Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОТИРЛО БІРЖОВЕ.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
775 Кб
Скачать
☆
    1. Правові основи здійснення біржових угод

Біржові угоди — це торгові угоди, які офіційно укладаються між членами біржі або брокерами під час біржових зборів у приміщенні біржі, або ж договір (укладення договору) про виконання певних зобов’язань. Роль біржі полягає в організації біржової торгівлі, виконує тільки функцію забезпечення, сприяння укладанню біржових угод, що власне й визначає природу функціонування біржі.

Поняття «біржова угода» в чинному законодавстві часто підміняється поняттям «біржова операція». Але слід відокремлювати ці поняття, так як біржовою угодою є двосторонній догововір про виконання зобов’язань, а біржовою операцією — окремі дії, спрямовані на здійснення біржової угоди. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

Біржову угоду як системне поняття можна характеризувати з:

  • правової;

  • організаційної;

  • економічної;

  • етичної сторін.

З правової сторони угода являє собою взаємну угоду сторін, пов’язану з появою, тимчасовим припиненням, припиненням або зміною відповідних майнових прав і обов’язків їх сторін. Правова сторона біржових угод також торкається прав і обов’язків учасників (контрагентів) таких угод

Організаційна сторона біржових угод передбачає визначення їх учасників, види біржових операцій, а також порядок виконання певних дій, що забезпечують укладання біржових угод і відображення їх змісту в конкретних документах.

Економічна сторона наголошує на меті укладання біржової угоди (задоволення конкретних потреб, реалізації чи придбанні біржового товару, встановлення ціни, отримання прибутку, вкладання грошей, спекуляції тощо).

З етичної сторони біржові угоди пов’язані із суспільними відносинами, що характеризують ставлення громадськості до біржової торгівлі та дотримання учасниками біржової торгівлі вимог чинного законодавства (традиції, норми й правила поведінки, що не знайшли відображення в законі, але обов’язкові для їх дотримання). Внаслідок біржових операцій їх учасники отримають певний прибуток, але не будь-якою ціною, а відповідно до вимог чинного законодавства.

Умови змісту біржових угод полягають в наступному:

  • назва біржового товару;

  • якість товару та кількість товару (партія товару, лот);

  • ціна й форма оплати за куплений на біржі товар;

  • базис (умови) постачання товару;

  • пункт доставки біржового товару;

  • термін виконання угоди та умови постачання.

Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

В біржовій практиці розрізняють два основні типи угод:

  1. угоди з реальним товаром

  2. угоди без реального товару, тобто угоди з правами на товар

Укладаючи угоди з реальним товаром, продавець зобов’язаний

мати товар у наявності і представити його до поставки у відповідний, термін, передбачений у біржовому контракті.

Такі угоди поділяються на кеш-угоду (або спот), на форвард- угоду та бартерну угоду.

Спотові угоди (угоди з реальним товаром), передбачають купів- лю-продаж реального товару або ж негайну передачу (постачання) товару чи передачу документів, що підтверджують право власності на товар.

Найпростішим видом угод з реальним товаром с угоди з терміновою поставкою (з коротким терміном поставки). Метою укладання такої угоди є передача товару продавцем покупцю на умовах передбачених у контракті. При укладанні таких угод важливим є розподіл витрат на зберігання, страхування та постачання товару у більшості випадків, якщо інше не передбачено у контракті, витрата на зберігання товару та вартість його страхування до моменту продажу відносять на рахунок продавця, а після моменту продажу — на рахунок покупця.

Форвардні угоди, передбачають купівлю-продаж реального товару з відстрочкою його поставки, тобто це договір, який укладається на постачання продукції в майбутньому за фіксованою ціною, її суть полягає в істотній різниці у часі між укладанням угоди та її виконанням (поставкою товару). Об’єктом таких угод може бути як товар що вже є у наявності, так і той, що буде виготовлений до певної дати, передбаченої договором.

Укладання такої угоди надає продавцю додаткових фінансових можливостей, а покупця певним чином страхує від інфляційних ризиків.

Тривалість періоду між моментом укладання форвардної угоди й поставкою встановлюється кожною біржею самостійно, в залежності від асортименту товарів. В основному цей термін становить три, шість, дев’ять місяців.

Різновидністю форвардних біржових угод, що покликані знизити рівень ризику контрагентів біржової торгівлі, є:

  • Угода з заставою

  • Угода з премією

  1. Угода з заставою — це договір, за яким у момент його укладання одна сторона договору виплачує іншій обумовлену ними суму,як гарантією виконання своїх зобов’язань. Угоди з заставою захищають інтереси як продавця так і покупця.

