5.4. Кліринг як форма безготівкового погашення біржових зобов'язання. Види взаємозаліків, у т.Ч. Безперервне залікове виконання

Кйринго-розрахункова діяльність - визначення в тій чи іншій формі взаємних зобов'язань учасників біржового товарного ринку за біржовими угодами, створення системи гарантій з виконання зобов'я­зань за біржовими угодами та організація проведення розрахунків між учасниками біржового товарного ринку.

Кліринго-розрахункова діяльність за договорами щодо цінних паперів в Україні здійснюються виключно депозитаріями, які за­безпечують поставку цінних паперів fia рахунки зберігачів - покуп­ців у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на рахун­ках зберігачів продавців.

Кліринговий депозитарій може розпочати розрахунково - клі­рингову діяльність за договорами щодо цінних паперів тільки за умови включення його до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів відповідно до Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, за­твердженого рішенням Комісії від 14.07.04, № 296.

Програмне забезпечення депозитарію для здійснення цієї ді­яльності повинно передбачати можливість визначити випадкові, неправомірні та недобросовісні дії співробітників депозитарію чи неправомірні дії, що пов'язані з виконанням розпоряджень депо­нентів (клієнтів), та забезпечувати облік грошових коштів, які з'являються у результаті розрахунково - клірингової діяльності.

Депозитарій повинен забезпечити надійність та безпечність своєї розрахунково - клірингової діяльності шляхом ВІДПОВІДНОС­ТІ технічних засобів, системи безпеки, підготовки та кваліфікації працівників, механізму внутрішнього контролю нормативним вимогам.

Депозитарій повинен забезпечити функціонування систем­них та програмно - технічних засобів захисту інформації, а також збереження та доступ протягом п'яти років з дати одержання або складання інформації.

Для здійснення розрахунково — клірингової діяльності депо­зитарій зобов'язаний мати у своєму розпорядженні автоматизо­вані системи, які відповідають специфіці його діяльності, обсягу інформації, яку він повинен обробляти, та забезпечують необхід­ну надійність зберігання, швидкість обробки І достатній рівень автоматизації процесів збору, передачі та обробки інформації.

Депозитарій повинен розробити та затвердити такі до­кументи:

1. Регламент здійснення розрахунково — клірингової діяльності;

2. Внутрішній порядок проведення депозитарієм розрахунко­во - клірингових операцій за договорами щодо цінних паперів;

3. Внутрішнє положення про розрахунково - клірингову дія­льність;

4. Положення про внутрішній контроль за здійсненням роз­рахунково - клірингової діяльності;

5. Положення про гарантійний фонд (у разі здійснення депо­зитарієм розрахунково - клірингових операцій із застосуванням методів взаємозаліку);

6. Внутрішнє положення про систему обробки інформації, що використовується для розрахунково - клірингової діяльності;

7. Внутрішнє положення про систему безпеки розрахунково -клірингової діяльності депозитарію

Зміст зазначених документів повинен відповідати вимогам нормативно - правового акта Комісії, що регулює питання здійс­нення професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме - розрахунково - клірингової діяльності.

Положення про гарантійний фонд для зниження ризиків невиконання або несвоєчасного виконання договорів з цінними паперами та порядок розподілу і компенсації збитків від неви­конання або несвоєчасного виконання зобов'язань клієнтів депо­зитарію за договорами щодо цінних паперів повинно включати:

1. Порядок формування, розміщення та використання гаран­тійного фонду для забезпечення розрахунків клієнтів за операці­ями з цінними паперами;

2. Вимоги до клієнтів клірингового депозитарію щодо форму­вання і використання гарантійного фонду;

3. Перелік активів, які допускаються як джерела формування гарантійного фонду;

4. Розмір внесків до гарантійного фонду та механізм їх оцінки;

5. Порядок здійснення перерахувань до гарантійного фонду;

6. Повноваження, які надаються клієнтами кліринговому де­позитарію для забезпечення виконання зобов'язань за договора­ми, щодо яких здійснюється кліринг та розрахунки:

7. Порядок взаємодії клірингового депозитарію та розрахун­кового байку щодо розрахункового обслуговування внесків до гарантійного фонду у вигляді грошових коштів;

8. Порядок депозитарного обслуговування внесків до гаран­тійного фонду у вигляді цінних паперів;

