч­них сполучень прийменників з іменниками: назустріч сонцю

• на зустріч із вчителем, стояти скраю-з краю лісу;

5. Окремо пишуться складні похідні прийменники, утворені поєднанням іменників та прислівників з прийменниками: у зв ’язку з, згідно з, відповідно до, на чолі, але внаслідок.

6. Якщо прийменники стоять перед особово-вказівними за­йменниками, вжитими в непрямих відмінках, останні пишуться з н на початку слова: зустрів її-зустрівся з нею; побачив його

• підійшов до нього.

£л РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

Складнопідрядним називається речення, синтаксично нерівноправні предикативні частини якого (головна й підрядна) поєднуються між собою за допомогою сполучників підрядності та сполучних слів.

1. Підрядні частини речення завжди відокремлюються від головних комами: Таке це літо золоте, що забуваються жалі (Чубач); Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь (Рил.); Людина, яка втрачає корінь, подібна до підточеного де­рева (Цю па).

2. Якщо підрядна частина стоїть після головної й поєднується з нею складеними сполучниками підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, після того як, перед тим як, то кома ставиться або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раз. Пор.:

Вони наважились поки- Вони наважились покину- нути небезпечне місце, не- ти небезпечне місце незважаю- іважаючи на те що Остапові чи на те, що Остапові трудно трудно було пускатися в дале- було пускатися в далеку доро- ку дорогу гу (Коц.).

3. Якщо підрядна частина зі складеним сполучником підрядності стоїть у препозиції (перед головною), то сполуч­ник комою не розділяється: Перед тим як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається (Л. Укр.).

4. Якщо підрядна частина з’єднується з головною складени­ми сполучниками в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тимчасом як, то кома ставиться лише перед складеним спо­лучником: Несподівано почулися постріли, е той час як його підрозділ проходив через населений пункт (3 газ.).

5. При збігу сполучних засобів у підрядних частинах (двох підрядних сполучників, підрядного сполучника і сполучно­го слова, сурядного н підрядного сполучників або сполучних слів) кома між ними ставиться тільки в тому випадку, якщо при опущенні другої підрядної частини складне речення не потре­буватиме перебудови: Я з друзями прийшов у ті місця, Де ще стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (Мал.). Але: Голова йому видалась неймовірно важкою, бо коли захотів озирнутися, то йому було несила її повернути (Рибак).

6. Між значно поширеними підрядними реченнями, які вже мають інші розділові знаки, може ставитися крапка з комою: Я люблю їхати на поле тоді, кали ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об го­лову, об вуха; коли ниви поцяцьковані волошками та червоними маківками (Н.-Лев.).

7. Для сильнішого інтонаційного виділення частин складнопідрядного речення між ними може ставитися тире: Щоб глибоко збагнути душу народу - треба знати його літературу (Март.).

8. Якщо підрядна з’ясувальна частина відноситься до слова з головної частини, яке потребує роз’яснення, перед нею ста­виться двокрапка: Серпень вінчає літечко красне. У народі го­ворять: що в цей час збереш, з тим і зиму проведеш (Ткач.).

9. Якщо підрядна частина передує головній, а в головній міститься висновок з того, про що йдеться у попередній, то перед головною частиною ставиться кома й тире: Хто сіє хліб, хто ставить дім, Хто створює поему, - Той буде предком до­рогим Народові своєму (Рил.).

Кома між частинами складнопідрядного речення не ста­виться, якщо:

а) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть сурядний сполучник: Ми не знали І коли розпочнеться зустріч-,

б) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть частка не: Хотілось би знати не що він сказав, а як він сказав;

в) підрядна частина складається з одного сполучного слова: Він обіцяв прийти, але не сказав коли;

г) перед сполучниками як, ніби стоять слова майже, зовсім: Через місяць він став працювати майже як фахівець.

Кома не ставиться у суцільних висловах, близьких за зна­ченням до іменної частини складеного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу: впав як підкошений, білий як сніг, пролетів як стріла, все йде як по маслу, свіжий як огірочок, зробити як слід, робіть як хочете, невідомо скільки, зробив скільки міг, зробили хто коли зміг, їли що було, сиділи де попало, все одно який, байдуже хто і под.

Вправа 191. Скориставшіїся зразком, наведеним на с. 213, заповніть бланк накладної на одержання підручників для школи.

Вправа 192. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть правопис прийменників і префіксів.

1. Хіба не вірите, що скоро день засвіте, Що сонце наше вже (з)за обрію встає, Що хід його спинить ніщо не зможе (в)світі І цвіту нашого ніщо вже не уб’є (Олесь), 2. Лебединий ключ (понадо)мною, Як паруса­ми, крилами дзвенить (Рил.). 3. (3)ранку (до)вечора Кравчина (в)роботі (Довж). 4. (На)перекір вогню й залізу ми наступаєм (на)село (Сос.). 5. Тільки вогонь горить (з)під гранітного обеліска Невідомого солдата, та

• ще тихо звучить музика (з)глибини землі, мов (з)велетенського органа (Цюпа). 6. (По)між небом і землею рухались два живі вогники (Станьм ).