Тому поділяються на:

  • угоди з заставою на купівлю;

  • угоди з заставою на продаж.

  1. Угода з премією — це договір (контракт), за яким одна із його сторін на підставі особливої заяви, до певного дня, за встановлену винагороду (премію) отримує право вимагати від другої сторони або виконання зобов’язань за договором, або цілком відмовитись від угоди. Угода з премією не змінює змісту форвардної угоди, а

лише знижує рівень ризику для контрагентів, якіздійснюють біржову торгівлю.

Розрізняють наступні підвиди угод з премією:

  1. Прості угоди з премією

  2. Подвійні угоди з премією

  3. Складні угоди з премією

Прості угоди з премією — за такої угоди сторона-платник премії отримує право відступного, тобто контрагент за сплату раніше встановленої суми відступає від виконання договору, якщо він стає для нього невигідним, або втрачає певну суму, коли договір виконано.

В залежності від платника (продавець чи покупець) вони поділяються на:

  • угоди з умовним продажем;

  • угоди з умовною купівлею.

За угоди з умовним продажем продавець готовий сплатити премію за те, що на момент надходження товару знайдеться більш вигідний покупець і ціна зросте. Продавець вважає, що йому вигідніше сплатити премію за умовний продаж свого товару першому покупцю і продати товар більш вигідному споживачу.

Угода з умовною купівлею укладається в інтересах покупця, коли він не впевнений, чи буде йому потрібен замовлений товар, чи він зможе знайти вигіднішого постачальника аналогічного товару. Позиція покупця у цьому випадку полягає у наступному: він сплачує премію, але в даного постачальника товар не купує; якщо він знаходить вигіднішого постачальника, товар купує у нього, але сплачує за нього більше, ніж він вартує, на величину премії. Премія у таких випадках обумовлюється як сума відокремлена від вартості угоди, або така, що в ній враховується.

Угоди з премією укладаються досить рідко, оскільки виникають ускладнення із застосуванням штрафних санкцій за невиконання умов контракту з боку покупця.

Подвійні угоди з премією— договори, у яких платник премії отримує право вибору між позицією покупця та позицією продавця та право (якщо на це є згода обох сторін) відмовитися від угоди.

Оскільки права платника премії, за таких угод, збільшуються удвічі у порівнянні з його правами за простої угоди, розмір премії також збільшується удвічі.

Складні угоди з премією — це договори, які поєднують у собі дві протилежні за змістом угоди з премією, що укладаються однією її брокерською фірмою з двома іншими учасниками біржової торгівлі.

Бартерна угода— це погоджений, оцінений і збалансований обмін товарами, оформлений угодою, тобто це угода за якої товар

обмінюється на товар або на товар з частковою грошовою виплатою. Умовою еквівалентності товарообміну є обмін товарів за світовими або договірними цінами. На біржах подібні угоди не повинні домінувати, але в процесі проведення торгів доводиться враховувати вимоги продавців щодо зустрічного придбання необхідної їм продукції.

Бартерні угоди різко знижують пропускну здатність біржі, порушують механізм аукціонних торгів, призводять до суттєвих розбіжностей у цінах на одні і ті ж самі товари, а тому суперечать суті біржової торгівлі.

Бартерні угоди залежно від специфіки укладання та реалізації біржові угоди поділяються на:

  • угоди з умовою;

  • угода з кредитом.

Угоди з умовою — угода, за умовами якої брокер повинен виконати певні доручення клієнта (наприклад, доручення продати реальний товар водночас із купівлею іншого реального товару). При цьому брокер має право відмовити клієнту, але якщо він прийняв дане доручення і не виконав його, то втрачає право на винагороду.

Угода з кредитом — угода брокера і клієнта, за якої брокер зобов’язується в обмін на товар, запропонований клієнтом, надати клієнтові товар, який його цікавить. З цією угодою брокер звертається в банк, де отримує кредит на її здійснення. За цей кредит брокер купує товар, який цікавить клієнта, та отримує товар запропонований клієнтом на початку. Одержаний товар, як правило, дефіцитний, брокер самостійно продає його на біржі і повертає кредит. Отже, угоди з кредитом дають змогу здійснювати суто бартерні операції на законній підставі.

Угоди без реального товару поділяються на ф’ючерсні та опці- онні. Основна відмінність їх полягає у тому, що об’єктом купівлі- продажу є не реальний товар, а лише контракт на нього протягом певного періоду.