9. Порядок розподілу та компенсації збитків від невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань клієнтів депозитарію за договорами щодо цінних паперів (у разі здійснення депозитарієм розрахунково - клірингових операцій із застосуванням методів взаємозаліку);

10. Порядок використання коштів гарантійного фонду для по- гашення заборгованості неплатників;

11. Порядок та процедура погашення заборгованості клієнтів за рахунок їх власних внесків до гарантійного фонду;

12.Порядок та процедура погашення заборгованості клієнтів клірингового депозитарію до гарантійного фонду;

13.Порядок застосування санкцій до учасників фонду, які вчас­но не здійснюють поповнення внесків до гарантійного фонду;

14. Порядок унесення змін до положення про гарантійний фонд.

Внутрішнє положення про систему обробки інформації, що використовується для розрахунково - клірингової ДІЯЛЬНОСТІ, по­винно включати: перелік та опис технічного обладнання, що ви­користовується депозитарієм; перелік та опис програмного забез­печення, яке використовується депозитарієм для здійснення роз­рахунково - клірингової діяльності та захисту інформації; поря­док використання програмного забезпечення; вимоги до програ­много та технічного обладнання клієнтів депозитарію.

Внутрішнє положення про систему безпеки розрахунково -клірингової діяльності депозитарію повинно включати:

1. Перелік та повний опис заходів щодо захисту Інформації при проведенні депозитарієм розрахунково - клірингової діяль­ності ;

2. Внутрішню інструкцію: про захист інформації щодо роз­рахунково - клірингової діяльності та Правила користування за­собами захисту інформації щодо розрахунково - клірингової дія­льності та захисту Інформації; щодо відновлення інформації у ра­зі порушення цілісності інформації, а також у разі втрат, краді­жок, несанкціонованого знищення, викривлення, підроблення, копіювання Інформації; щодо дій працівників на випадок надзви­чайної ситуації в приміщенні, де провадяться розрахунково — клі­рингові операції; щодо провадження депозитарієм контролю за захистом інформації при здійсненні клірингу та розрахунків за операціями щодо цінних паперів.

Депозитарій організовує контроль за проведенням розрахун­ково — клірингових операцій на всіх етапах виконання розрахун­ково - клірингової діяльності.

Кліринг — форма безготівкових розрахунків на біржі, за яких заборгованість однієї сторони іншій погашається взаємними зу­стрічними платіжними зобов'язаннями, що дозволяє мінімізувати переміщення біржових активів та грошей. Існує три варіанти клі­рингового заліку: і) двосторонній залік; 2) багатосторонній залік; 3) безперервне залікове виконання

Двосторонній залік — укладено кілька різноманітних угод, вираховується тільки підсумкове число передачі в цілому винною стороною грошей. Двостороннім, або попарним, визнається залік, який відбувається між двома одними І тими самими сторонами, які протягом одного робочого біржового дня уклали кілька угод щодо одного виду цінних паперів. У цьому випадку система дво­стороннього заліку дозволяє визначити підсумкове число належ­них передачі кожною стороною цінних паперів або суму грошей.

Двосторонній залік, незважаючи на те що він є найпрості­шою формою заліку, зменшує кількість і спрощує процес розра­хункових операцій під час виконання угод купівлі-продажу цін­них паперів на фондовій біржі. Наприклад, згідно з Правилами біржової торгівлі на товарних біржах, затвердженими Постано­вою Ради міністрів Білорусі 16.06.04., № 714, біржові торги про­водяться як на валовій основі, коли розрахунки здійснюються по кожною біржовою угодою окремо, так і на чистій основі, коли розрахунки здійснюються за результатами торгової сесії з ураху­ванням зустрічних зобов'язань учасників біржової торгівлі.

Багатосторонній залік - багато угод з багатьма сторонами, але все погашається І учасник заліку матиме єдине зобов'язання або право перед однією чи декількома сторонами. Використання в про­цесі розрахунків багатостороннього заліку є кроком па шляху до більш ефективних методів клірингу. Учасник біржової торгівлі мо­же укласти за день значну кількість угод щодо одного виду пінних паперів з багатьма сторонами, але багатосторонній залік може при­звести до того, що він матиме одне-єдине зобов'язання або право на одержання перед однією або декількома сторонами.

