Лекція № 7 Система видатків бюджету
Видатки бюджету: суть та класифікація
Склад та структура видатків Державного бюджету України та місцевих бюджетів
Планування видатків бюджету
Видатки бюджету: суть та класифікація
Державні видатки — це грошові відносини, які складаються між державою і юридичними та фізичними особами в процесі розподілу й споживання частини вартості валового національного продукту, використання фондів фінансових ресурсів.
Соціально-економічну сутність державних видатків визначають природа і функції держави(політичні, економічні, соціальні, екологічні).
Бюджетним кодексом України чітко розмежовано дві економічні категорії бюджетного процесу як«витрати бюджету» і«видатки бюджету». Витрати бюджету є ширшим поняттям, ніж видатки бюджету, оскільки крім безпосередньо видатків включають надання кредитів із бюджету, погашення боргу, розміщення бюджетних коштів на депозитах та придбання цінних паперів.
Видатки бюджету – кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. Видатки державного бюджету характеризуються як рух грошових коштів із бюджету на загальнодержавному рівні на фінансування програм і заходів, які необхідні для виконання державою її функцій. Ці видатки виражають економічні відносини, на основі яких здійснюється використання централізованих коштів за напрямами, визначеними законом.
Бюджет є важливим інструментом впливу на економічний та соціальний розвиток суспільства. Цей вплив реалізується через фінансування окремих сфер та визначення напрямів вкладень бюджетних коштів. Існує ціла низка чинників, що обумовлюють напрями використання бюджетних видатків: рівень розвитку регіонів держави, необхідність утримання державних установ, взаємозв’язки видатків із державного бюджету та місцевих бюджетів, форми надання бюджетних коштів та інші фактори, що можуть мати вагоме значення залежно від економічної та політичної ситуації в державі.
Для детальнішого з’ясування ролі бюджетних видатків їх можна класифікувати за такими ознаками.
Відповідно до ст. 10 Бюджетного кодексу України, класифікація видатків та кредитування бюджету здійснюється:
1) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету). Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується в разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі;
2) за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);
3) за функціями, з виконанням яких пов’язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету). Детально класифікація видатків згідно з наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію» наведена в темі2.
4) за економічним змістом: поточні — державне споживання( купівля товарів та послуг), виплати (перекази) населенню, перекази за кордон, державні субсидії; капітальні видатки — капітальні вкладення (у тому числі субсидії приватному сектору і перекази за кордон на капіталовкладення). Кожна група цих видатків по-різному впливає на процес відтворення.
Державне споживання поділяється на військове та цивільне. Військове включає насамперед закупівлю найновішої військової техніки та іншого армійського спорядження. Грошові перекази населенню (трансферти) заробітної плати, пенсій, допомоги. Значна їх частина пов’язана з виплатою пенсій та допомоги із соціального страхування з метою підтримання на певному рівні платоспроможного попиту тієї частини населення, яка за віком або за станом здоров’я є непрацездатною. Перекази іншим державам пов’язані головним чином з переказуванням державного капіталу урядовим установам за кордоном, платежами за зовнішніми позиками(або наданням кредитів), переказами грошей міжнародним організаціям, видатками на утримання воєнних баз і військового персоналу на іноземних територіях. Перекази іншим державам займають відносно незначне місце. Субсидії як безоплатний переказ грошових коштів приватному сектору можуть спрямовуватися на покриття збитків, але головна їх маса використовується для підвищення норми нагромадження. Особливе місце займають бюджетні інвестиції. Вони становлять досить значну частину загального обсягу державних витрат.
Залежно від розподілу функцій між державою й органами місцевого самоврядування видатки бюджету поділяються на такі види:
1) видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені Бюджетним кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню. Ці видатки здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України;
2) видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;
3) видатки на реалізацію прав та обов’язків Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України.
Останні два види видатків здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.
Кожен із видатків бюджету має кількісну й якісну характеристику. Кількісний вираз пов’язаний із величиною виділених бюджетних коштів. Якісна характеристика дає уявлення про економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків.
У видатках бюджету проявляється фінансова політика держави у сферах державного регулювання і стимулювання виробництва, фінансового забезпечення соціального захисту населення, розвитку науково-технічного прогресу, міжнародної діяльності. Тому перелік видатків, їх склад і структура постійно змінюються залежно від конкретної економічної ситуації.
Видатки бюджету обумовлені насамперед їх суспільним призначенням, адже саме такий їх розріз найповніше відбиває сутність і призначення бюджету. Економічну функцію держави забезпечують видатки на економічну діяльність та науку, соціальну — видатки на соціальну сферу, соціальний захист населення та соціальне забезпечення, екологічну — видатки на охорону навколишнього природного середовища, оборонну — видатки на оборону, управлінську — видатки на утримання управлінських структур(органи державної і місцевої влади й місцевого самоврядування, судові структури і прокуратура, правоохоронні органи і служба безпеки, фінансова і фіскальна діяльність) та зовнішньополітичну діяльність. Видатки на зовнішньополітичну діяльність — це сплата внесків до міжнародних організацій, членом яких є Україна, утримання дипломатичних представництв за кордоном, відрядження за кордон представників органів державної влади. Окремо в бюджеті виділяються видатки, пов’язані з системою державного кредиту, — на обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу.
