5.3. Програми біогеографічних досліджень

За будь-яких умов цінність і кількість добутої на якійсь ділянці, екологічної наукової інформації зростає, коли водночас подібні роботи проводять на іншій ділянці і результати їх використовують для порівняння. При цьому користь від такого «дублювання» дуже залежить від характеру двох ділянок (ступінь схожості або відмінності їх, склад і структура угруповань та ін.) і від програми досліджень. Отже, один із шляхів максимізації значущості наукових екологічних даних — переведення цих даних у порівняльно-географічне, біогеографічне русло, дослідження на основі попередньо опрацьованих програм поєднаних спостережень на багатьох ділянках.

Останнім часом зростає тенденція до об'єднання зусиль багатьох наукових колективів під егідою різних програм і проектів, включаючи такі глобальні, як Міжнародна біологічна програма (1965—1975), програма «Людина і біосфера». В усіх випадках ефективність робіт дуже залежить від попереднього вибору та оцінок ключових ділянок і районів. Постає завдання вибору порівняно невеликої кількості екосистем для відповідного вивчення і порівняння. І тут — від найперших бонітувальних досліджень до найостанніших узагальнюючих висновків — потрібні фахівці, які мають добру підготовку в галузі як класичної, так і нової, синтетичної біогеографії. Підвищується роль еталонних, що охороняються, ділянок біосфери, зростають вимоги до відбору та оцінки їх на основі біогеографічних даних і концепцій. Усі ці сучасні віяння і тенденції з року в рік підносять престиж і значення біогеографії — науки, що невпинно оновлюється, але міцно пов'язана з великими традиціями минулого, з прагненням пізнати різноликий чудовий світ рослин і тварин далеких і близьких країн.