Нарешті, в системі безперервного залікового виконання (БЗВ) використовується метод багатостороннього заліку. Однак розрахун­ки за угодами, укладеними певним учасником торгів за один день, не зводяться до підсумкового результату, а всі незакриті його зобо­в'язання зараховуються проти угод наступного робочого дня.

У кінці звітного періоду БЗВ звичайно зупиняється і прохо­дить остаточний розрахунок.

Однією з характерних рис БЗВ є вклинення клірингової па­лати між сторонами угоди в ролі протилежної сторони для кож­мої з них. Вона виступає третьою стороною в усіх ф'ючерсних контрактах та угодах - як покупець для кожного продавця із чис­ла учасників клірингової палати та як продавець для кожного по­купця. Таким чином, сторони угод стають боржниками або кре­диторами клірингової палати, а не один одного, що значно змен­шує ризик невиконання умов угоди однією із сторін.

Це пояснюється тим, що невиконання зобов'язань перед клі­ринговою палатою може призвести в кінцевому результаті до ві­длучення боржника від участі в торгах на біржі, а клірингова па­лата зі свого боку справно виконує зобов'язання перед усіма уча­сниками заліку. Продавці та покупці не мають жодних фінансо­вих зобов'язань один перед другим, а відповідають тільки перед кліринговою палатою через свої фірми, які є її учасниками.

Клірингова палата наче розриває прямий зв'язок між про­давцем і покупцем, у результаті чого кожний Із них залишається вільним І не залежним щодо один одного у процедурах купівлІ-продажу. Тому один продавець (покупець) може бути замінений іншим, що уклав угоду на біржі і має контакти лише з Розрахун­ковою палатою. Подібні заміни відбуваються без будь-якого уз­годження і дозволу від першочергового контрагента за угодою.

Проте найбільш важливим при цьому є те, що Істотно під­вищуються фінансові гарантії виконання контрактів. Клірингова палата, будучи учасником всіх торгових угод, несе відповідаль­ність як їх гарант.

Система БЗВ розроблена з метою досягнення повної автома­тизації та максимального використання заліку в процесі розраху­нків за біржовими угодами, в першу чергу, по цінних паперах. Шляхом зведення в єдине найбільшої кількості угод БЗВ змен­шує до мінімуму зобов'язання по постачанню цінних паперів. Си­стема БЗВ може продуктивно функціонувати лише в країнах з ро­звинутим фондовим ринком, оскільки вона вимагає використання автоматичної системи безготівкових розрахунків у високоиентра-лізованій та керованій інфраструктурі. В Україні її поки що не­має.

Для нашої країни створення ефективної системи клірингу має стати ключовим кроком до спрощення розрахунків і знижен­ня ризику при виконанні біржових угод по цінних паперах. Необ­хідно, в першу чергу, визначити найбільш оптимальний, з ураху­ванням рівня розвитку вітчизняного ринку цінних паперів, тип системи клірингу, здатний справно функціонувати на українських фондових біржах. Це одна з основних умов обмеження кількості незавершених угод та істотного зменшення ринкової вразливості.

Клірингові палити були організовані на більшості бірж сві­ту, насамперед, для забезпечення їх фінансової цілісності, а та­кож з метою захисту своїх учасників та замовників. Діяльність клірингових палат спрямована на організацію та проведення роз­рахунково-фінансових операцій між учасниками біржових торгів, на упорядкування, спрощення та здешевлення розрахунків, а та­кож на забезпечення фінансової стійкості біржових операцій та регулювання процедури постачання.

У процесі роботи вони використовують ланцюговий та клі­ринговий методи .

Ланцюговий метод розрахунків через клірингову палату пе­редбачає повний переказ усієї суми грошей на рахунки продавців за кожною здійсненою угодою окремо, але з негайною передачею за­рахованих коштів для погашення зобов'язань їх нового власника.

Кліринговий метод розрахунків базований на заліку взаємних платіжних вимог учасників біржі. В цьому випадку Розрахункова палата виступає як третя сторона в угодах, тобто у якості покупця до продавця І в ролі продавця до покупця- Окрім того, покупці і про­давці на біржі приймають на себе розрахункові зобов'язання не один перед одним, а перед Розрахунковою палатою біржі.

