Тема 4.

Види біржових угод та забезпечення їх проведення

1. Класифікація біржових договорів.

2. Форвардні та спотові угоди, у т.ч. угоди на реальний товар з негайним постачанням

3. Угоди на термін (ф'ючерси).

4. Угоди з премій (опціони).

5. Ф'ючерсні та опцІйні контракти, табличний та графічний аналіз їх прибутковості.

Основні терміни і поняття: біржовий контракт, касові та строкові угоди, маржинальпі угоди, розмір забезпечення, спот, форвард, mod, том, спот; ф'ючерси, лот, ультимо, лік­відація контракту, опціон, у т.ч. подвійний; види опціонів, оп­цІйні стратегії.

4.Ї. Класифікація біржових договорів

Біржовий контракт - договір про виконання біржової уго­ди, який укладається між учасниками торгів за формою, встанов­леною біржею. Для угод, укладених на товарних біржах, характе­рні такі ознаки;

- Угода повинна бути договором про купівлю-продаж бір­жового товару з негайною поставкою або в певний, обумовлений термін у майбутньому.

Порядок укладення угоди відповідає нормативним доку­ментам про біржову торгівлю, а також правилам торгівлі конкре­тної біржі.

Учасники біржової угоди є учасниками біржових торгів. Угода виконується (здійснюється) поза біржею.

- Угода підлягає обов'язковій реєстрації відповідно до вста­новлених правил.

Біржа є гарантом виконання угод, зареєстрованих на її торгах. Біржа має право застосувати санкції до учасників біржо­вої торгівлі, які укладають позабіржові угоди.

- Біржові угоди не можуть здійснюватися від імені і за ра­хунок біржі, укладення угод - функція учасників біржових торгів, звичайно, членів біржі і брокерів, що виконують роль фахових посередників.

Особливому регулюванню і боку держави підлягає надання біржових послуг з укладення та реєстрації:

1. Угод купівлІ-продажу: а) сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, б) для за­кладання зерна до державного резерву, в) з метою реалізації сіль­госппродукції і продовольства з державних ресурсів і з державно­го резерву, г) сільгосппродукції І продовольства, що надходять у рахунок оплати збору на обов'язкове пенсійне страхування, по­гашення податкової заборгованості;

2. Угод поставки підприємствами АПК матеріально-технічних ресурсів;

3. Угод по проведенню Інтервенційних операцій на ринку зерна;

4. Укладення та реєстрація зовнішньоекономічних контрактів. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

При здійсненні біржової угоди сторони погоджують між собою її з.міст, тобто коло питань, які вирішуються під час її укладення. До них належать: найменування товару, його якість, кількість, ці­на і форма оплати за куплений товар; базис (форма) поставки, тобто розподіл витрат на транспортування, зберігання і страху­вання товару, місцезнаходження і пункт доставки товару, термін виконання угоди та умови постачання.

За терміном виконання розрізняють касові та строкові бір­жові угоди. Касові біржові угоди - це угоди негайного виконан­ня. Вони можуть бути прості або угодами з маржею. У світовій практиці негайною касовою вважається угода, розрахунок за якою здійснюється в день укладення контракту, звичайною касо­вою - угода з розрахунком на п'ятий робочий день, не включаю­чи дня укладення угоди. На фондовій біржі, якщо партія склада­ється не менше ніж зі 100 акцій, розрахунок здійснюється на і 4-й день. На українському (і російському також) фондовому ринку касовою вважається угода, розрахунок за якою здійснюється в день її укладення чи в дводенний строк. За звичайно-касовою угодою розрахунки здійснюються не пізніше 90 днів із дня укла­дення договору.

Строкові біржові угоди - це угоди, які мають фіксовані строки розрахунку, укладення та встановлення ціни. Строкові угоди поділяються :

• за строком розрахунку - на кінець або середину місяця, через фіксоване число днів після укладення угоди,

• за моментом встановлення ціни - на день реалізації, на конкретну дату, за поточною ринковою ціною,

• за механізмом укладення - прості або тверді, умовні (фьючерен, опціони), пролонгаційні.

