Складові кошторису

Отже, для того, щоб бюджетна установа виконувала свої функції, визначені її Положенням чи Статутом, їй в першу чергу необхідний план, в якому повинні бути визначені доходи, які вона має отримати протягом бюджетного періоду, та відповідні видатки, які будуть здійснені на утримання установи, для здійснення нею своїх повноважень. Так, міській раді необхідно виконувати свої повноваження щодо здійснення відповідного контролю за надходженням податків та місцевих зборів (утримання автостоянок, заробітна плата контролерам, які здійснюють збір за парковку, контроль за повнотою надходження виручки тощо). Управління культури планує, які культурно-масові заходи будуть проведені протягом року, скільки на це піде коштів, яка виручка від них поступить до бюджету за відповідний період.

Згідно з п. 1 Порядком № 228 складання, розгляд, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 (надалі - Порядок № 228):

Кошторис бюджетних установ (далі - кошторис) є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Бухгалтер бюджетної установи має безпосереднє відношення до кошторису, як до його планування (надаючи звітні дані за попередній період фінансовому підрозділу), так і до контролю за його виконанням, адже бухгалтер відповідає за всі фінансові операції, які будуть здійснені бюджетною установою протягом бюджетного періоду.

Кожна установа, виконуючи свої функції, повинна мати на це відповідний дозвіл, закріплений законом, та право отримувати та розпоряджатись коштами у визначених обсягах, тобто мати певні повноваження. В свою чергу бухгалтеру необхідно знати:

• які кошти мають поступити до бюджету;

• скільки можна використати на утримання установи;

• як їх правильно використовувати.

Перед початком бюджетного періоду усіма установами на наступний бюджетний рік, на який плануються видатки, складаються кошториси.

Розлянемо структуру кошторису детальніше.

Структура кошторису

Будь який кошторис складається із двох частин:

• І частина "ДОХОДИ";

• ІІ частина "ВИДАТКИ".

В свою чергу і доходи і видатки складаються із загального та спеціального фондів (визначається законом про Держбюджет України).

До загального фонду кошторису бюджетної установи можна віднести кошти, які надходять від сплати податків, зборів¹ , надання послуг та від вищестоящої установи для утримання установи та витрачаються відповідно до визначених видів основної діяльності.

До спеціального фонду кошторису відносяться кошти, що надходять від сплати податків, зборів, надання послуг, які передбачені законом України про державний бюджет, та витрачаються на видатки за рахунок цих надходжень на конкретну мету, наприклад, для створення державних запасів та резервів.

Тому для створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету має бути видане рішення відповідної ради про створення такого фонду, в якому перераховуються конкретні джерела надходжень та видатки, що будуть здійснюватись за рахунок коштів цього фонду. Таке рішення приймається з дотриманням закону про Держбюджет України.

Видатки - це витрати, які здійснює установа для свого утримання та виконання своїх функій. В т. ч. видатки за несплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою і не виплаченою заробітною платою і стипендіями тощо, одним словом - кредиторська заборгованість. Тобто під видатками розуміються державні платежі, які не підлягають поверненню. Видатки поділяються на поточні та капітальні.

Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними (односторонніми), наприклад, такими, як заробітна плата, харчування, медикаменти тощо. Під капітальними видатками розуміють платежі з метою придбання предметів, обладнання тощо з терміном служби більше року, запасів товарів, землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що передаються отримувачам з метою придбання ними активів або компенсації втрат, пов'язаних з руйнуванням чи ушкодженням основних фондів. До поточних видатків відносяться платежі, які здійснюються протягом року на невідкладні потреби установи (виплата заробітної плати, видатки на відрядження, опалення тощо).

При розрахунках видаткової частини кошторису обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці і відповідних відрахувань, а також на господарське утримання установ. При цьому видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. Тобто, якщо вам заманулося провести ремонт приміщення тільки через те, що вам не подобається колір шпалер або вигляд із вікна, або ж ви вважаєте, що стілець, на якому ви сидите, час міняти на солідне офісне крісло - будь ласка, але в першу чергу необхідно, щоб не було заборгованості на утримання установи за комунальних платежів, зарплаті тощо.