Кліринговий метод розрахунків дозволяє зменшити об'єм обороту наявних грошей, спрощує ведення розрахункових опера­цій. Коефіцієнт зменшення об'єму дійсного переміщення грошей при ланцюгових та клірингових взаєморозрахунках (Кс) знахо­диться за формулою;

Кс =

Кз

По - повна сума взаємного обороту за біржовими операціями Кз - сума не врегульована багатосторонніми взаємозаліками. Розрахунковий процес на біржах є важливим елементом ри­нкового механізму. Клірингові (розрахункові) палати несуть від­повідапьність за оплату рахунків, клірингову торгівлю, збір та збереження маржі, за інформаційні звіти про стан рийку. У разі збільшення обсягу спекулятивних операцій та при різного роду економічних (кризових) потрясіннях можливе навіть виникнення загрози банкрутства замовників чи невиконання ними зо­бов'язань, що може призвести до банкрутства та припинення дія­льності самої біржі. Тому функції клірингової палати на біржі ви­значені самим процесом клірингу, який умовно складається з двох основних частин - операційної та фінансової У межах опе­раційної частини клірингова палата організовує обробку даних, отриманих за результатами торгів на біржі.

Біржова операція включає: фіксацію угод; звірення та зістав­лення параметрів угод; реєстрацію угод та взаємозалік відкритих по­зицій. Фіксація угод є процесом первинної обробки інформації про контракти, яка надходить безпосередньо Із залу торгівлі, та підгото­вки даних для звірення угод. Звірення угод ставить за мету зістав­лення параметрів контракту, так званих ключових елементів.

Важливість запровадження ефективної та суворої системи₁₁ зві­рення _і угод важко переоцінити, оскільки відсутність такої істотно пі­двищує ризик розірвання у процесі реалізації угод. Чим більше часу спливає між укладенням угоди та звіреням її умов, тим вищою є імовірність виникнення помилок подорожчання контракту. У буква­льному розумінні розірвання угоди відбувається у випадку, коли цінні папери чи кошти не переходять " Із рук у руки" на день її ви­конання. За відсутності систем повідомлення про угоди та коштів для ліквідації помилок може виникнути ланцюгова реакція зірваних контрактів, розірваних договорів та втрати коштів учасниками бір­жового ринку.

Надлишкові витрати виникають також у разі ліквідації не-звірених угод. Саме надійне звірення угод надає всім учасникам можливість покращити управління активами і дозволяє уникнути багатьох підвищених ризиків. У принципі, у випадку коли біржо­вий ринок є ідеальним, звірення має бути миттєвим. У момент укладення угоди сторони повинні звірити всі деталі та погодити умови її виконання. Деякою мірою цс відбувається на окремих біржах, які використовують так звані затверджені умови. У ціло­му системи звірення відрізняються на кожному ринку, що зале­жить від обсягу угод (між іншим, обсяг (Volume) - це кількість контрактів (довгих та коротких), що були укладені протягом пев­ного періоду часу).

Порядок звірення залежить від структури самого біржового ринку, вартості операцій, кількості учасників системи і навіть мі­сцезнаходження учасників. На деяких біржових ринках викорис­товуються складні електронні системи, в той час як на Інших всі процедури звірення можуть відбуватися механічно (вручну). Одні системи звірення можуть здійснювати підготовку виконання, ін­ші працюють як аудиторські з метою допомоги при залишених не виконаними у строк зобов'язаннях.

Вимоги щодо найбільших біржових ринків з тисячами поте­нційних учасників відрізняються від таких щодо бірж з незнач­ною кількістю учасників. Навіть у межах одного ринку може з'явитися потреба у різних рішеннях. Для обробки угод різного обсягу чи за різними видами цінних паперів можуть існувати різ­номанітні автоматизовані системи. На організованому ринку, зо­крема на біржі, як правило, діють двосторонні системи, які вико­ристовуються виключно учасниками відповідної установи, як правило, брокерами чи дилерами.

Укладаючи договір про гарантії, учасники такої системи часто погоджуються розподілити відповідальність за звіреною угодою у ра­зі порушення зобов'язань, що вишивають Із неї. Розподілена відпові­дальність гарантує, що звірену угоду буде виконано, навіть якщо од­на зі сторін не виконає своїх зобов'язань.

