4. Роль податкової системи у формуванні бюджетних доходів

Податкові надходження — це обов’язкові платежі, які надходять до бюджету внаслідок виконання платниками податкового законодавства. Вони домінують у системі доходів бюджету, що обумовлено сутністю податків як фіскальних інструментів держави. У середньому частка податкових надходжень становить три чверті доходів Зведеного бюджету України.

Податкові надходження включають податки, збори і плати. Податковим кодексом України установлені такі види обов’язкових платежів (рис. 7.2). Податковий кодекс визначає зміст кожного виду обов’язкових платежів.

Податок— це обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок учинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

З прийняттям Податкового кодексу України кількість податків та інших обов’язкових платежів, які мають сплачуватися до бюджету, зменшилася: загальнодержавних податків— з 25 до16, місцевих податків— з18 до п’яти.

Істотне зменшення кількості місцевих податків і зборів та скасування комунального податку, податку на рекламу і ринкового збору, які формували найбільші надходження в системі місцевого оподаткування, дають підстави для висновку, що роль місцевих податків у формуванні доходів місцевих бюджетів послабиться. Що ж до загальнодержавних податків, то такий висновок є передчасним. По-перше, необхідно врахувати зміни, внесені в механізми справляння кожного податку, збору та плати окремо. По-друге, платники мусять сплачувати й інші обов’язкові платежі, такі як державне мито, судовий збір та деякі інші, залежно від специфіки діяльності(наприклад, банки— збір до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб). Ці платежі справлялися і до прийняття Податкового кодексу України, але згідно з бюджетною класифікацією не входили до складу податкових надходжень.

Оцінюючи перспективи формування податкових надходжень Зведеного бюджету України під впливом змін, що відбулися у податковій системі України з прийняттям Податкового кодексу, варто звернути увагу на показник покриття податковими надходженнями видатків бюджету. Як свідчать дані, збалансованість між податками та видатками ніколи не досягалася. І навряд чи колись така збалансованість буде досягнута, адже крім податків є ще й інші доходи бюджету. У зв’язку з цим виникає питання щодо доцільності принципу фіскальної достатності, закріпленого в Податковому кодексі України. Суть його — установлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості видатків бюджету з його доходами. У такому трактуванні принцип фіскальної достатності ніколи не буде реалізований.

Податкові надходження як складова доходів бюджету на практиці класифікуються не за видами платежів, а за економічним змістом об’єктів оподаткування. Виділяються такі групи:

1) податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;

2) податки на власність;

3) збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів;

4) внутрішні податки на товари та послуги;

5) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;

6) рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси;

7) місцеві податки та збори;

8) інші податки та збори.

Найбільшою є частка податків на споживання, до яких входять податки на внутрішні товари і послуги та податки на міжнародну торгівлю й зовнішні операції. Друге місце за фіскальною роллю займають податки на доходи та прибутки. Частка податків на власність і всіх інших обов’язкових платежів(екологічного податку, платежів за ресурси, рентних плат, місцевих тощо) не перевищує загалом10 %.