6. Проблеми поняття, системи і принципів конституційного ладу України.

Змістовні дослідження основ конституційного ладу знаходимо у роботах і В. Погорілка, який вважав, що юридично і фактично конституційним ладом є порядок, встановлений і гарантований Конституцією України. Проте конституційний лад є значно ширшим поняттям, ніж конституційний порядок. Відповідно, поняття конституційного ладу України слід визначати як систему суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї.

Змістовні дослідження основ конституційного ладу знаходимо у роботах і В. Погорілка, який вважав, що юридично і фактично конституційним ладом є порядок, встановлений і гарантований Конституцією України. Проте конституційний лад є значно ширшим поняттям, ніж конституційний порядок. Відповідно, поняття конституційного ладу України слід визначати як систему суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї.

Узагальнюючи положення про конституційний лад і його основи, можна стверджувати, що основи конституційного ладу України є системою визначених у Конституції України фундаментальних конституційних принципів (народного суверенітету, верховенства права, поділу влади, економічного та ідеологічного плюралізму, розвитку громадянського суспільства та ін.), реалізація та гарантування яких забезпечує розвиток України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, а також сприяє розбудові в Україні гармонійно розвиненого, політично структурованого громадянського суспільства. Інакше кажучи, основи конституційного ладу є стрижневими конституційними ідеями, ідеалами та цінностями, які лежать в основі розвитку суспільства та держави і породжують та змінюють відповідні правовідносини.

Конституційний лад України характеризується низкою істотних ознак, зокрема: суверенністю, демократизмом, гуманізмом, реальністю, системністю, науковою обґрунтованістю, історизмом, наступністю, програмним характером, гарантованістю конституційного ладу.

Усталеним є твердження про те, що конституційний лад України представлений двома дихотомічно пов’язаними складовими – державним і суспільним ладом України. Конституційні основи державного та суспільного ладу України врешті й деталізують сутність та зміст конституційного ладу України. Важливою складовою конституційного ладу є державний лад, який являє собою організацію і діяльність держави. Оскільки держава сама є організацією, зокрема політичною організацією суспільства, то основи державного ладу можуть визначатись як загальні принципи державного будівництва, або її організації та діяльності.

Основними принципами державного ладу України є принцип суверенності та незалежності держави; принцип демократизму держави; принцип соціальної і правової держави; принцип унітарності (єдності, соборності) держави; принцип республіканської форми державного правління тощо. Ці принципи втілені в основних рисах нашої держави, якими наділяє її чинна Конституція України.

Зокрема, особливої ваги в умовах сьогодення набуває конституційний принцип демократизму держави, який характеризує зміст взаємовідносин держави і суспільства, держави і особи. Механізми реалізації цього принципу виписані в статті 5 Конституції України, яка визначає народовладдя основою державної влади в Україні. Подальші розділи Основного Закону встановлюють легітимні шляхи і способи реалізації цього принципу через вибори і представницькі органи державної влади, а також інші органи держави, чиї владні повноваження є похідними від влади народу. Демократизм держави виявляється і в основних засадах здійснення державної влади в цілому. Як відомо, реалізація державної влади в Україні передбачає гласність і відкритість роботи парламенту та інших органів держави, що передбачає, зокрема, громадський контроль за діяльністю відповідних органів, а також участь громадськості в розробці, обговоренні чи експертизі соціально значущих рішень і нормативноправових актів органів держави.

Важливим є й принцип соціальної держави, закріплений у статті 1 Конституції України, та розвинений у 3, 21, 22, 23 та інших статтях Основного Закону. Його зміст полягає в тому, що держава повинна бути представником і захисником інтересів як усього суспільства, так і конституційних прав і законних інтересів кожної особи, кожної людини і громадянина.

Згідно з визначеним у Основному Законі принципом верховенства права основою законотворення мають бути загальновизнані принципи справедливості, гуманізму, пріоритету особи, громадянина і громадянського суспільства перед державою, забезпечення вільного користування властивими людині від природи правами і свободами, їх захист від усіляких посягань з боку інших громадян, юридичних осіб, державних органів та посадових осіб. Тобто, верховенство права визначається пріоритетністю права щодо держави, політики, економіки, культури та інших інститутів держави, а також щодо інших регуляторів суспільних відносин – моралі, звичаїв, традицій тощо.