2. Склад та структура видатків Державного бюджету України та місцевих бюджетів
Державні видатки розподілені по ланках фінансової системи нерівномірно. Головна їх маса зосереджена в державному бюджеті, значна частина— в спеціальних фондах, менша — в місцевих фінансах. Кожна адміністративно-територіальна одиниця має свій бюджет. Сукупність бюджетів адміністративно-територіальних одиниць являє собою бюджетну систему. Статус окремих ланок бюджетної системи визначається компетенцією органів влади і залежить від державного устрою країни. Державний устрій впливає певним чином не лише на характер взаємовідносин між бюджетами різних адміністративно-територіальних одиниць, а й на всю організацію і техніку бюджетної справи.
Розподіл видатків визначається основним законом країни — Конституцією, а також спеціальним фінансовим законодавством.
В Україні державний та місцеві бюджети є автономними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Автономність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад незалежно одне від одного розглядати та затверджувати свої місцеві бюджети.
Розмежування видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на три групи
До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки, визначені ст. 91 Бюджетного кодексу України. Крім того, згідно зі ст. 92 і93 Бюджетного кодексу України дозволене передавання коштів між місцевими бюджетами у вигляді міжбюджетних трансфертів на здійснення видатків відповідних місцевих бюджетів.
Серед видатків державного бюджету виокремлюється надання кредитів із загального та спеціального фондів.
Кредитування із загального фонду Державного бюджету України відбувається за рахунок: надходжень внаслідок стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами(позиками), залученими державою або під державні гарантії, кредитами з державного бюджету, повернення нецільових кредитів, наданих з державного бюджету; повернення кредитів до державного бюджету, наданих для реалізації інвестиційних програм(проектів) за рахунок кредитів(позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.
Кредитування зі спеціального фонду Державного бюджету України відбувається за рахунок:
— повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України індивідуальним сільським забудовникам;
— повернення кредитів, наданих з державного бюджету молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, і пені;
— повернення коштів у частині відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, переданої суб’єктам господарювання на умовах фінансового лізингу;
коштів, що надійдуть у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб’єктам господарювання та ін..
Основним фінансово-плановим документом бюджетної установи є кошторис. Він установлює на бюджетний період повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань щодо взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Для забезпечення своєї діяльності установа складає індивідуальні кошториси й плани асигнувань за кожною бюджетною програмою (функцією), яку вона буде виконувати, наприклад, для надання медичної допомоги населенню, для контролю за надходженням податків тощо. Якщо маєте уявлення, що таке бізнес-план на підприємствах, то вам буде зрозуміло і поняття кошторису. Тобто це майже (повторюємо, майже) той самий бізнес-план, але який має свої особливості.