Тема 7.

Оптимізація біржових операцій шляхом визначення і прогнозування біржової кон'юнктури

1. Засоби поточного спостереження за біржовою кон'юнктурою.

2. Методи прогнозування напряму розвитку біржової кон'юнк­тури.

3. Терміни для означення стану біржової кон'юнктури.

Основні терміни і поняття; кон'юнктура ринку біржового товару, кой 'юнктурні терміни, прогноз цін, відкритий інтерес, лінія тренду.

7.1. Засоби поточного спостереження за біржовою кон'юнктурою

Економічний зміст кон 'юнктури біржового ринку характе­ризується тією сукупністю обставин, яка склалася на визначену дату чи за фіксований календарний період у зв'язку з фінансово-господарськими діями підприємств, держави та інших економіч­них одиниць і обумовлює можливість піднесення чи спаду цін та попиту і пропозиції по окремих біржових активах або біржових операціях в цілому. І завдання кон'юнктурних спостережень по­лягає саме в тому, щоб визначити ці обставини, а також термін, на який припадатиме при подальшому розвитку подій їх сприят­ливий або несприятливий збіг.

Вивчення кон'юнктури біржового ринку охоплює широке ко­ло найрізноманітніших питань виробничого, комерційного, тех­нічного й економічного характеру, що дає змогу виявити основні напрямки господарського розвитку кожного суб'єкта біржових відносин, стан речей і ситуацію, що склалися у певний період як результат взаємодії різноманітних чинників.

Завдання вивчення біржової кон'юнктури зводиться до пос­тановки і вирішення проблеми прогнозу її динаміки. Стан кон'ю­нктури ринку характеризує виробництво і реалізацію товару за визначений термін або ситуацію на певній біржі в конкретний момент. Кон'юнктурні дослідження дозволяють встановити мож-

ливіеть і доцільність виходу з конкретним товаром на конкретну біржу відповідно до ситуації, що сформувалася.

Кон'юнктурна ситуація на оптовому організованому ринку визначається економічними характеристиками досліджуваного об'єкта І суб'єкта ринкових відносин І залежить від умов, що складаються на ринку. Вона може змінюватися зі зміною еконо­мічних характеристик виробництва і реалізації товару завдяки те­хнологічним змінам або внаслідок конкуренції.

Конкуренція в цьому випадку - основне поняття кон'юнкту­рних досліджень І означає тип встановлення цін та обсягів пропо­зиції або попиту, досягнутий між виробниками і споживачами. Таким чином, кон'юнктура біржового ринку - це сформована на ньому економічна ситуація, що характеризує співвідношення між попитом І пропозицією, рівень цін, товарні запаси та інші еконо­мічні показники.

Вивчення кон'юнктури біржового рийку надає можливість забезпечити успішну підприємницьку діяльність і полягає у зборі інформації, її систематизації і реєстрації, аналізі усіх відомостей, що стосуються ринку конкретного біржового активу. У процесі такого вивчення треба визначити дійсних І майбутніх оптових покупців, їх купівельну спроможність.

Настрій ринку, при якому укладаються угоди даного дня (періоду) є важливою характеристикою котирування. Без інфор­мації про кон'юнктуру ринку буде незрозуміло, в якому середо­вищі були сформовані ціни, наведені у біржовому бюлетені. Тому на основі співвідношення попиту І пропозиції на кожний товар у графу "настрій ринку" вносять загальну характеристику ринку біржі в період, за який здійснюється котирування.

Визначення кон'юнктури біржового ринку базується на трьох його характеристиках;

а) співвідношенні попиту та пропозиції, що отримане за да- ними заявок, інформаційного табло, угод, що реєструються;

б) тенденціях руху цін, тобто динаміка цін на кожний товар (товарну групу) за даний період біржових торгів;

в) кількості здійснених угод.

Об'єм операцій (Volume) — кількість фінансових інструмен­тів або інших біржових активів, по яких були укладені угоди за період, шо аналізується. Взаємозв'язок між цінами та об'ємом

(наприклад, зростання цін на тлі наростаючого об'єму ) має вели­ке аналітичне значення.

Відкритий інтерес (Open interest) - загальне число не реа­лізованих фінансових Інструментів або інших біржових активів (тобто контрактів невиконаних, незакритих або зі строком дії, що не минув). Він часто використовується як самостійний індикатор.

Ціпа попиту (Bid) - ціна, яку покупці готові заплатити за фінансовий інструмент чи Інший актив. Це ціна, за якою його можна продати. Під ціною попиту на класичній біржі розуміють піни, що вказані покупцем у заявках по купівлі, а також ті, які на­зиваються безпосередньо під час торгів при обговоренні пропо­зиції продавця.

Ціпа пропозиції (Ask) - ціна, за якою продавці готові реалі­зувати біржовий актив, тобто ціна, за якою його можна купити. На класичній біржі ціною пропозиції визнається ціна, вказана учасником біржових торгів у заявці на продаж, а також названа ним з метою стимуляції продажу.

При аналізі динаміки ціп широко використовуються три змінних, а саме: ціпа, об'єм та відкритий інтерес. За значимістю відкритий Інтерес та об'єм дещо поступаються ціні та використо­вуються, головним чином, як підтверджувальиІ Індикатори. Об'єм угод показує кількість куплених та проданих біржових ак­тивів, наприклад, фінансових інструментів, за певний період.