Залежно кіл умов ознайомлення з біржовим товаром угоди по них можуть бути укладені: а) без попереднього ознайомлення з товаром. У цьому разі предметом угоди є товар, добре відомий покупцеві, який не має різновидів зовнішнього оформлення або якісних характеристик і продукований визначеним і відомим ви­робником, б) на основі попереднього огляду всієї партії товару та окремих її зразків. На більшості товарних бірж України обладна­ні спеціальні приміщення або стенди зразків товарів, що предста­влені до торгів. При пропозиції до торгів товарів, які через особ­ливі фізико-хІмІчних властивості або значні габарити не можуть бути продемонстровані на біржі, продавець вказує, де знаходять­ся ці товари і як покупець може ознайомитися з ними.

Біржова угода на фондовій біржі - одночасне прийняття учасниками торгів прав і зобов'язань щодо купівлі - продажу за відповідними цінними паперами та іншими фінансовими інстру­ментами, які виникають при зіставленні та збігу суттєвих умов їх зустрічних заявок, зареєстрованих фондовою біржею.

Під м аржип альи им и угодами розуміється здійснення бро­керської діяльності при проведенні на основі доручень клієнтів угод купівлі - продажу цінних паперів, розрахунок за якими здій­снюється брокером з використанням грошових коштів або цінних паперів, наданих брокером у позику клієнту. Розглянемо прове­дення маржинальних угод на прикладі роботи брокерів Росії.

При здійсненні маржинальних угод брокер: а) виконує доручення клієнта шляхом перерахування грошо­вих коштів чи поставки цінних паперів, які належать брокеру, ро­зпоряджається грошовими коштами клієнта з метою набуття цін­них паперів у розмірі, достатньому для проведення розрахунків

за зобов'язаннями клієнта перед брокером по поставці цінних па­перів, що виникли внаслідок здійснення маржинальних угод;

б) вправі продавати І продати цінні папери, що враховуються на рахунку депо клієнта (підрозділі рахунка депо) в об'ємі, доста­тньому для проведення розрахунків з клієнтом по його зо­бов'язаннях перед брокером, що виникли внаслідок здійснення маржинальних угод.

Брокер має право здійснити маржинальну угоду за умови на­дання клієнтом у забезпечення виконання своїх зобов'язань за позикою, що виникла у результаті здійснення відповідної маржи-иальної угоди; а) цінних паперів, які належать клієнту чи набу-ваються брокером для клієнта у результаті здійснення відповідної маржииальної угоди;

б) грошових коштів, які належать клієнту чи отримані у резуль­таті здійснення відповідної маржинальної угоди.

Брокер згідно із затвердженими правилами ведення внутрі­шнього обліку угод, включаючи строкові угоди, та операцій з цінними паперами зобов'язаний забезпечити окремий (розділь­ний) облік здійснюваних ним маржинальних угод стосовно кож­ного клієнта, включаючи облік розміру зобов'язань кожного клі­єнта, які виникають внаслідок здійснення брокером маржиналь­них угод, облік направлених клієнту вимог про повернення гро­шових коштів І цінних паперів, наданих клієнтом у забезпечення виконання його зобов'язань перед брокером. .

Брокер зобов'язаний щоденно надавати кожному клієнту звіт, у якому є інформація про перерахунок рівня маржі, якщо інше не передбачено у договорі з клієнтом.

Здійснення маржинальних угод, реалізація брокером цінних паперів, які складають забезпечення зобов'язань клієнта, а також купівля цінних паперів за рахунок грошових коштів клієнта, які складають забезпечення зобов'язань клієнта з метою покриття заборгованості клієнта перед брокером, дозволяється виключно на фондовій біржі чи через інших організаторів торгівлі на ринку цінних паперів, які мають відповідну ліцензію.