Добре налагоджена двостороння система звірення функціонує таким чином. Після укладення угоди учасники системи повідомля­ють повну Інформацію про договір у день його підписання (день Т) або ж найпізніше до початку торгівлі наступного ранку (Т+ і).

В ідеальному варіанті мають бути доступні різні способи введення_ш,інформації: прямий зв'язок комп'ютер-комп'ютер, маг­нітна стрічка, дискета, он-лайнові термінальні системи, сервісне бюро, через зовнішніх представників чи на папері. Зокрема, на активно функціонуючих ринках зв'язок комп'ютер - комп'ютер, безумовно, є найефективнішим. Звірені угоди, щодо яких не ви­никло жодних запитань, можуть надалі й не мати потреби в будь-яких процесах обробки даних аж до моменту повідомлення про них відповідної установи про виконання.

Проте для виконання деяких угод може бути потрібна додатко­ва інформація, наприклад, спеціальна Ідентифікація замовника. Зві­рені угоди можуть анулюватися на цьому етапі за взаємною згодою сторін. До иезвіреиих угод належать такі, які мають інформацію про себе тільки від однієї зі сторін або ж за якими не збігається інформа­ція різних сторін. На деяких ринках має: місце категорія "відхилені угоди", до числа яких належать угоди з повідомленням про некорек­тний Ідентифікаційний номер цінного папера, недійсний ідентифі­каційний код брокера, неправильну дату та Ін.

НезвІрені та відхилені угоди мають бути своєчасно поверну­ті для забезпечення нормального виконання. Переваги двосто­роннього звірення найбільш чітко проявляються на біржових ри­йках з великим обсягом угод. Якщо обидві сторони є активними учасниками рийку та постійними учасниками системи звірення, то найімовірнішим є успішне завершення угоди, що дозволяє си­стемі та всім її членам швидко звертати увагу на угоди, які не пройшли процедури звірення.

Хоча зазначений підхід і вимагає введення Інформації з боку обох сторін, він вважається оптимальним для сформованої групи регулярних учасників ринку. Згідно з деякими джерелами підтве­рдженням ефективного застосування двосторонньої системи є EUROCLEAR та Cede Systems" АСЕ, центральна система звірен­ня АСЕ (Лондонської міжнародної фондової біржі) та система звірення СЕНА. У системі ISA також створюється SEQUAL - сис­тема для забезпечення он-лайнового звірення угод щодо міжна­родних цінних паперів. Система Токійської фондової біржі забез­печує звірення в день укладення угоди. Міжнародна асоціація учасників ринку облігацій (AÏBD) також розвиває TRAX (Transaction Exchange) - систему двостороннього звірення угод для своїх учасників.

На найбільш розвинених світових біржових ринках викорис­товується менш складний підхід до двостороннього звірення. Можливість здійснення обробки угоди як ''затвсрдженоГ' є ваго­мим досягненням у цьому плані. Затвердженою угодою є така, що пройшла звірення в момент її укладення. Обидві сторони пого­джуються в цей момент, що угода буде виконаною згідно з її ре­єстрацією за умови, що обидві сторони не приймуть рішення що­до її анулювання.

Розвиток системи затверджених угод гарантує учасникам висо­кий ступінь впевненості у виконанні угоди відповідно до взаємопо-годжених умов. Це не лише економить час, але й дозволяє учасни­кам своєчасно аналізувати стан їх справ. Крім того, витрачений на обробку всього потоку угод час можна раціонально використати в системі для вирішення виявлених проблем.

Запровадження затверджених угод є важливим ще й для ринків з великими обсягами торгівлі. Це найбільш ефективний спосіб обробки великої кількості щодо незначних угод, виміряних за стандартами учасників конкретного ринку. Для прикладу: в Канаді всі укладені в залі біржі угоди між двома брокерами, незалежно від розміру, підда­ються обробці як затверджені. У Лондоні на ISE вже на початку 1989 р. було запроваджено нову систему - SEAG Automated Execution Fasility (SAEF), яка тепер здійснює обробку більше 40% за­гального обсягу угод як затверджених. Затверджені угоди стали центральним елементом також на ринках США. Зокрема, таким чи­ном укладається дві третини обсягу угод на Нью-Иоркській фондовій біржі (NYSE), половина обсягу угод Американської фондової біржі (AMЕХ), а також 30% позабіржового ринку.

