- •Лекція № 1 сутність, призначення та роль бюджету держави
- •Історико-економічний розвиток бюджету
- •Призначення та функції бюджету держави
- •Бюджетна політика: сутність, складові та стратегічні перспективи
- •Бюджетне законодавство та його розвиток в Україні
- •Лекція № 2 бюджет як основний фінансовий план держави
- •Бюджет як основний фінансовий план держави. Суть та основні його складові
- •2. Бюджетне планування. Методи бюджетного планування.
- •3. Програмно-цільове бюджетне планування: проблеми становлення і розвитку
- •4. Бюджетна класифікація
- •5. Бюджетний процес на загальнодержавному та місцевому рівнях
- •Лекція № 3 бюджетний дефіцит і джерела його фінансування
- •Бюджетний дефіцит як показник стану бюджету
- •Причини виникнення та соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту
- •3. Джерела фінансування бюджетного дефіциту та шляхи його скорочення
- •Лекція № 4 бюджетний устрій і побудова бюджетної системи країни
- •Основи бюджетного устрою
- •Поняття та структура бюджетної системи України
- •3. Бюджетні права і повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Рахункова палата Верховної Ради України:
- •2. Державна податкова служба:
- •3. Державна фінансова інспекція України:
- •4. Державна казначейська служба України:
- •5. Управління цільових державних фондів:
- •6. Міністерство фінансів України:
- •Лекція № 5 міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання
- •Бюджетне регулювання
- •2. Суть і зміст міжбюджетних відносин
- •3. Форми міжбюджетних відносин в Україні
- •Лекція № 6 система доходів бюджету
- •Сутність та характеристика доходів бюджету
- •Склад і структура доходів Державного бюджету та місцевих бюджетів України
- •Планування доходів бюджету
- •Відповідно до бюджетної класифікації доходи бюджету класифікуються за такими розділами:
- •4. Роль податкової системи у формуванні бюджетних доходів
- •Прибуткове оподаткування
- •Податки на внутрішню торгівлю і послуги та міжнародну торгівлю
- •Екологічний податок і платежі за ресурси
- •Податки на власність та інші загальнодержавні податки і збори в україні
- •Місцеві податки та збори
- •Система бюджетних і позабюджетних цільових державних фондів України
- •Характеристика окремих цільових фондів
- •Лекція № 7 Система видатків бюджету
- •Видатки бюджету: суть та класифікація
- •2. Склад та структура видатків Державного бюджету України та місцевих бюджетів
- •Складові кошторису
- •Структура кошторису
- •3.Планування видатків бюджету
- •Лекція № 8 Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку
- •Видатки на економічну діяльність і форми їх фінансування
- •2. Специфіка фінансування економічної діяльності держави
- •Видатки на науку
- •Лекція № 9 Видатки бюджету на соціальний захист і соціальну сферу
- •Характеристика видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення
- •Пенсійне забезпечення як основна форма соціального захисту
- •Пенсійна система України складається з трьох рівнів.
- •3. Видатки на освіту
- •4.Видатки на охорону здоров’я
- •5. Видатки на утримання закладів культури та мистецтва
- •Лекція № 10 Видатки бюджету на оборону та управління
- •Фінансування оборони
- •Видатки на правоохоронну діяльність та державне управління
- •Фінансування оборони
- •Видатки на правоохоронну діяльність та державне управління
- •Лекція № 11 Видатки бюджету на обслуговування державного боргу
- •Характеристика державних та місцевих боргових зобов’язань. Державний борг
- •Сутність та особливості бюджетних видатків на обслуговування та погашення боргів
- •Управління державним боргом
Місцеві податки та збори
Фінансова самостійність місцевих органів влади насамперед залежить від обсягу власних надходжень місцевих бюджетів, складовою яких є місцеві податки та збори.
До прийняття Податкового кодексу в Україні діяли два місцеві податки(податок з реклами і комунальний податок) та 12 зборів. Проте незважаючи на таку кількість вплив їх на формування місцевих бюджетів був незначний — близько 2 % усіх податкових надходжень.
У структурі місцевих податків у 2010 р. найбільшими були частки ринкового збору(60,4 %), комунального податку(21 %) та податку з реклами(8 %).
На відміну від України у більшості розвинутих країн місцеві податки становлять значну частку податкових надходжень місцевих бюджетів, і їх питома вага постійно зростає. Особливостями місцевих податків і зборів на Заході є їх масовість та регресивність, тобто частка місцевих податків і зборів зменшується відносно сукупного розміру доходів, якщо останні зростають.
Отже, існуючі до2011 р. місцеві податки і збори не були вагомою дохідною базою місцевих органів влади й не сприяли зміцненню їх самостійності. Тому необхідно було кардинально змінити цю ситуацію, що й було зроблено з прийняттям Податкового кодексу.