— ф’ючерсні угоди, укладаються не з метою купівлі або продажу товару, а з метою страхування (хеджування) угод з реальним товаром. Вони укладаються за фіксованою в момент укладання угоди ціною, з виконанням її через певний проміжок часу. Для виконання угоди як гарантія вноситься невелика сума. Розрахунки здійснюються через розрахункову або клірингову палату, яка стає посередником між покупцем і продавцем і гарантує виконання зобов’язань. Предметом угоди є біржовий контракт — ф’ючерс. Коли настає термін сплати реальних активів або зобов’язань, ф’ючерсні операції зараховуються зворотними операціями, що дозволяє ком

пенсувати втрати на реальному ринку прибутком на біржі, і навпаки;

  • опціонні угоди, передбачають купівлю-продаж прав на майбутню купівлю або продаж за встановленою ціною товарів або контрактів на поставку товарів. Виділяють декілька видів опціонних угод, зокрема:

  • простий опціон (або проста угода з премією) — якщо покупець заплатив і придбав опціон, то він має право зажадати від свого контрагента виконання його зобов’язань або повністю відмовитися від операції (право відходу). Якщо опціон купує покупець товару, то маємо справу з умовною купівлею, а якщо продавець— то з умовним продажем. Премія може бути окремою від вартості товару і сплачуватися під час укладання угоди, а може входити до вартості товару. У цьому разі сума угоди з умовною купівлею збільшується на величину премії, а сума угоди з умовним продажем зменшується на суму премії. Оплата премії у разі відмови від угоди здійснюється в день повідомлення про це (відступна премія), у разі виконання угоди — в день виконання;

  • подвійний опціон— це угода, при укладанні якої платник премії набуває права вибору між позицією покупця і позицією продавця, а також права відмовитися від операції. Права платника премії збільшуються вдвічі в порівнянні з правами під час простого опціону, тому й величина премії встановлюється у подвійному розмірі. Як і в простому опціоні, премія може враховуватися окремо від суми операції або включатися до суми операції («стелаж»), У процесі «стелажу» вартість товару збільшується (у разі операції на купівлю) або зменшується (під час операції на продаж) на розмір премії;

  • складний опціон — це угода, при укладанні якої поєднуються дві протилежні угоди з премією, які укладаються однією і тією ж брокерською конторою з двома іншими учасниками біржової торгівлі.

  • кратний опціон — це угода, при якій один з контрагентів набуває права за певну премію на користь іншої сторони збільшити в декілька разів кількість товару, що підлягає передачі або прийому. Кратність проявляється у тому, що більша кількість товару повинна знаходитися у кратному відношенні до обов’язкового (твердого) мінімуму, перевищувати його в 2, 3, 4 рази тощо, але в межах максимуму, встановленого договором. Саме такі види біржових угод зазвичай і є сьогодні основними, що укладаються на біржах, причому головним критерієм їх поділу є предмет і строк виконання.

Кратні операції з премією бувають двох видів:

  • з вибором покупця;

  • з вибором продавця.

Реєстрацію і оформлення усіх видів біржових угод здійснює спеціальний реєстраційний відділ біржі як під час торгів, так і упродовж декількох годин після їх укладення.

Під час оформлення і реєстрації договорів купівлі-продажу або договорів про поставку брокери підписують три примірника документа: два видаються сторонам угоди і один примірник залишається на біржі. Біржовий реєстратор надає цьому документу реєстраційний номер і проставляє на всіх примірниках штамп відділу реєстрації угод. Договір про поставку може бути оформлений брокерами і поза біржею, але він повинен бути обов’язково зареєстрований у реєстраційному відділі в термін, передбачений правилами торгівлі (як правило, триденний).

Укладаючи форвардну угоду, брокери як гарантію виконання зобов’язань повинні оговорити неустойку за непоставку або недопоставку товару в розмірі певного процента від суми угоди (у валюті угоди).

Угода, оформлена в реєстраційній книзі (картці), має юридичну силу і може бути розірвана у встановленому порядку.

Порядок розірвання угод визначається на кожній біржі у відповідності з її правилами, але не допускається розірвання угод в односторонньому порядку, окрім як за подання неповних, перекручених або неправдивих відомостей про якісні й кількісні характеристики товару, умови його поставки та платежу.

Якщо брокер відмовляється від виконання своїх зобов’язань, то зацікавлена сторона протягом певного періоду подає заяву про розірвання угоди і визнання її недійсною в комісію з розгляду спорів.

Підставою для винесення позитивного рішення про розірвання біржової угоди є:

—винесення висновку про порушення положень Правил, Статуту, Установчої угоди біржі з боку відповідача;

— винесення висновку про наявність дій відповідача, які розцінюються як недобросовісна конкуренція;

—винесення висновку про порушення з боку відповідача законодавства України.

Визнання угоди недійсною відбувається на основі чинного законодавства і Правил ведення торгів на біржі.