Звірення угод істотно знижує ризик у глобальній і внутрішній біржовій торгівлі. Незалежно від способу виконання процедури зві­рення (автоматично чи вручну) має бути встановлено збіг всіх клю­чових елементів угоди, до складу яких , як правило, входять: ринок, на якому укладено угоду; дата укладення угоди; об'єкт угоди; кіль­кість товару, одиниця виміру; ціна та валюта угоди; протилежна сто­рона І брокер; доручення купІвлі-продажу; умови угоди, дата її вико­нання. В деяких країнах при цьому кожній окремо укладеній угоді присвоюється ідентифікаційний номер.

Система звірення ISE здатна робити звірення пакета повідо­млень про угоди з одним повідомленням протилежної сторони, наприклад 10 окремих закупівель по 1000 акцій з одним прода­жем у 10 000 акцій. Крім того, вона також здійснює успішне зві­рення, якщо комп'ютер виявляє очевидну помилку, наприклад переставлення цифр в ідентифікаційному коді протилежної сто­рони. Критерії звірення включають валюту виконання угоди; на відміну від більшості інших систем, система 1SE дозволяє вико­нувати угоди на ринку в різних валютах, що є явною перевагою для глобальних інвесторів.

По завершенні звірення клірингова палата біржі проводить взаємозалік відкритих позицій кожного учасника торгів та інфо­рмує їх про отримані результати. Нарешті, визначаються учасни-ки-боржники та учасники, яким вона заборгувала. У межах фі­нансової частини клірингова палата виконує функції, що поляга­ють в акумулюванні грошових коштів у спеціальних фондах, які забезпечують гарантії виконання зобов'язань сторін за укладени­ми угодами та фінансову цілісність ринку.

Фінансова частина діяльності клірингової палати являє собою сукупність дій з розрахування обсягу грошових коштів, що відповідає кількості укладених на біржовому майданчику угод та відображає ступінь ризику учасників палати, який властивий ко­жному з них у разі наявності певних зобов'язань перед кліринго­вою палатою. Фінансова частина характеризується також сукуп­ністю зобов'язань самої клірингової палати, коли вона виступає гарантом щодо учасників клірингу.

Згідно із нормативними документами Російської Федерації, клірингова діяльність на фондовій біржі - це діяльність по визна­ченню взаємних зобов'язань (збір, звірка, коректування інформа­ції по угодам з цінними паперами І підготовка бухгалтерських документів по них) і їх заліку по поставках цінних паперів І роз­рахунках за ними.

Розрахункова палата кожного дня врегульовує всі рахунки за розрахунковою ціною між розрахунковими учасниками для кож­ної відкритої позиції по всіх місяцях кожного ф'ючерсного та оп-ціонного контрактів. Розрахункові ціни використовуються для визначення маржі.

Фінансова частина діяльності клірингової палати вклю­чає в себе чотири основні функції; акумуляція першочергової ма­ржі (депозиту); акумуляція змінної маржі та платежі за розрахун­ками; управління ризиком та інформаційні системи для відсте-ження фінансової цілісності учасників клірингу; гарантійні фон­ди та їх використання.

Кожний учасник фондових торгів при укладенні ф'ючерсних контрактів може одночасно виступати як продавець і як поку­пець. Якщо ж він бере участь у двох однакових контрактах, пере­буваючи на протилежних позиціях, тоді виконання таких контра­ктів не вимагається, а при клірингу пропозиція продавця і покуп-

ця компенсуються (закриваються) один в одного. Коли ж позиція продавця чи покупця не с компенсована, то вона є відкритою І припускає необхідність виконання контракту.

Наявність відкритих позицій потребує від членів клірингової палати фінансових гарантій щодо виконання відповідних конт­рактів у вигляді маржі (завдатку). Маржа - сума, яка згідно з правилами біржі або клірингової установи (Розрахункової пала­ти) депонується зареєстрованим дилером, хеджером або іншою особою, за рахунок якої вони діють, для гарантування виконання зобов'язань, що випливають із опціоиІв чи ф'ючерсІв, і включає: депозит та маржу у вузькому значенні цього терміна.

Депозит - кошти, які депонуються в момент прийняття на себе зобов'язань, що випливають із опцІонів чи ф'ючерсІв. Тобто гаран­тійні завдатки можуть бути двох типів: початковий, першочерговий (депозит) І функціональний, змінний (маржа). Як правило, величина першочергових завдатків встановлюється не нижче певного мініму­му, який зобов'язаний внести учасник палати.