З1 січня 2011 р. в Україні справляються два місцеві податки та три місцеві збори:
— податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (вводиться в дію з1 липня 2012 р.);
— єдиний податок;
— збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
— збір за місця для паркування транспортних засобів;
— туристичний збір.
Перші три податки і збори раніше були загальнодержавними, а з1 січня2011 р. вони є обов’язковими для впровадження всіма місцевими радами. Рішення про запровадження справляння на певній адміністративній території збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору приймається кожною окремою місцевою радою самостійно(ці збори не є обов’язковими для запровадження).
Будь-які інші види місцевих податків і зборів не можуть бути запроваджені.
Загалом зміни в місцевому оподаткуванні призведуть до зменшення їх фіскальної ролі. Недоцільним, на нашу думку, є скасування комунального податку і податку з реклами. Ці податки мають фіскальний потенціал, який був реалізований не повною мірою. Не обґрунтованим також вважаємо неоподатковуваний мінімум у механізмі справляння податку на майно. За таких умов надходження від цього податку будуть мізерними.
Система бюджетних і позабюджетних цільових державних фондів України
Перехід України до ринкової економiки ознаменувався кардинальними змiнани в органiзацiйнiй структурі господарства, що призвело до модернiзацiї фiнансової системи держави i перш за все її центральної ланки – загальнодержавних фінансів. Зокрема, це стосується централізованих цільових фондів.
Данi фонди створюються з точно визначеним цiльовим призначенням – вирішення соціальних завдань суспільства. Фонди фiнансових ресурсiв цiльового призначення є самостiйною ланкою фiнансової системи i входять до складу державних фiнансiв. Основним централiзованим фондом грошових коштiв держави є бюджет. Кошти бюджету знеособленi i забезпечують реалiзацiю функцiй держави. Це i є причиною формування фондiв цiльового призначення.
Державнi цiльовi фонди - це форма перерозподiлу i використання фiнансових ресурсiв, що залучаються державою для фiнансування деяких суспiльних потреб.
За допомогою цiльових державних фондiв можливо:
впливати на процес виробництва через фiнансування, субсидування i кредитування пiдприємств;
надавати соцiальнi послуги населенню через виплату пенсiй, соцiальну допомогу, субсидування соцiальної iнфраструктури в цiлому.
Джерела формування цiльових державних фондiв визначаються характером i масштабнiстю завдань, для реалiзації яких вони створенi. На їх величину впливає економiчний i фiнансовий стан держави на тому чи iншому етапi розвитку. Отже, джерела формування коштiв державних цiльових фондiв можуть мати як вiдносно стабiльний, так i тимчасовий характер.
Напрями використання коштiв залежать вiд призначення фондiв, конкретних економiчних умов i змiсту розроблених програм, що реалiзуються. Деякi державнi цiльовi фонди можуть бути iнвесторами i учасниками фiнансового ринку у зв’язку з тим, що, по-перше, нерiдко використання грошових коштiв не збiгається у часi з їх надходженням, а по-друге, доходи вiд iнвестицiй є додатковим джерелом фiнансування витрат вiдповiдного фонду.
Правом створення цiльових фондiв надiленi як органи центральної, так i мiсцевої влади. На регiональному рiвнi формуються свої цiльовi фонди за рахунок мiсцевих джерел. Загальнодержавнi цiльовi фонди мають свої територiальнi вiддiлення i передають частину коштiв у розпорядження територiальних владних структур.
Утворення державних цiльових фондiв вiдбувається або шляхом вiдокремлення видаткiв державного бюджету на певнi цiлi, що мають першочергове значення для країни в даний момент, або через формування спецiальних фондiв, якi мають самостiйнi джерела доходiв.
Принципи органiзацiї централiзованих фондiв фiнансових ресурсiв можна сформулювати так:
вiдрахування до фондiв централiзовано визначаються державою вiдповiдними законами i є власнiстю держави;
вiдрахування до фондiв є обов’язковими платежами й можуть стягуватися примусово;
витрати з фондiв здiйснюються лише на певнi потреби, якi передбаченi законом.
Фонди можуть класифікуватись за різними ознаками. Подамо їх у вигляді схеми.
Функціонування цільових фондів відбувається згідно із законодавством України. Регламентування діяльності, джерела доходів тих фондів, які формуються під безпосереднім контролем держави, щорічно визначаються Законом України про Державний бюджет на поточний рік. Так, Законом "Про Державний бюджет України на поточний рік» передбачено, що всі позабюджетні кошти установ і організацій, які утримуються за рахунок бюджетів усіх рівнів, включаються до відповідного бюджету. Цим же законом, передбачено, що Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань подають Державному казначейству України у визначеному ним порядку і терміни звіти про виконання кошторисів.
Кошти державних цільових фондів, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються органами Державного казначейства.
Згідно з класифікацією за критерієм джерел фінансування подамо окремі з них на схемі).