Розрахунки доходів та видатків установи подаються на розгляд керівнику установи, який своїм підписом затверджує дані розрахунки, і вони є основою для складання проекту кошторису. Крім проекту кошторису бухгалтером або начальником фінансового підрозділу установи розраховується план асигнувань.

План асигувань - це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі, і який є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом з ним.

Знову ж таки даний план розраховується згідно з даними бухгалтерської звітності за попередній рік. Оскільки діяльність установи постійна, і вона здійснює свої функції відповідно до статуту чи положення, то відповідно, надходження від діяльності установи та видатки (фонд заробітної плати, інші витрати) на утримання установи розраховуються помісячно. Також при складанні проектів кошторисів необхідно враховувати показники лімітних довідок.

п. 27 Порядку № 228:

Лімітна довідка про бюджетні асигнування (надалі - лімітна довідка) - це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі нормативів, і видається, відповідно, Мінфіном, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, головним розпорядником. Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

Проект кошторису, план асигнувань та штатний розпис підписуються керівником установи і головним бухгалтером або начальником фінансового підрозділу і подаються на розгляд вищестоящій установі (головному розпоряднику бюджетних коштів). Після розгляду проектів формуються на їхній основі бюджетні запити, які також підписують керівник та головний бухгалтер (начальник фінансового підрозділу установи).

п. 10 ст. 2 Бюджетного кодексу:

Бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

І врешті-решт, коли проекти кошторисів затверджені, сформовані бюджетні запити, складаються кошториси. Фактично вони вже складені, и лише формально заповнюються форми кошторисів. Типові форми встановлює Мінфін України. На 2003 рік наказом затверджено типову форму кошторису Мінфіну № 57.

Зазначені документи (кошторис, план асигнувань, штатний розпис) подаються та затверджуються у двох примірниках, один із яких повертається установі, а другий залишається у вишестоячій установі, керівник якої їх затвердив. В подальшому бухгалтер контролює виконання як дохідної, так і видаткової частини кошторису. Якщо ви здійснили перевитрати в коштів, які призначені, наприклад, для видатків на відрядження, то відповідати буде в першу чергу керівник, а за ним і бухгалтер.

Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з на рахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Зокрема частка заробітної плати працівників закладів в Україні разом із стипендіями для студентів становить 2/3 видатків кошторису бюджетної установи, без нарахувань на заробітну плату.

Під час визначення видатків кошторису бюджетної установи має забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторису можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.

При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням установлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються в такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондами кошторису та на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені(або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків із цих зобов’язань зі спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.

Стадіями виконання кошторису є:

1) взяття бюджетних зобов’язань. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами;

2) отримання товарів, робіт і послуг;

3) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов’язань. Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов узятого бюджетного зобов’язання приймає рішення про їх оплату та дає доручення на здійснення платежу органу казначейства;

4) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетної установи.

Керівники бюджетних установ утримують штат працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату(грошове забезпечення), у тому числі видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати(грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Видатки на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, а також щодо медичної допомоги і санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення— члени сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, пенсіонери з числа військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та члени їхніх сімей, здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань на функціонування цих бюджетних установ. До таких видатків належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом(найом) жилого приміщення; зниження плати за користування житлом(квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія); безоплатний проїзд і перевезення багажу; безоплатне встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею; безоплатне відправлення та одержання листів військовослужбовцями строкової служби.

Розпорядники бюджетних коштів забезпечують укладання договорів та проведення в повному обсязі розрахунків за електричну і теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ і послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами за кожним видом енергоносіїв, у межах установлених головним розпорядником обґрунтованих лімітів споживання. За наявності простроченої кредиторської заборгованості з заробітної плати(грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань за загальним фондом не беруть бюджетних зобов’язань і не здійснюють платежів за іншими заходами, пов’язаними з функціонуванням бюджетних установ(крім захищених видатків), до погашення такої заборгованості.

Система видатків бюджету повинна забезпечувати надійне функціонування держави і сприяти економічному зростанню, що досягається за рахунок раціональної структури видатків і їх оптимізації. Крім того, Бюджетним кодексом визначені підстави для запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні і програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів, застосування яких забезпечить формування бюджетної політики на нових засадах.

Механізм здійснення видатків бюджету наведено на рис. 7.1.