Показник об'єму відображає ступінь інтенсивності (сили та значимості) цінової тенденції. Якщо криву цін на графіку розумі­ти, як змію, то об'єм реалізації за певною ціною - це ширина змі­їного тулуба, змінна у часі. Невеличкий обсяг (відносно серед­нього стану) свідчить про невизначеність очікувань учасників бі­ржового ринку, яка характерна для періодів консолідації, коли ціни рухаються у горизонтальному торговому коридорі. Значний об'єм закупок учасників характерний для ситуацій, коли біль­шість операторів біржового ринку впевнені у продовженні існу­ючої тенденції. Це правило можна сформулювати таким чином; об'єм повинен збільшуватись у напрямі існуючої цінової тенден­ції. Тому стагнація об'єму операцій на ринку цінних паперів в Україні у середині 2007 року на фоні швидкого підвищення коти­рувань викликала занепокоєність у аналітиків.

При висхідній (підйомній) тенденції котирувань об'єм опе­рацій повинен збільшуватися відповідно зростанню цін та змен­шуватися при проміжних падіннях. При низхідній тенденції об'єм повинен збільшуватися під час падіння цін та скорочувати­ся під час короткострокового зростання. Одне з положень техніч­ного аналізу є те, що показники об'єму дещо випереджають ціни, тобто спад при висхідній тенденції так само як І зростання при низхідній тенденції у першу чергу фіксується показниками об'єму - ще до того, як він проявляється безпосередньо у пере­ломі цінової тенденції.

При аналізі показників об'єму необхідно слідкувати за тим, чи не появляються ознаки розбіжності. Суть явища розбіжності полягає у тому, що показники, які у звичайних умовах відповіда­ють один одному і значення яких рухаються синхронно, почина­ють демонструвати різнонаправлеиість. Нестикування виникає, наприклад, якщо ринок перекриває попередній ціновий макси­мум, а об'єм операцій в цей час падає (або хоча б не збільшуєть­ся). Це є сигналом, який попереджує про зменшення тиску на ри­нок з боку покупців. Якщо до того ж об'єм зростає при проміж­них падіннях цін, то слід бути обережними: можливий перелом висхідної тенденції.

Відкритий інтерес - це загальний об'єм пропозиції. Цей пока­зник виражає ступінь цікавості активу для учасників торгів. Тобто показник відкритого інтересу демонструє, наскільки серйозно чи з сумнівом учасники біржового ринку сприймають поточний тренд. Інтерпретація цього показника багато у чому збігається з попереднім - правило практично те саме — збільшення показника відкритого Ін­тересу вказує на певну стійкість наявного тренду, а зменшення пока­зника повинно насторожити і спричинити до деякої перестороги. Можливо близько злам існуючої тенденції.

При звичайній макроекономічній ситуації на рух ринку у го­ризонтальній площині припадає приблизно одна третина загаль­ного об'єму часу торгів. Ця модель руху цін має назву «торговий або ринковий коридор». Подібні монотонні коливання "вверх -вниз'' характерні для періоду рівноваги цін, коли співвідношення між попитом та пропозицією практично незмінні.

Взагалі, тенденція (тренд) - це стійкий напрямок зміни цін, тобто зміни очікувань інвесторів. Напрямок руху може бути трьох видів: підйомний - кожний наступний пік вище поперед­нього, спадаючий - кожна наступна точка максимального зни­ження глибше попередньої та горизонтальний - усі піки та про­вали знаходяться приблизно на одному рівні.

Лінії тренду можна класифікувати за ступенем важливості за допомогою п'яти показників:

• Часовий масштаб - чим більше період, за який проведений аналіз, тим більш інформаційною с лінія тренду. Лінія тренду на місячному графіку показує більш суттєвий тренд, ніж на декад­ному, а лінія тренду на декадному графіку більш важлива ніж на денному.

• Тривалість - чим довша лінія тренду при даному масшта­бі, тим вона надійніша. Коротка лінія тренду показує поведінку пін на короткому Інтервалі часу, а більш довга - за відносно три­валіший період. Чим довше триває тренд, тим потужніша його інерція.

• Число разів, коли ціни торкалися лінії тренду: чим більше число зіткнень, тим вона надійніша. Попередня лінія тренду про­водиться тільки через дві точки - третя точка контакту робить її більш надійною, а чотири або п'ять точок контакту показують, що домінуюча на біржовому ринку група має значний потенціал.

• Кут нахилу - кут між лінією тренду та горизонталлю пока­зує інтенсивність Інтересу серед домінуючих ринкових трейдерІв. Крута лінія тренду показує, що домінуюча група динамічна. А ві­дносно полога лінія тренду говорить про те, що домінуюча група доволі Інертна. Пологий треид звичайно розвивається та існує значно довше.

• Об'єм угод показує серйозність настрою операторів бір­жового ринку, а також кількість учасників, матеріально зацікав­лених у збереженні діючої тенденції.

• Підтримка і опір. Підтримка і опір показують межі попиту та пропозиції.