Початковий депозит - кошти, які депонуються у разі при­йняття на себе зобов'язань протягом дня чи в кінці торгової сесії для приведения у відповідність з початковим депозитом фінансо­вих зобов'язань, що випливають із додаткових опцІонів чи ф'ючерсІв. Якщо початковий депозит зменшується нижче рівня підтримки через несприятливі зміни ціни опціону чи ф'ючерсу, то його також необхідно поповнити. .

В,ел_ііи_іічина_ііі депозиту встановлюється відповідно до ринкового ризику, як правило, в межах 5 - 18 % номінальної вартості конт­ракту, але при різких коливаннях цін вона може підвищуватись. При цьому внесення коштів може здійснюватися різними мето­дами: сплатою готівки (чеком, платіжною карткою, телеграфним переказом); державними цінними паперами, як правило, з термі­ном погашення не більше року; банківськими акредитивами. Крім клірингової палати до цих коштів ніхто не має доступу.

Методи вирахування депозитів на тих чи інших біржах не­однакові. Наприклад, на товарній біржі в Чикаго депозити пер­шочергової маржі учасника клірингової палати базуються на чис­тій довгій (купівля) чи короткій (продаж) ф'ючерсній позиції. Так, від учасника палати з короткою позицією по десятьох ф'ючерсних контрактах, скажімо, на зерно та довгою позицією по п'ятьох ф'ючерсних контрактах вимагатиметься депонування першочергової маржі в розмірі вартості чистої короткої позиції п'яти зазначених контрактів. Такий метод обчислення маржі має назву «нетто».

Інший приклад: клірингова палата товарної біржі Нью-Йорка вимагає депозити маржі за кожним видом товару на коротку І довгу ф'ючерсні позиції, а не лише на чисту позицію. Так, якщо учасник має по десять довгих І коротких позицій, а величина маржі складає 2 тис. дол США за кожний контракт, то учасник клірингової палати має внести 40 тис. дол. Такий метод називається «брутто».

На окремих біржах першочергова маржа вираховується як відсоток від вартості контрактів за всіма відкритими позиціями або ж як кількість усіх відкритих позицій, помножених на фіксо­вану величину. Кожна клірингова палата одноосібно висуває ви­моги до учасників щодо внесення першочергової маржі. Від того, наскільки високими є розміри маржі, залежить баланс між ціліс­ністю (надійністю) ринку та його ліквідністю.

Якщо вимоги щодо величини маржі є надто низькими, тоді кожний випадок ризику невиконання створює проблему; якщо ж вони є дуже високими, то ціна користування ринком буде занадто високою, що призведе до зменшення кількості учасників торгів та ліквідності рийку.

На відміну від депозиту, який вноситься при укладенні кожного біржового контракту і повертається на рахунок продавця чи покупця або йде на оплату поставки товару, зшннамаржа вноситься тільки у випадках несприятливих змін цін. Змінна маржа вноситься чи може бути одержана учасником торгів при зміні цін на ф'ючерсному рин­ку за результатами кожної торгової сесії.

Першочергова маржа є виграшем або програшем учасника ф'ючерсних торгів при коливанні ринкових цін. Змінна маржа за результатами торгової сесії розраховується за такими основними формулами:

По = Сіп - Со,

де По - змінна маржа за позицією, відкритою в ході торгової сесії;

Ст - вартість контракту за ціною котирування конкретної торгової сесії;

Со - вартість контракту в момент відкриття позиції;

Або: Пт — Ст - Сп,

де Пт - змінна маржа за позицією, яка залишилася відкритою в ході торгової сесії;

Ст - вартість контракту за ціною котирування конкретної торгової сесії;

Сп - вартість контракту за ціною котирування попередньої торгової сесії;

Якщо змінна маржа, розрахована за такими формулами, є позитивною, то вона вноситься продавцем на користь покупця: якщо ж її значення є від'ємним, тоді, навпаки, вона вноситься по­купцем на користь продавця.

Досить вагоме значення у кліринговій системі відводиться збереженню фінансової цілісності ринку та заходам щодо управ­ління ризиком невиконання своїх зобов'язань учасниками кліри­нгової палати. Клірингову систему досить часто називають сис­темою з розподілом ризику між її учасниками, коли за зо­бов'язанням одного учасника відповідальність несуть усі учасни­ки системи пропорційно частці їх участі.

