6. Види бірж та їх особливості

В Україні практика біржової торгівлі виділяє такі види бірж (табл. 1.1):

• універсальні;

• товарні й товарно-сировинні;

• агропромислові;

• фондові;

• біржі праці.

Станом на 01.07 2011р. було зареєстровано 586 бірж. Практичну діяльність здійснювали 272 бірж, серед них: універсальних, товарно-сировинних і товарних— 243 бірж, нерухомості— 13, агропромислових — 14, а також по одній валютній та спеціалізованій- біржі. Статутний капітал бірж становив 77,6 млн грн. На біржах працювало 736 осіб, крім того за сумісництвом— 180 осіб. Фондо- плати праці працівників бірж складав 3,8 млн грн. На кожній з бірж у середньому діяло по 8 брокерських контор.

За І квартал п.р. на біржахУкраїни було проведено 1,8 тис. торгів, на яких для продажу запропоновано товарів і послуг на суму 19,3 млрд грн і укладено 12,2 тис. угод на суму 18,5 млрд грн. Середній обсяг одного торгу за звітний період на біржах становив 10,1 млн грн, що майже у 27,8 разів більше, ніж за І квартал 2010 року.

Найбільший обсяг угод припадав на агропромислові біржі (67,8 %), товарно-сировинні та товарні (25,5 %). На універсальних біржах обсяг угод становив 6,7 % від загального обсягу біржових угод . ¹

Динаміка бірж в україні, що здійснювали практичну діяльність у 2005—2011 рр.

Період	01.01.05 р.	01.01.07 р.	01.01.09р.	01.01.10р.	01.07.11р. р.
Всього зареєстровано	458	479	503	543	586
Універсальні	115	114	103	106	108
Товарні й товарно- сировинні	244	272	318	352	384
Агропромислові	ЗО	зо	26	25	25
Фондові біржі та їхні філії	19	18	19	21	24
Інші	50	45	37	39	45

Як бачимо, в Україні кількість бірж сьогодні вже сягнула рекордної цифри — 586. Переважна більшість створених бірж не відповідає критеріям біржового інституту, оскільки вони діють як звичайні комерційні фірми, що мають у своєму найменуванні слово «біржа», хоча, насправді, не мають жодного стосунку до загальноприйнятих у світі принципів біржової торгівлі.

Такі «біржо-фірми», як правило, мають дві брокерські контори, не здійснюють відкритих торгових операцій, не можуть визначити поточної реальної ринкової вартості товару та його дійсної вартості в майбутньому, не дають можливості робити хеджування тощо. Тобто, незважаючи на рекордну кількість підприємницьких організацій з назвою «біржа», в Україні поки що відсутній такий сегмент біржового ринку, який виконував би притаманні йому важливі ринкові функції.

До ознак класифікації бірж відносять наступні (табл. 1.2):

• вид біржового товару;

• принцип організації (роль держави в організації біржі);

• правове становище (статус біржі);

• форма участі відвідувачів у біржових торгах;

• номенклатура товарів, що є об’єктом біржового торгу;

• місце і роль у світовій торгівлі;

• сфера діяльності;

• переважаючий вид біржових угод;

• характер діяльності.

ВИДОВА ХАРАКТЕРИСТИКА БІРЖ¹

з/п	Ознака класифікації	Види бірж	Різновидності бірж
1	Види біржового товару	Фондові Товарні Валютні Біржі праці	Т оварно-сировинні Товарно-фондові
2	Роль держави в організації біржі	Публічно-правові (державні) Приватно-правові (приватні)
3	Правове становище (статус біржі)	Акціонерні товариства Товариства з обмеженою відповідальністю Приватне (індивідуальне) підприємство Некомерційна асоціація
4	Форма участі відвідувачів у біржових торгах	Відкриті Закриті	Чисто («ідеально») відкриті біржі Відкриті Змішаного типу
5	Номенклатура товарів, які є об’єктом біржових торгів	Універсальні (загального виду) Спеціалізовані	Вузької спеціалізації Широкої спеціалізації
6	Місце й роль у світовій торгівлі	Національні Міжнародні
7	Сфера діяльності	Центральні (столичні) Міжрегіональні Регіональні (локальні)
8	Переважаючий вид біржових угод	Біржі реального товару Ф’ючерсні Опціонні Змішані
9	Характер діяльності	Прибуткові (комерційні) Неприбутко- ві(некомерційні)

1. У світовій практиці залежно від виду біржового товару прийнято виділяти товарні й товарно-сировинні, фондові, валютні біржі та біржі праці.

У відповідності із Законом України «Про товарну біржу»¹ «під товарною біржею розуміється організація, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявленні товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій».

У міру формування ринку цінних паперів з’являється потреба в заснуванні спеціальних органів, основною функцією яких є контроль і регулювання обігу цінних паперів, рух майна тощо. Так були створені фондові біржі, існування яких зумовлене світовою практикою функціонування фінансових ринків. Фондова біржа являє собою постійно діючий регульований ринок цінних паперів. Вона створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів і їх використання під час довгострокового інвестування державних програм і боргу.

Для організації і обслуговування ринку іноземної валюти створюються спеціальні валютні біржі. Валютні біржі внаслідок своєї специфіки і ролі на сучасному етапі найбільш жорстко контролюються з боку держави на відміну від інших видів бірж.

