- •1. Актуальні проблеми визначення поняття конституційного права як галузі права, науки і навчальної дисципліни
- •2. Актуальні проблеми історії конституційного права України як галузі права, науки та навчальної дисципліни
- •3. Актуальні проблеми системи та функцій конституційного права.
- •4. Актуальні проблеми джерел конституційного права.
- •5. Актуальні проблеми конституційно-правової відповідальності.
- •6. Проблеми поняття, системи і принципів конституційного ладу України.
- •7. Актуальні проблеми державного ладу України.
- •8. Актуальні проблеми суспільного ладу України.
- •9. Гарантії конституційного ладу України.
- •10. Актуальні проблеми визначення поняття правового статусу людини і громадянина.
- •11. Актуальні проблеми визначення понять прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні. Проблеми класифікації прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні.
- •12. Механізм забезпечення прав та свобод людини і громадянина в Україні.
- •13. Гарантії прав та свобод людини і громадянина в Україні.
- •14. Актуальні проблеми інституту громадянства в Україні.
- •15. Актуальні проблеми правового статусу іноземців, осіб без громадянства, біженців в Україні.
- •16. Актуальні проблеми поняття безпосереднього народовладдя (безпосередньої демократії) та її конституційно-правових основ.
- •17. Принципи та функції безпосереднього народовладдя.
- •18. Механізм безпосереднього народовладдя.
- •19. Актуальні проблеми форм безпосереднього народовладдя.
- •20. Акти безпосереднього народовладдя.
- •21. Гарантії безпосереднього народовладдя.
- •22. Загальні проблеми конституційно-правового статусу Верховної Ради – парламенту України.
- •23. Проблеми структури і складу парламенту. Проблеми становлення правового статусу парламентської більшості та парламентської опозиції в Україні.
- •Проблеми становлення правового статусу парламентської більшості та парламентської опозиції в Україні.
- •24. Проблеми функцій і повноважень Верховної Ради України.
- •25. Проблеми загальних форм роботи парламенту і парламентських процедур.
- •26. Актуальні проблеми конституційно-правового статусу Президента України.
- •27. Актуальні проблеми правового регулювання відносин між Президентом України та органами виконавчої влади у зв’язку зі зміною в Україні форми правління.
- •28. Проблеми конституційно-правового статусу Кабінету Міністрів України.
- •29. Проблеми конституційно-правового статусу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
- •30. Проблеми конституційно-правового статусу місцевих органів виконавчої влади.
- •31. Актуальні проблеми системи судів загальної юрисдикції в Україні.
- •32. Актуальні проблеми конституційно-правового статусу Конституційного Суду України.
- •33. Актуальні проблеми судово-правової реформи в Україні.
- •34. Актуальні проблеми територіального устрою України та його реформи.
- •35. Проблеми конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим.
- •36. Актуальні проблеми місцевого самоврядування в Україні.
5. Актуальні проблеми конституційно-правової відповідальності.
Фактичною підставою для настання конституційно-правової відповідальності за порушення законодавства про вибори народних депутатів України є скоєння конституційного делікту в цій сфері, під яким слід розуміти суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння (дію або бездіяльність), яке посягає на порядок організації та проведення виборів народних депутатів України, має політичний характер та за вчинення якого передбачена конституційно-правова відповідальність.
Основними формами конституційно-правової відповідальності вказаних суб’єктів є: звіти президента, уряду і його членів, інтерпеляції (запити), парламентські питання, вотум недовіри, а також імпічмент і подібні процедури.
Залежно від правомірності або неправомірності поведінки конституційноправова відповідальність має два прояви: позитивний і негативний відповідно. Позитивна конституційно-правова відповідальність – відповідальність за правомірну діяльність; існує незалежно від правопорушення. Позитивною може бути лише конституційно-правова відповідальність держави, органів публічної влади і посадових осіб. Враховуючи особливості законодавчої термінології, специфіку правового статусу державно-владних суб’єктів, «позитивний» аспект конституційно-правової відповідальності може бути визначений як стан відповідальності, який вміщує в собі відповідальність «за що-небудь» і відповідальність «перед ким-небудь».
Негативна конституційно-правова відповідальність – відповідальність за правопорушення (тобто діяння в минулому), яка виникає в результаті порушення конституційно-правової норми і виявляється в застосуванні до винної особи певних примусових заходів державного впливу, покладанні на неї обов’язку випробувати позбавлення матеріального, нематеріального і/або організаційного характеру в порядку реалізації санкції, позбавлення права здійснювати державну владу.
Однією з особливостей конституційноправової відповідальності за порушення законодавства про вибори народних депутатів України є її суб’єктний склад, який значно ширший, ніж суб’єктний склад інших видів юридичної відповідальності. Суб’єкти конституційно-правової відповідальності у цій сфері можуть бути як індивідуальними: кандидати в народні депутати України, члени Центральної виборчої комісії, окружних, дільничних виборчих комісій, офіційні спостерігачі (від партій (блоків) – суб’єктів виборчого процесу, від громадських організацій, від іноземних держав та міжнародних організацій), уповноважені особи партій (блоків), представники засобів масової інформації, особи, які присутні з дозволу або на запрошення виборчої комісії, так і колективними: виборчі комісії (Центральна виборча комісія, окружні, дільничні), політичні партії (блоки) – суб’єкти виборчого процесу.
ПРИКЛАД
Чинним законодавством про вибори народних депутатів України передбачені наступні конституційно-правові санкції за вчинення конституційних деліктів у цій сфері: – відмова у реєстрації кандидата (кандидатів) у народні депутати України; – скасування реєстрації кандидата в народні депутати України; – оголошення Центральною виборчою комісією попередження кандидату в народні депутати України та партії (блоку); – дострокове припинення повноважень офіційних спостерігачів (від партій (блоків) – суб’єктів виборчого процесу, від громадських організацій, від іноземних держав та міжнародних організацій); – позбавлення офіційного спостерігача права бути присутнім на засіданні виборчої комісії; – оголошення виборчою комісією попередження офіційному спостерігачу від партії (блоку); – позбавлення права бути присутніми на засіданні окружної чи дільничної виборчої комісії членів виборчих комісій вищого рівня; кандидатів у народні депутати України, уповноважених осіб партій (блоків), офіційних спостерігачів від партій (блоків) – суб’єктів виборчого процесу; офіційних спостерігачів від громадських організацій; офіційних спостерігачів від іноземних дер жав і міжнародних організацій; представників засобів масової інформації та осіб, які присутні з дозволу або на запрошення виборчої комісії; – дострокове припинення повноважень усього складу окружної, дільничної виборчої комісії; – дострокове припинення повноважень члена окружної, дільничної виборчої комісії; – заміна голови, заступника голови або секретаря виборчої комісії.