У якості забезпечення зобов'язань клієнта по наданим пози­кам брокер може приймати тільки цінні папери, які відповідають вимогам, встановленим нормативними правовими актами для

де ГКК - сума грошових коштів клієнта, які знаходяться на спеціальному брокерському рахунку брокера

ПРВ - поточна ринкова вартість цінних паперів клієнта, які приймаються брокером у якості забезпечення зобов'язань клієнта.

Скидка - величина, яка вимірюється у процентах, встановле­на договором з клієнтом.

Розмір скидки складає 25% у випадку, якщо більший розмір не передбачений у договорі з клієнтом.

Рівень маржі розраховується з урахуванням усіх угод, укла­дених до моменту розрахунку, у тому числі угод, розрахунки за якими повинні бути здійснені не пізніше закінчення поточного робочого дня.

З метою управління виникаючими ризиками брокер розрахо­вує величину забезпечення і рівень маржі стосовно клієнта, якщо у результаті укладення угоди у клієнта виникне заборгованість перед брокером.

Якщо у клієнта є чи виникне заборгованість перед брокером по позиках, які з'явилися у результаті здійснення раніше маржи­нальних угод, то брокер розраховує величину забезпечення і рі­вень маржі стосовно клієнта у наступних випадках:

• при укладенні угоди в інтересах клієнта, розрахунки за якою здійснюються не пізніше закінчення поточного робочого дня;

• через годину після відкриття торгової сесії організатора торгі­влі;

• у випадках суттєвого (на 2 і більше відсотки) відхилення ринкових цін від ціни, за якою здійснюється попередній розраху­нок маржі;

• на момент завершення розрахунків за результатами клірин­гу по угодах, укладених на торгах, які проводяться на всіх органі-

заторах торгівлі на ринку цінних паперів в інтересах клієнта, сто­совно якого проводиться розрахунок рівня маржі. .

При розрахунку величини забезпечення і рівня маржі розраху­нкова ринкова вартість кожного цінного папера клієнта приймається рівною ціни останнього на момент розрахунку рівня маржі угоди купівлІ-продажу такого ж цінного папера, зафіксованого у системі організатора торгівлі, учасником торгів у якій є брокер.

При розрахунку величини забезпечення рівня маржі або норма­тиву Г<2 на момент завершення розрахунків на всіх організаторах торгівлі, через які здійснюються угоди в інтересах клієнта, стосовно якого робиться розрахунок рівня маржі, і при розрахунку нормативу ЯІ на момент завершення розрахунків на всіх організаторах торгів­лі, через які здійснює угоди брокер, ринкова вартість цінного папера приймається рівною ціні закриття торгової сесії, яка встановлюється організатором торгівлі на такий же цінний папір.

При здійсненні маржинальних угод через два або більше ор­ганізаторів торгівлі брокер має право самостійно визначати того організатора торгівлі, зареєстровані у торговій системі якого по­казники цін приймаються брокером при зазначених розрахунках.

Обмежувальний рівень маржі складає 50% у випадку, якщо більш високий обмежувальний рівень маржі не передбачений у договорі з клієнтом.

Брокер не вправі укладати угоду, внаслідок якої рівень маржі зменшиться нижче обмежувального рівня маржі.

У випадку якщо рівень маржі нижче обмежувального рівня маржі, брокер не вправі здійснювати угоду, яка приводить до зменшення рівня маржі.

Брокер не вправі здійснювати маржинальну угоду продажу цінних паперів за ціною на 5% нижчою від ціни закриття попере­дньої торгової сесії, встановленої організатором торгівлі на такий же цінний папір.

Рівень маржі, при якому брокер повинен направити клієнту вимогу про внесення клієнтом грошових коштів або цінних папе­рів у розмірі, достатнім для збільшення рівня до обмежувального рівня маржі (у подальшому — рівень маржі для направлення ви­моги), складає 35% у випадку, якщо більш високий рівень маржі для направлення вимоги не передбачений у договорі з клієнтом.

