Питання для самоконтролю: 1 2 3 4 5 6

ТЕМА 2

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ БІРЖОВИХ ТОРГІВ

1. Правові основи здійснення біржових операцій.

2. Біржовий товар та його особливості.

3. Правовий статус учасників біржової торгівлі.

4. Правові основи функціонування та спеціалізації контор і брокерів на певних біржових операціях.

5. Типи наказів в біржовій торгівлі.

6. Правові основи технології проведення біржових торгів.

7. Правові основи здійснення біржових угод.

8. Порядок укладання біржових угод.

9. Забезпечення виконання біржових угод.

Перелік ключових понять теми:

Брокери, брокерська контора, біржові торги, біржові технології, аукціон, ширина, глибина та опірність біржового ринку, ціновий спред, хеджери, спекулянти, біржові товари, біржова сесія.

Завдання для самостійної роботи:

1. Розгляньте та дайте характеристику правової основи (нормативно-законодавча база) створення та діяльності товарної та фондової бірж в Україні.

2. Поясніть, в чому полягає суть біржової мови і жестів? Розгляньте біржову мову жестів та жаргон брокера.

3. Зобразіть типову організаційну структуру біржі. Покажіть схематично відмінність стаціонарної та громадської структури управління біржею.

4. Опишіть основні завдання та актуальні проблеми біржової діяльності на сучасному етапі суспільно-історичного розвитку України. Обґрунтуйте основні шляхи їх вирішення.

1. Правові основи здійснення біржових операцій

Біржові операції — операції, які є головними складниками процесу біржової торгівлі і які здійснюються для виконання біржею робіт з надання послуг, визначених її статутом та Правилами біржової торгівлі.

Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності таких умов:

• якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі,

• якщо її учасниками є співвласники біржі, в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі.

Мозговий О. М. вказує, що біржова операція — дії, що їх здійснюють брокери, дилери або фахівці біржі в процесі укладення біржової угоди (збір замовлень, їх узагальнення та класифікація, котирування та оголошення курсу на біржовий товар, звіряння параметрів угоди тощо)¹.

За метою проведення існують такі види біржових операцій:

• звичайні комерційні;

• хеджування;

• спекуляційні;

• інтервенційні.

Звичайна комерційна операція на біржі має на увазі отримання максимальної одноразової вигоди при реалізації продукції підприємства чи при закупівлі сировини. Безперервність обороту ресурсів тут є домінуючою необхідністю і біржа — лише один з можливих каналів її утилізації, втілення.

Хеджування — це продаж (купівля) ф’ючерсного контракту на рівні купівлі (продажу) аналогічної кількості того ж товару, що передувала еквівалентній кількості іншого товару, ціна якого змінюється паралельно ціні цього товару. Хеджування полягає у врегулюванні між зобов’язаннями на ринку реального товару і протилежними за змістом зобов’язаннями на ф’ючерсному ринку.

За технікою здійснення хеджових операцій розрізняють два основних типи: хеджування продажем (коротке), коли фірма продає ф’ючерсні контракти, і хеджування купівлею (його часто називають довгим), коли фірма набуває права на ф’ючерсні контракти. Крім того, хеджування може бути здійснене за допомогою особливого виду біржових угод — опціону.

Залежно від мети виділяють такі види хеджування:

• звичайне (чисте), здійснюється для уникнення цінових ризиків і укладається у певному балансуванні за часом і кількістю протилежних за напрямом зобов’язань на ринку реального товару і ф’ючерсному ринку. Чисте хеджування в сучасній діловій практиці особливої ролі не відіграє;

• арбітражне хеджування, враховує витрати на зберігання і здійснюється виключно для одержання вигоди з очікуваної сприятливої зміни у співвідношенні цін винятково товару і біржового котирування з різними термінами поставки. У разі надлишку товару це співвідношення цін (котирування на далекі терміни поставки вище, ніж на ближні), як правило, дозволяє завдяки хеджуванню фінансувати витрати за зберігання товару;

• селективне хеджування, відрізняється тим, що операція на ф’ючерсному ринку проводиться неодночасно з укладенням угоди на реальний товар і не на адекватну кількість. Укладання угоди значною мірою базується на очікуваному напрямі й рівні зміни цін реального товару. Так, якщо очікується підвищення цін, то селективний хеджер не буде хеджувати свої запаси реального товару, розраховуючи отримати прибуток від підвищення їх вартості;

• передбачуване хеджування, полягає в купівлі або продажу ф’ючерсного контракту ще до того, як завершиться операція з реальним товаром. Передбачуваний хедж виступає тимчасовим замінником торгового контракту, який буде укладено пізніше.

