26 П.В. Білоус. Вступ до літературознавстваВона тобі нелюба. Ти болиш.

Гори. Щезай в пожежах самоспалень,

в гірких руїнах власних попелищ!

Обвуглюйся. З дияволом грай в теніс.

Згори на попіл в думах і літах.

Хай вилітає не той самий фенікс,

а зовсім інший, неймовірний птах!

3. Емоційна виразність. Її можна досягти не лише

завдяки образному ладу твору, а й іншими засобами: цікавим

зображенням подій (уміння будувати сюжет, творити

композицію), колоритною мовою, ритмікою. Емоції у читача

(реципієнта) виникають тоді, коли він здатний включитися в

процес співтворчості. Художнє сприйняття багатопланове, воно

включає в себе: безпосереднє емоційне переживання, осягнення

логіки розвитку авторської думки, багатство і розгалуженість

художніх асоціацій. Момент художнього сприйняття - це

"перенесення" читачем образів із твору на власну життєву

ситуацію, ідентифікація героя зі своїм "я". Співтворчість читача

не обов'язково викликає такі ж переживання і думки, які

переживав письменник у момент творчості. Читач,

спроектовуючи твір на власні життєві обставини і почуття,

розширює емоційне тло художнього тексту. Франко 3 Щ.ОГО

приводу писав про те, що письменник мусить "зворушити так

само внутрішню істоту читача, вводячи в неї нове зерно

життєвого досвіду, нове перешиття і рівночасно зціплюючи те

нове з тим запасом відображень, які є активні або які дрімають в

душі читачевій. Сказавши коротко: поет розширює зміст нашого

внутрішнього я, зворушуючи його до більшої або меншої

глибини". Сприйняття літературного твору - це особистісний

процес, що протікає в глибині людської свідомості. І цей процес

залежить од життєвого досвіду і культурної підг отовки людини

(стійкі фактори), від її настрою, психологічного стану

(тимчасові фактори).

Поняття художності літературного твору неодмінно

включає в себе умовність словесного мистецтва. Вона

підкреслює відмінність художнього твору од вираженої в ньому

реальності. Л. Фейєрбах зазначав: "Мистецтво не вимагає

визнання його творів за дійсність". Ця первинна умовність

властива всім творам, незалежно від епохи, жанру стилю.

Художня умовність розглядається як принцип образного

ЛЕКЦІЯ 2. Художня специфіка літератури 27змалювання дійсності, що свідомо порушує пряму відповідність

життєвим реаліям. Естетичний ефект умовності виникає завдяки

наявності і розведенню таких образотворчих протиріч: схожість

і несхожість, видимість і суть, чуттєве і мислиме, об’єктивне і

суб'єктивне. Переживання напруги цих суперечностей є

специфічною художньою емоцією, яку породжує умовність. Для

прикладу візьмім уривок з повісті "Fata Morgana" М.

Коцюбинського: "Як тільки смеркне, і чорне небо щільно укриє

землю, далекий обрій враз розцвітає червоним сяйвом і до

самого рання осінні хмари, наче троянди". Йдеться про

селянські бунти на поміщицьких маєтках у 1905 році (історична

реальність, яка сама по собі не спонукає до емоційних

переживань). Ключ до емоції (і художності) у тому, як це

змальовано. Опорні образи побудовано на зоровому контрасті:

"смеркне", "чорне небо", "щільно укриє" , "враз розцвітає

червоним сяйвом". Образ "хмари, наче троянди" несе в собі

естетичну (не логічну) оцінку: зображення не збуджує страх,

тривогу, а естегизує картину. Художня умовність допомагає

наочно, чуттєво виразити суть зображуваної дійсності,

досягаючи художньої правдоподібності. З цією метою в

літературі використовується видозміна природніх форм

зображуваних явищ і предметів, порушення часових і

просторових зв’язків, оживлення неживого світу, конкретизація

абстрактних понять і т.п. У літературі зустрічається введення у

жигтєподібну оповідь фольклорних, міфологічних образів та

сюжетів, поєднання достовірного і неймовірного. Активно

розробляються форми художньої умовності в усіх літературних

напрямках і течіях.