Видатки бюджету на економічну діяльність в Україні охоплюють державні капітальні вкладення, бюджетні кредити підприємствам, державні субсидії й дотації, операційні витрати на утримання виробничої інфраструктури тощо. При цьому видаткам бюджету відводиться допоміжна і регулятивна роль у системі фінансового забезпечення економіки, основними формами якого є самофінансування і кредитування.
Видатки бюджету на науку відбивають забезпечення державних і міждержавних науково-технічних програм, фундаментальних досліджень. Нині бюджетні видатки на науку значно скоротились, однак альтернативні джерела фінансування(комерційна наукова діяльність, спеціальні фонди і відрахування) не набули належного поширення.
Видатки на соціальну сферу структуровані за галузевими ознаками: на освіту, охорону здоров’я, духовний і фізичний розвиток. В Україні бюджетні асигнування є головними в системі фінансового забезпечення соціальної сфери. Однак постійно розвивається сфера платних послуг, яка засновується на самофінансуванні і кредитуванні, а також благодійництво і меценатство. Видатки бюджету на соціальний захист — це державні соціальні гарантії і допомога громадянам, які внаслідок об’єктивних, незалежних від них причин не можуть самостійно повною мірою забезпечити себе. Видатки на соціальне забезпечення пов’язані з державним соціальним обслуговуванням у бюджетних установах тих громадян, які з об’єктивних причин не можуть утримувати себе самостійно, наприклад інваліди від народження, самотні особи похилого віку тощо. Видатки бюджету на оборону охоплюють закупівлю озброєнь і військової техніки та утримання військових частин. Крім того, до них належать видатки на наукові дослідження у сфері оборони і на виплату пенсій військовослужбовцям.
Вагомість бюджетних видатків коливається під впливом бюджетної політики, зміни поточних завдань та нагальних потреб соціально-економічного розвитку. Структура видатків Зведеного бюджету України без урахування міжбюджетних трансфертів наступна: за часткою у видатках Зведеного бюджету України можна послідовно виокремити: соціальний захист та соціальне забезпечення (27,7 %), освіта (21,1 %), загальнодержавні функції (11,9 %), охорона здоров’я (11,8 %), економічна діяльність (11,6 %), громадський порядок, безпека та судова влада (7,6 %), духовний і фізичний розвиток (3,1 %), оборона (3,0 %), житлово-комунальне господарство (1,4 %), охорона навколишнього природного середовища (0,8 %).
До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки, визначені ст. 87 Бюджетного кодексу України.
У складі видатків бюджету згідно з Бюджетним кодексом України виділяють захищені і таємні видатки. При недостатньому надходженні платежів у дохідну частину бюджету(у разі якщо за результатами квартального звіту про виконання державного бюджету України має місце недоотримання доходів загального фонду державного бюджету більше, ніж на15% від суми, передбаченої розписом державного бюджету на відповідний період) застосовується механізм секвестру, коли пропорційно надходженням скорочуються видатки. Але існують так звані захищені статті.
Захищеними видатками визнаються видатки Державного бюджету України, обсяг яких не може змінюватися у разі проведення скорочення затверджених бюджетних призначень. Захищеними видатками Державного бюджету України є видатки загального фонду на:
— оплату праці працівників бюджетних установ;
— нарахування на заробітну плату;
— придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;
— забезпечення продуктами харчування;
— оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
— обслуговування державного боргу;
— поточні трансферти населенню;
— поточні трансферти місцевим бюджетам;
— підготовку кадрів вищими навчальними закладами I–IV рівнів акредитації;
— забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування;
— фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науко-во-технічні розробки;
— роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта«Укриття» на екологічно безпечну систему) та роботи з посилення бар’єрних функцій зони відчуження.
Таємні видатки — видатки бюджету, пов’язані з державною таємницею та передбачені на діяльність органів державної влади, в інтересах національної безпеки. Включення таємних видатків до Державного бюджету України не передбачає їх деталізації. Звіти про проведені таємні видатки розглядаються Верховною Радою України на закритому пленарному засіданні.
За формами здійснення затрат бюджету виокремлюють:
1) бюджетні інвестиції, які можуть бути у вигляді капіталовкладень, конкретних інвестиційних проектів, а також придбання акцій чи прав участі в управлінні підприємством;
2) бюджетні кредити — надання фінансової допомоги з бюджету суб’єктам господарювання на поворотній і платній (інколи безпроцентній) основі. Вони відрізняються від банківських кредитів порівняно невисоким рівнем процентних ставок;
3) кошторисне фінансування — функціонування бюджетних установ на підставі кошторису. Кошторис є основним фінансовим документом бюджетної установи, який на бюджетний період установлює повноваження на отримання надходжень і розподіляє бюджетні асигнування для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення певних результатів;
4) державні трансферти — це невідплатні й безповоротні платежі з бюджету юридичним і фізичним особам, які не пов’язані з придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.