28. Поетичний синтаксис: риторичні фігури, семантичні повтори

Фігури художньої мови-це рівень синтаксису.Їх варто аналізувати почергово.Усі риторичні фігури імітують комунікацію,насправді вона однобічна.Риторичне звертання-як до особи(Ой ти ,дівчино),так і до не істоти(Земле,моя всеплодющая мати)-це лише привернення уваги читача,звертання до уявного об’єкта.Якщо у тектс інаявний діалог,звертання не є риторичним.Упізнаємо звертання за кличним відмінком-самої апеляції(Чого являєшся мені у сні..)-мало ,має бути називання,н-д: (Гетьте думи!)-тут наявний також риторичний вигук-експресія,яку легко впізнати за знаком оклику.Риторичне запитання-як відомо,не потребує відповіді(Чи то так у жалю,в голосінні проминуть молодії літа? Риторичне заперечення-насправді є відповіддю-спростуванням:або власних думок,або чужого твердження(Ні,я хочу крізь сльози сміятись..)

Повтори,поділяють на семантичні й композиційні.

Рефрен-повторення вислову,котрий має в собі лейтмотив або основну думку,він може бути також композиційним,якщо займає у тексті визначене місце(ніби приспів).-тоді накладається на епіфору,чи анафору,чи іншу фігуру,що увиразнює побудову твору.(Як хочеться вмерт-і вмерти-як хочеться вмерти-бо я хочу померти)в.Стус.Тут рефрен збігається з епіфорою.

Тавтологія-повторення того самого вислову,або спільнокореневих слів,синонімів,які нічого не додають до змісту,але акцентують значення і можуть посилити експресію: (Зле мені,Господи,зле мені,зле мені,зле мені..),(Відмірялись мрії,віддумались думи..)

Плеоназм-повторення схожих,але не тотожних за значенням слів,що збагачують текст семантичними й стилістичними відтінками:(Веселі сині,як небо,очі світились привітно й ласкаво)

29. Поетичний синтаксис: композиційні повтори.

Аналізуючи композиційні повтори,після пошуку однакових слів,виразів,речень,рядків,які,ніби кольорові закладки у книзі,групують її частини й відділяють один шматок тексту від іншого,бажано відразу визначити,яка саме частина тексту увиразнюється:речення,віршовий рядок,строфа-тоді ви безпомилково вгадаєте,що перед вами-наприклад,це поряд два закінчення рядків(епіфора)чи початок і кінець строфи(анепіфора): анафора-єдинопочаток,тобто дві частини тексту починаються однаково.Н-д:В .Стус(зайти непомітно,за грань сподівання,за гобрій нестерпу,за мури покори,за грати шаленства) Епіфора-єдинозакінчення.Н-д:Ось чому він вирішив не зважати на жінок і почав спокійно працювати:вийняв вікно(а вони стоять),зрізав підвіконня(а вони стоять). Анепіфора-кільце,тобто повтор слова на початку і в кінці,н-д:В.Стус(Розпросторся ,душе моя,на чотири татамі.І не кулься од нагая і не крийся руками.Тож простерся,душе моя,на чотири татамі. І не кулься од нагая і не крийся руками).

Епанафора-стик,тобто одна композиційна одиниця закінчується,а наступна починається тими ж словами.Н-д:Воздвигне Вкраїна свого Мойсея,-не може ж так буть!Не може ж так буть,о,я чую,я знаю,під регіт і бурю,під грім од повстань.. Симплока-це одразу два повтори,тобто два між собою однакові початки –і два однакові закінчення,н-д:Чи я в лузі не калина була?Чи я в лузі червона була? Хіазм-інверсована симплока,тобто подвійний повтор у зворотньому порядку,н-д:Оце мій хрест,зніміть його з мене.Оце мій хрест,зніміть мене з нього.