Збереження фінансової цілісності рийку передбачає можли­вість для клірингової палати покривати одним учасникам системи клірингу збитки, які виникають внаслідок невиконання своїх зо­бов'язань за угодами іншими учасниками. З цією метою всі клі­рингові палати створюють спеціальні гарантійні фонди , які фор­муються за рахунок внесків своїх учасників.

Існує також практика, коли, крім гарантійних фондів, палати мають міцну фінансову підтримку з боку банків (як правило, за­сновників клірингової палати) у вигляді кредитної лінії, що є до­сить ефективним засобом у разі розірвання великої кількості угод та значних обсягів невиконаних зобов'язань.

Наявність кредитної лінії істотно підвищує надійність сис­теми клірингу, дозволяючи кліринговій палаті виступати гаран­том виконання зобов'язань за кожною зареєстрованою нею уго­дою на біржовому ринку. Палата виконує зобов'язання продавця чи покупця, не здатних виконати свої зобов'язання, за рахунок кредитної лінії з наступним поступовим погашенням кредиту за рахунок Гарантійного фонду.

Впевненість у тому, що клірингова палата виконає контракт­ні зобов'язання, дозволяє учасникам біржової торгівлі здійснюва­ти торги, не хвилюючись про репутацію чи достатність капіталу партнерів за угодою. Контрактні зобов'язання укладаються з клі­ринговою палатою, а не між учасниками біржової торгівлі, що іс­тотно знижує рівень затрат на здійснення угод та дозволяє ф'ючерсним ринкам ефективно провадити свою діяльність.

Ф'ючерені ринки можуть сконцентрувати увагу на ризику цін, не турбуючись про ризик, пов'язаний з невиконанням зо­бов'язань, оскільки останній заміщується ризиком самої клірин­гової палати. На окремих ринках угоди виконуються взагалі без жодних гарантій, коли на інших запроваджено певне гарантуван­ня, що вимагає підвищеної фінансової потужності клірингової палати. Але при цьому слід ретельно аналізувати наслідки мож­ливих порушень та розірвань угод. Учасники системи звірення та заліку як єдиної організації беруть на себе ризик, пов'язаний з ді­яльністю системи.

Хоча й існує кілька способів підтримки гарантій, на клірин­гову організацію покладається управління кліринговими фонда­ми, заснованими на грошових внесках учасників. Коли відбува­ється реальне розірвання угоди, найпершим обов'язком кліринго­вої палати є недопущення втрат за всіма угодами стороии-порушиика. Фінансові втрати, що виникли внаслідок розірвання угоди, погашаються, насамперед, за рахунок внесків учасника-порушиика у кліринговому фонді. У разі недостатності коштів вони беруться з прибутку палати чи клірингового фонду, при цьому в останній ситуації відповідальність пропорційно перекла­дається на всіх Інших учасників палати.

Крім формування фінансових ресурсів за рахунок внесків учасників, клірингова палата повинна мати й інші джерела кош­тів: депозити учасників, ліквідне забезпечення, банківські креди­тні лінії та можливість за необхідності вимагати внесення додат­кових коштів. Спроможність витримувати фінансові удари є най­важливішою характеристикою системи, саме цим вона заохочує до участі та підвищує ступінь довіри з боку учасників.

Деякою мірою фінансова могутність клірингової організації дозволяє запобігати певним проблемам. При внесенні коштів до клірингового фонду від учасників вимагаються суми, відповідні до ступеня фінансового ризику , який їх участь вносить до систе­ми. Ступінь ризику зазвичай визначається шляхом аналізу угод та діяльності кандидата на вступ до клірингової системи.

Гарантії набувають чинності одразу після успішного завер­шення процесу звірення. Зокрема, за затвердженими угодами гарантії можуть мати місце, починаючи з моменту звірення та введення в систему. Інші угоди підпадають під вплив гарантій одразу по завершенні звірення, тоді як угоди, щодо яких виникли питання, гарантуються одразу після виправлення. Система гарантій може також застосовуватися й щодо не виконаних на конкретний день угод з будь-якої причини, включаючи порушен­ня зобов'язань учасником системи.