3.В.Г.Богороз-Тан

Володи́мир Герма́нович Богора́з-Тан (*15 (27) квітня 1865, Овруч — †10 травня 1936, Ростовська область) — російський і радянський етнограф, лінгвіст, письменник і революціонер.Єврей за походженням.

Життєопис Народився в Овручі Волинської губернії. Наукову діяльність почав у 1890-х роках на Колимі, куди був висланий за належність до партії «Народна воля». Відомий як автор монографії (4 томи) про матеріальну культуру, побут, мову іфольклор чукчів.

Після 1918 Богораз-Тан — професор Петербурзького університету, директор Музею історії релігії АН СРСР. Богораз-Тан — один з ініціаторів створення писемності народів Півночі і автор перших підручників, словників та граматики чукотської мови.

Під псевдонімом Тан писав вірші, оповідання, романи («Жертви дракона», «Спілка молодих», «Воскресле плем'я» тощо).

Художні твори

Стихотворения, изд. С. Дороватовского и А. Чарушникова, СПБ, 1900; изд. Н. Глаголева, СПБ, [1906]; изд. «Просвещение», СПБ, 1910;

Собрание сочинений, изд. «Просвещение», тт. I–XII, СПБ, 1910–1911;

Собрание сочинений, изд. «Земля и фабрика», тт. I–IV, М. — Л., 1928–1929;

Союз молодых (Роман из северной жизни), Гиз, М. — Л., 1928; изд. ЗиФ, М. — Л., 1930;

Северная охота, изд. «Молодая гвардия», М., 1931;

Колымские рассказы, ГИХЛ, М. — Л., 1931;

USA (Люди и нравы Америки), изд. «Федерация», М., 1932;

Воскресшее племя. Роман, Гослитиздат, М., 1935 .

Наукові праці

Труды по языку и фольклору: Образцы материалов по изучению чукотского языка и фольклора, «Известия Акад. наук», т. 10, № 3, СПБ, 1899;

Материалы по изучению чукотского языка и фольклора, изд. Акад. наук, СПБ, 1900;

Областной словарь колымского русского наречия, изд. Акад. наук, СПБ, 1901;

Материалы для изучения языка азиатских эскимосов, «Живая старина», кн. 70/71, Пб., 1909;

Материалы по ламутскому языку, в кн.: Тунгусский сборник, I, изд. Акад. наук СССР, Л., 1931;

Распространение культуры на земле. Основы этногеографии, Государственное издательство, М.-Л., 1928;

Чукчи. Авторизованный перевод с английского. Часть I . Л., 1934 (XXX+192 стр.);

Луораветланско-русский (чукотско-русский) словарь, Государст. учебно-педагогич. изд-во, М. — Л., 1937;

Чукчи. Религия. Авторизованный перевод с английского. Часть II . Л. 1939 (XI + 195 стр., 4 табл.);

Термін «етногеографія» вперше використав Богораз-Тан В. Г. у 1920-х р., однак розумів його він надто широко. Засадничими етногеографічними термінами є: етнічна територія, межа етнічної території, етнічна будова людності (етнічна структура населення). Етногеографія – наука яка вивчає етнічний склад населення і територіальні взаємини народів, особливості розміщення етнічних спільностей від минулого до сьогодення.

У 1899 році виїхав до США, звідки вирушає в експедицію на Далекий Схід під керівництвом антрополога Франца Боаса і збирає етнографічний матеріал учукчей, коряків, ительменов і ескімосів. До 1904 року працював куратором етнографічної колекції Американського музею природної історії; англійською мовою підготував до друку монографію «Чукчі», яка отримала всесвітнє визнання як фундаментальну працю з етнографії та міфології чукчів. Тут він також пише для російської преси серію нарисів про життя громади духоборів, які емігрували від переслідувань в Росії в Канаду в 1898-1899, і здавалися багатьом виразом ідеалу селянського соціалізму. У 1904 ці нариси виходять окремою книгою «Русские в Канаді».

Крупний етнограф і антірелігіознікі, член-кореспондент Академії наук, професор Інституту народів Півночі і ряду ленінградських вузів, зокрема викладав на відділенні етнографії ЛІФЛІ ЛДУ, вів велику дослідницьку та педагогічну роботу. В останні роки був директором Музею релігії та атеїзму (розташовувався в будівлі Казанського собору в Ленінграді).

Белетристичну діяльність відновив в 1928 році.

У своїх нарисах і розповідях Володимир Богораз переважно етнограф, не тільки за матеріалом («Чукотські розповіді», історико-етнографічні романи «Жертви дракона», «Вісім племен» та ін.), Але і за методом письма: він сильний в описах побуту , соціально-побутових замальовках, людина ж у нього зазвичай психологічно не розкривається, а дається в плані народницького натуралізму.

Твори радянського періоду також етнографічно. Роман «Спілка молодих» (1928) побудований на поєднанні етнографічного матеріалу - передреволюційного побуту та економіки Колимського краю - з романтичною інтригою, пов'язаної з темою батьковбивства. У романі «Воскресле плем'я» (1933) показано відродження до життя племені юкагиров (Сибір), приречених в умовах царської Росії на вимирання. Побудований на науково зібраних фактах, актуальний по темі, роман написаний із зайвою деталізацією, з натуралістичними подробицями.

Відомий також як лінгвіст. Їм пророблена величезна робота по вивченню луораветланского (чукотського) мови: складена граматика, опубліковані фольклорні тексти, видано словник. Крім того їм були зібрані і опубліковані тексти на нимиланском (Коряцькому) і ітельменскій (камчадальской) мовами. Видав також нарис граматики юітского (ескімоського) мови; крім того, він займався вивченням Евенського (ламутская) мови, матеріали по якому опублікував у вигляді граматичного нарису з додатком тексту і словника. У 1987 році його ім'ям названа Чукотская окружна публічна універсальна бібліотека ім. В. Г. Тана-Богораза.