. 7. Шле день (у)слід хмаркам патлатим Проміння сонця з верховин (Сос.). 8.1 ще довго потім було чуть музики та співи (між)вербами та по(між) ха­тами (Я.-Лев.). 9. Коли вже діти йшли (у)школу (По)між казкових сніжних див, Кремезний Якуб встав (з)за столу 1 ліжко гостю постелив (Рил,). 10. Безсмертні всі: цей виховав дитину. Той пісню написав, хоч і єдину, А той, ’ то не зумів цього зробити, (Коло)дороги посадив ялину (Павл.). II. Рідна мати моя, ти ночей не доспала. І водила мене (у)поля (край)села, І (в)до- рогу далеку ти мене (на)зорі проводжала, 1 рушник вишиваний (на)щастя дала (Мал.). 12.1 верби, і тополі, І вітряки (на)полі, І долом геть собі село (Понад )водок> простягавсь (Шевч). 13. Я щаслива. Моя свобода завжди (при)мені (Кост.). 14, Соломія сиділа (не)подалік від Оксани (Цюпа). 15. (По)під лісом бездоріжжям прямує чоловік (Стельм.).

Вправа 193. Користуючись російсько-українським словником, перекладіть подані словосполучення українського мовою. Поясніть особливості прийменникових конструкцій в обох мовах.

Тетрадь по украинскому язьїку, по отношению к кому, комиссия по со- ставлению резолюции, я к вам по делу, во время беседьі, в течение года, с помощью депутатов, учитель по профессии, работать по вьіходньїм дням, идти по берегу, по направленню к городу, по предложению, по истечении срока, родственннк по матери, по поводу болезни, по ее зову, подарок ко дню рождения, обучать на родном язьіке, к моєму стьіду, к вечеру, к ваше- му сведению, к началу года, с обшего согласия, на худой конец, говорить на русском язьіке, бьіть к десяти часам, за наличньїе деньги, изо дня в день, готовиться к зкзаменам, работа ему по силе, товариш по школе, при- бегать к хитростям.

Вправа 194. Складіть речення з похідними прийменниками.

Відповідно до, в міру, на шляху, у зв’язку з, за умови, з метою, незва­жаючи на, слідом за, в інтересах, в ім’я, у справі.

Вправа 195. Подані слова введіть у речення так, щоб в одному випадку вони вживалися як прийменники, а в Іншому - як прислівники або іменники з прийменниками.

Збоку, попереду, зсередини, навпроти, поблизу, близько, внаслідок, навколо.

Вправа 196. Перепишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки. Поясніть їх уживання. Визначте типи складнопідрядних речень.

І. Змалку кохайтесь в освіті. Змалку розширюйте ум Бо доведеться у світі Всяких назнатися дум (Граб,). 2. Хто з пітьми вийшов у пітьму й кане

бо коли сходить світло дня тьмяніють світила ночі (Галан). 3. Якщо во­сени рано нанесе снігу то і весна буде рання {Нар. календар), 4. Уже зоря золоторога Де полинами зацвіло Кладе на огненні пороги своє сивіюче крило (Сос.). 5. Навколо нас радості райдужні кола... А серце питає коли це було? 6. Люблю я тих хто вміє дивуватись (3 те. В. Крищенка). 7, Якщо в листопаді з’являються комахи зима буде теплою {Нар, календар).

8. Коли вже народився ти поетом За все відповідай у цім житті. 9. Я тим уже боржник що українець зроду Бо доля, певне, в гуморі була Коли у посаг нам давала землю, й воду, І голубого неба в два крила (3 те. Б. Олійника.). ] 0. Вірно казав тут доповідач що як за ними піти то не минути нам невільницького життя (Гонч.). 11. Добре що зараз сіножаті тільки-но починаються і він обов’язково візьме до рук косу, пройде якусь ручку щоб відчути ні з чим не зрівнянну радість косаря який живе у ньому в крові (Цюпа). 12. Мені, мабуть, не докучить нагадувати що хто не знає свого минулого той не вартий свого майбутнього (Рил.). ІЗ. Ніхто не має більшої любові як той хто душу покладе за друзів (Л. Укр.). 14. А де нема любові і страждання там не живе, не б’ється і житгя (Олесь). 15. В колгоспі кло­поту немало, Та додалась морока й ця: Три дні правління засідало Гадало як зустріть співця (Біл.). 16. В материне відтале серце сіялись і сіялись Маркові слова як під новий рік сіється в хаті жито-пшениця І всяка паш­ниця (Стельм).