1. Сутність та предмет метод біржового права.

2. Метод біржового права.

3. Система та джерела біржового права.

4. Регулювання біржової діяльності.

5. Еволюція біржових інститутів.

6. Види бірж та їх особливості.

7. Створення бірж та їх функцГї.

Перелік ключових понять теми:

Біржа, біржова діяльність, біржове право, предмет біржового права, метод біржового права, імперативне регулювання, диспозитивне регулювання, біржові правовідносини, регулювання біржової діяльності, товарна біржа, віртуальна біржа, фондова біржа, публічно-правова біржа, біржова угода, учасник біржі.

Завдання для самостійної роботи:

1. Зобразіть схематично систему органів, які регулюють біржову діяльність в Україні.

2. Дайте характеристику законодавства України у сфері біржової діяльності та складіть перелік нормативно-правових актів, що регулюють відносини, які виникають за наступними критеріями: загальне законодавство; спеціальне законодавство.

3. Охарактеризуйте принципи державного контролю за біржовою діяльністю в Україні, враховуючи зарубіжний досвід.

4. Опишіть права та обов'язки біржових інститутів, які діють на даний час в Україні.

1. Сутність та предмет біржового права

Доцільність розвитку ринкової економіки в Україні обов’язково передбачає функціонування біржових інститутів. При цьому виникає потреба в регулюванні поведінки суб’єктів, які причетні до організації біржової діяльності.

Сутністю біржового права є системне правове регулювання біржової діяльності суб’єктів ринку, а його змістом є юридичні норми, тобто норми-правила, норми-принципи, підсистеми цих норм,

різні комбінації норм, що створюють юридичні конструкції, які у своїй сукупності забезпечують цілеспрямований вплив на поведінку суб’єктів біржового ринку.

Критерієм встановлення меж біржового права є те, що ця галузь права регулює суспільні відносини, які виникають винятково в процесі біржової діяльності і складають специфіку його предмета. Такими біржовими правовідносинами зокрема, є відносини між біржами та органами державної реєстрації, між біржами та клієнтами. Ці відносини різні за своєю природою та ступенем державного регулювання.

До особливостей біржових правовідносин відносяться наступні:

1. виникають винятково в процесі біржової діяльності;

2. регулюються нормами біржового законодавства, а також інших галузей законодавства (цивільного, господарського, фінансового, тощо);

3. мають переважно змішаний, одночасно публічно-правовий (відносини ДКЦПФР і фондовими біржами) і приватно-правовий (відносини між біржею і членом біржі) характер;

4. біржова установа виступає спеціальним та обов’язковим їх учасником;

5. поведінка суб’єктів має автономний і водночас обмежений відповідними рамками характер, визначений відповідними правовими актами¹.

Отже, предметом біржового права є біржові правовідносини, тобто суспільні відносини, що виникають у процесі утворення, функціонування та розвитку біржових інститутів та врегульовані нормами біржового та інших галузей права. Об’єктом цих правовідносин є біржова діяльність, змістом якої є біржові операції та угоди.

Біржові правовідносини поділяються на види за певними ознаками: за характером зв’язків між учасниками правовідносин, залежно від сфери дії, залежно від об’єкта правової регламентації та інші.

Так, за характером зв’язків між учасниками правовідносин вони поділяються на:

— горизонтальні— виникають між юридично рівними суб’єктами правовідносин, відсутність в них імперативного (владного) характеру, тобто учасники цих правовідносин не перебувають у підпорядкуванні один одному. Ці відносини формуються на основі укладання біржових договорів (контрактів). Прикладом є відносини між біржами, між учасниками біржових торгів;

• вертикальні — виникають за волевиявленням повноважного державного органу, його посадової особи, чи органу саморегулювання або ж власника. Вони мають субординаційний характер, коли один із учасників підлеглий іншому. Для вертикальних біржових правовідносин характерний метод владних приписів, тобто адміністративний метод правового регулювання. Прикладом є відносини між Державною комісією цінних паперів та фондового ринку і Українською фондовою біржею.

Залежно від сфери дії правовідносини поділяються на:

• внутрішньо біржові — виникають між її структурними підрозділами у межах біржі;

• зовнішньобіржові (міжбіржові)— виникають між біржами, органами державного регулювання чи саморегулювання, або іншими юридично самостійними суб’єктами господарювання.

Залежно від об’єкта правової регламентації біржові правовідносини поділяються на:

• матеріальні біржові правовідносини, які сприяють реалізації прав і обов’язків сторін правовідносин щодо набуття правового статусу суб’єктів біржового ринку. Тобто, при формуванні статутного фонду майнового капіталу;

• процесуальні біржові правовідносини, які забезпечують порядок укладання й виконання біржових угод.

Виходячи з вище визначеного, під біржовим правом як комплексною галуззю права слід розуміти систему правових норм, що регулюють біржові правовідносини.