2. За принципом організації (ролі держави у створенні бірж) за кордоном розрізняють два види бірж:

• публічно-правові (державні біржі) — контролюються державою і створюються на основі закону про відповідні біржі. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець відповідного району, зазначений у торговому реєстрі, який має певний розмір обороту. Особи, які не є членами біржі, також допускаються до здійснення операцій згідно з разовими квитками, що їх придбали. Такі біржі поширені в Європі (Франція, Бельгія, Голландія).

• приватно-правові (приватні біржі) — на ці біржі відкритий доступ лише вузькому колу осіб, які входять у біржову корпорацію. Кількість членів таких бірж обмежена. Біржі цього виду є пайовими товариствами. їхній статутний капітал ділиться на певну кількість паїв (сертифікатів). Кожний член біржі повинен бути власником хоча б одного паю (сертифіката), який дає йому право укладати угоди в приміщенні біржі. Функціонують в Англії, США.

3. Згідно правового становища (статусу біржі) вони поділяються на:

• акціонерні товариства,

• товариства з обмеженою відповідальністю,

• приватні (індивідуальні) підприємства,

• некомерційні асоціаціі.

Створені біржі в основному реєструвалися як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що не ставлять за мету отримання прибутку і діють на принципах господарської самостійності, з правами юридичної особи.

4. За формою участі відвідувачів у торгах біржі можуть бути закритими (беруть участь її постійні члени або біржові брокери, які виконують роль біржових посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців до біржового залу закритий) й відкритими (у торгах, крім постійних членів і біржових посередників, можуть брати участь і відвідувачі, заплативши певний внесок за право брати участь у торгах протягом певного періоду або разове відвідування).

Відкриті біржі бувають двох типів:

• чисто («ідеально») відкриті біржі, на яких контрагентів не зобов’язують користуватися послугами посередників. їх навіть взагалі може і не бути, оскільки на таких біржах забезпечується вільний доступ до біржового кільця клієнтів-продавців і замовників- покупців (клієнт у такому разі втілює пропозицію, а замовник — попит).

• відкриті біржі змішаного типу, на яких безпосередньо з продавцями і покупцями співпрацюють дві групи посередників: брокери, що працюють від імені і за кошти клієнта; дилери, що укладають угоди на біржі від свого імені і за свої кошти.

5. За номенклатурою товарів, що є об’єктом біржового торгу, вони поділяються на:

• універсальні (торги ведуться з широким колом різних товарів);

• спеціалізовані (потоварна спеціалізація або спеціалізація за групами товарів). Серед них виділяють біржі широкого профілю і вузькоспеціалізовані.

6. Залежно від місця і ролі бірж у світовій торгівлі, їхніх функцій і орієнтації на ринок їх поділяють на міжнародні (являють собою особливий вид постійно діючого оптового ринку, що охоплює декілька держав, на якому укладаються угоди купівлі-продажу на певні біржові товари) і національні (діють у межах однієї окремо взятої держави, вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу і споживання матеріальних ресурсів, які властиві певній країні).

7. Залежно від сфери діяльності біржі можна умовно поділяти на центральні (столичні), міжрегіональні і регіональні (локальні).

8. За характером операцій світова практика біржової торгівлі виділяє такі види бірж:

• біржі реального товару (регулярність поновлення торгів, приуроченість торгівлі до певного місця і підпорядкування певним чином встановленим правилам, торгівлю однорідними товарами, що однакові за якістю, окремі партії яких взаємозамінні, укладання угод здійснюється за відсутності товару, як такого, на основі його описової характеристики);

• ф’ючерсні (являє собою ринок цін відповідних товарів та істотно впливає на біржові котирування, фактичні ціни конкретних угод з реальним товаром (через хеджування) і зрештою на конкурентоспроможність фірм);

• опціонні (використовуються для страхування учасників біржової торгівлі, оскільки дають можливість покупцям опціонів обмежити можливі збитки під час укладання біржових угод);

• змішані.

9. Залежно від характеру діяльності виділяють біржі прибуткові (комерційні) й неприбуткові (некомерційні).

У більшості випадків біржа створюється як об’єднання продавців для спрощення їх операцій на ринку. Тому одержання прибутку від функціонування самої біржі спочатку не передбачається. Прибуток з’являється у кожного окремого учасника від здійснення торгових операцій на самій біржі. Згідно з пайовим внеском до статутного капіталу вкладники очікують отримати певний прибуток у вигляді дивідендів. Необхідність у комерційній діяльності біржі полягає в забезпеченні дивідендами своїх членів.

Але біржа — це некомерційна організація, вона створюється засновниками і членами для полегшення проведення комерційних операцій (для обслуговування потреб засновників і членів у купівлі-продажу). Ефект від організації біржі полягає у зниженні витрат у її засновників і членів під час проведення комерційних операцій.

Кошти засновників і членів біржі, отримані за контракти, що укладені на біржі, спрямовуються на компенсацію витрат, пов’язаних із функціонуванням біржі, стимулювання створення або оновлення обладнання і технологічного процесу підприємств- засновників членів біржі, підвищення якості продукції, яка випускається, відродження і розвиток конкурентної боротьби, комерційної етики і почуття власної гідності підприємців.