Тобто, це страхування ризику на спотовому ринку шляхом ф’ючерсного або опціонного контракту на інший, але близький товар, цінний папір, валюту чи індекс.

Третім видом біржових операцій є спекулятивні— біржові операції, що здійснюються з метою отримання прибутку в умовах коливання цін. Спекулятивний прибуток отримують з різниці між ціною біржового контракту в день укладання і ціною в день його виконання. Спекулятивні операції можуть проводитись як з реальним товаром, так і з ф’ючерсними контрактами.

Існують наступні види спекулятивних угод:

1. Спекулянти можуть скуповувати біржові контракти з метою їх наступного продажу за більш високою ціною. Цей вид спекуляції називається «грою на підвищення цін». Спекулянтів у цьому разі називають «биками», а купівлю біржового контракту — довгою позицією. Продаж раніше купленого контракту під час спекуляції на підвищення цін називають ліквідацією.

2. Спекулянти продають біржові контракти з метою подальшого їх відкупу за нижчими цінами. Вид спекуляції — «гра на зниження цін». Таких спекулянтів прийнято називати «ведмедями», продаж контракту — короткою позицією, а його подальший відкуп — покриттям.

Із здійсненням спекулятивних операцій з ф’ючерсними контрактами зв’язані дві біржові ситуації: «контанго» і «беквордейшн».

Контанго — ситуація, коли ціна за одиницю біржового активу за довгостроковими угодами значно більша, ніж по короткострокових

або негайних операціях. Тут ситуація, при якій ціни по товарних контрактах на строк (форварди, ф’ючерси, опціони) суттєво перевищують ціни на реальний товар з негайною поставкою, а котирування дальніх позицій вище за котирування близьких. Це вважається нормальним ринком.

Раніше така ситуація здебільшого виникала у випадках, коли пропозиція реального товару на складах біржі зростала і відповідно зменшувались витрати по їх зберіганню. Але в умовах, коли склади є рідкісним аксесуаром біржі, таке можливо хіба що по зернових та аналогічних сільськогосподарських товарах. Більш вірогідне підвищення цін на ф’ючерсні контракти, коли прогноз біржової кон’юнктури дає підстави передбачити, що в майбутньому періоді поставки реального товару на біржі скоротяться. Зауважимо, що

' при значній інфляції зовнішньо нормальний ринок в дійсності може бути перевернутим.

Беквордейшн — ситуація при проведенні біржових операцій, коли ціна на ф’ючерсному ринку дуже відстає від пропозиції або на наявному ринку попит значно перевищує пропозицію. Також вживається термін «перевернутий ринок» (Inverted market). Це ф’ючерсний ринок, на якому контракти на найближчі місяці продаються за вищими цінами, ніж на відстрочені місяці; характерно для ринків, де існує нестача негайної пропозиції або очікується масоване надходження товару у наступні місяці, наприклад, від врожаю.

Беквордейшн виникає і в тих випадках, коли виробники з метою штучного підвищення цін утримуються від пропозиції реального товару на біржі і навіть самі скуповують його на певний період.

Четвертим видом біржових операцій є інтервенційні операції на біржі— це дії державного агента із проведення інтервенційних операцій по закупівлі та продажу певного товару інтервенційного фонду для підтримання на внутрішньому ринку рівня цін на цей товар шляхом укладення договорів купівлі-продажу на акредитованих біржах.

Так, інтервенційні операції з зерном на біржі — це дії державного агента із проведення інтервенційних операцій по закупівлі та продажу зерна інтервенційного фонду і продуктів його переробки для підтримання на внутрішньому ринку рівня цін на зерно та продукти його переробки шляхом укладення договорів купівлі- продажу на акредитованих біржах. Вкажемо далі, що загальнодержавні інтервенційні ресурси зерна закуповуються на них за рахунок коштів державного бюджету в межах визначеного КМУ обсягу. А регіональні ресурси зерна формуються шляхом укладення угод на акредитованих біржах за рахунок Криму, областей, м. Києва і Севастополя в межах визначених ними обсягів.

І

/59-/<У

204Z

33

3-11-1084

І

І

Уряд АР Крим, місцеві установи виконавчої влади та самоврядування у порядку, визначеному КМУ, здійснюють моніторинг наявності продовольчого і фуражного зерна та визначають поточний і прогнозний рівень забезпеченості ними. У разі недостатнього рівня забезпеченості зерном вони формують свої регіональні ресурси на конкурентних засадах через акредитовані біржі.