Рівень маржі для направлення вимоги не може бути нижче від розміру скидки, яка встановлюється брокером, і вище від об­межувального рівня маржі.

При першому впродовж торгової сесії зменшенні рівня маржі нижче рівня маржі для направлення вимоги брокер повинен на­правити клієнту вимогу про внесення коштів. При повторному впродовж даної торгової сесії зменшенні рівня маржі нижче рівня маржі для направлення вимог брокер вправі не направляти по­вторної вимоги клієнту про внесення КОШТІВ.

Брокер зобов'язаний направляти клієнту вимоги про внесен­ня у забезпечення зобов'язань клієнта грошових коштів чи цінних паперів у письмовій формі у випадку, якщо інший порядок на­правлення вимог не передбачений договором з клієнтом.

Якщо величина забезпечення стає менше величини заборго­ваності клієнта за маржииальними угодами, брокер здійснює реа­лізацію належних клієнту цінних паперів, які є забезпеченням, у кількості, достатнім для погашення частини позики, наданої кліє­нту. Рівень маржі після погашення частини позики повинен дорі­внювати рівню маржі для направлення вимоги чи, у випадку не­можливості відновлення рівня маржі до значення, рівного рівню маржі для направлення вимоги, мінімальному значенню, що пе­ревищує рівень маржі для направлення вимоги, до якого рівень маржі може бути відновленим у результаті реалізації належних клієнту цінних паперів або набуття на грошові кошти клієнта ві­дповідних цінних паперів.

Прокср зобов'язати,вести_іжурнал₁₁обліку направлених кліє­нтам вимог про внесення коштів (далі - журнал)

У журналі має вказуватись:

номер вимоги про внесення коштів;

найменування або унікальний код (номер) клієнта;

дата і час направлення вимоги;

рівень маржі станом на момент направлення вимоги.

У випадку продажу брокером частини цінних паперів, які знаходяться у його розпорядженні на основі договору з клієнтом і належать клієнтам, або купівлі цінних паперів за рахунок грошо­вих коштів клієнта у журналі заборгованості клієнта перед бро­кером повинні бути:

а) рівень маржі до часткового погашення заборгованості;

б) дата і час розрахунку рівня маржі до погашення заборго- ваності;

в) зазначення на здійснення угоди покупки або продажу цін- них паперів;

г) вид, категорія (тип), транш, серія цінного папера, валюта, у якій здійснювалися розрахунки за угодою;

д) сума погашеної заборгованості у вартісному;

е) рівень маржі після часткового погашення заборгованості. Брокер повинен забезпечити можливість групування вимог

про внесення коштів у хронологічному порядку, єдиних по всіх клієнтах.

Брокер не вправі реалізувати цінні папери, які належать клі­єнту, чи набувати цінні папери за рахунок грошових коштів кліє­нта з метою погашення позики клієнта, якщо величина забезпе­чення з урахуванням встановленої договором скидки перевищує розмір наданої клієнту позики і відсутні інші причини проведен­ня таких угод, передбачених законом.

Брокер, який здійснює маржинальні угоди, зобов'язаний ке­руватися нормативом гранично допустимого розміру заборгова­ності усіх клієнтів перед брокером (норматив НІ) у розмірі:

для брокерів, власні кошти яких складають 10 млн рублів та менше, - не більше 2;

для брокерів, власні кошти яких більше 10 млн рублів, - не більше 3.

Норматив Ш розраховується за формулою:

_ ОЗКм + ОЗКс + ОЗКр ВКБ + СРК + МРК

де: ОЗКм - сума заборгованості усіх клієнтів перед брокером по позиках, яка виникла у результаті здійснення брокером мар­жинальных угод;

ОЗКс - сума заборгованості усіх клієнтів перед брокером, яка виникає внаслідок здійснення брокером строкових угод на ринку цінних паперів у інтересах клієнтів;

ОЗКр - сума іншої заборгованості усіх клієнтів перед броке­ром, яка виникла внаслідок здійснення брокером Інших угод на ринку цінних паперів у Інтересах клієнтів;

ВКБ - власні кошти брокера, розраховані у відповідності до установленої методики;

СРК - сукупний розмір кредитів (позик), наданих брокеру з метою збільшення його коштів, які використовуються у розраху­нках по маржинальних угодах;

При цьому у складі даної величини враховуються тільки кре­дити (позики), договори про надання яких відповідають таким умовам:

• строк надання кредиту (позики) складає не менше 1 року;

• кредит (позика) не вимагається кредитором раніше закінчення строку дії, за винятком випадків суттєвого порушення з боку брокера умов договору, а також у інших випадках, передбачених федераль­ними законами у якості основи розірвання чи зміни договору згідно з вимогою однієї зі сторін на основі рішення суду.

Виплата основної суми боргу відбувається після закінчення строку дії договору одночасно;

ЇУІРК — максимальний розмір кредитів, які можуть бути отри­мані за першою вимогою брокером по відкритих йому кредитних лініях кредитними організаціями.

У складі показника "МРК" кредити враховуються, тільки якщо строк дії договору про відкриття кредитної лінії складає не менше 1 року І закриття кредитної лінії не станеться впродовж обумовленого строку, за винятком випадків суттєвого порушення з боку брокера умов договору, а також у Інших випадках, передбачених норматив­ними документами у якості основи розірвання або зміни договору за вимогою однієї Із сторін на основі рішення суду.

Норматив гранично допустимого розміру заборгованості од­ного клієнта перед брокером (норматив R2) у розмірі не більше 0,25 розраховується за формулою:

ВКБ + СРК + МРК

де: ИЗК - заборгованість клієнта перед брокером;

ВКБ, СРК и МРК - враховуються на тих же умовах, як і при визначенні першого нормативу.

Біржа вправі встановлювати більш високий обмежувальний рівень маржі і рівень маржі, при якому клієнту направляються вимоги про внесення коштів, обов'язкові для виконання учасни­ками торгів, ніж рівні, встановлені ФКЦБ Росії.

У першу годину після початку торгової сесії біржі брокер надає їй звіт за попередній робочий день про кожного клієнта, який має заборгованість перед брокером по позиках, які виникли у результаті здійснення останнім маржинальних угод.

У звіті повинні бути вказані:

1. Найменування або унікальний код (номер) клієнта, нада­ний брокером;

2. Рівень маржі і норматив \І2 по завершенні першої години торгової сесії відповідного організатора торгівлі і на момент за­вершення розрахунків на всіх організаторах торгівлі, через яких здійснюються угоди в Інтересах клієнта;

3. Розмір заборгованості клієнтів перед брокером по завер­шенні першої години торгової сесії відповідного організатора то­ргівлі і на момент завершення розрахунків на всіх організаторах торгівлі, через яких здійснюються угоди в інтересах клієнта:

4. Норматив РЛ на момент завершення розрахунків на всіх організаторах торгівлі, через які здійснюються угоди в інтересах клієнта.

Брокер, який здійснює в інтересах клієнтів маржинальні уго­ди, зобов'язаний:

• розробити багатосторонню І повну декларацію про ризики, які можуть виникнути у результаті здійснення м ар ж и нальни х угод, та ознайомити з нею усіх клієнтів, при цьому факт ознайо­млення повинен бути підтверджений підписом клієнта;

• використати автоматизовану систему розрахунку рівня ма­ржі, величини забезпечення та заборгованості клієнта, яка забез­печує контроль за перевищенням величини забезпечення над за­боргованістю клієнта, а також за відповідністю рівня маржі і но­рмативів Я1 і К2 встановленим вимогам.

• призначити посадову особу, в обов'язки якої входить конт­роль за ризиками, що виникають при здійсненні маржинальних угод і забезпеченні інформаційної взаємодії з усіма клієнтами, в інтересах яких здійснюються маржинальні угоди.