9. Гарантії конституційного ладу України.

В.Погорілко та В. Федоренко переконані, що під гарантіями конституційного ладу України слід розуміти систему загальних і спеціальних (нормативнота організаційно-правових) умов і засобів забезпечення існування та дієвості основних інститутів суспільства і держави. Саме це визначення гарантій конституційного ладу нині залишається найпоширенішим у вітчизняній юридичній науці. Але існують і дещо інші підходи щодо детермінації відповідної категорії.

Їх суть полягає в тому, що гарантії конституційного ладу мають системний характер і під ними слід розуміти єдність правових, інституційних та процедурних засобів забезпечення конституційних норм і принципів. Правові гарантії охоплюють дію принципів верховенства права та справедливості, а також механізм реалізації установчої влади; інституційні гарантії мають організаційноправову форму і втілюються в демократичних засадах функціонування суспільства, свободі політичної діяльності та належному функціонуванні публічної влади; процесуальні гарантії становлять комплекс процесуальних процедур забезпечення конституційного ладу України.

Отже, під гарантіями конституційного ладу України слід розуміти систему загально-соціальних і спеціальних юридичних (нормативно-правових і організаційно-правових) умов і засобів матеріального та процесуального характеру, які забезпечують діє вість основних принципів та інститутів суспільного і державного ладу України.

Як правило, більшість учених-право знавців зосереджують свою увагу на спеціальних або юридичних гарантіях конституційного ладу України, хоча його гарантованість значною мірою залежить від стану загального розвитку всіх сфер суспільного і державного життя – політичної, економічної, соціальної, культурної, екологічної, інформаційної тощо. При цьому слід врахувати, що поряд з об’єктивними чинниками, а саме – належним рівнем розвитку всіх сфер суспільного та державного ладу та їх взаємної кореляції, на гарантованість конституційного ладу впливають і численні суб’єктивні фактори. Таким суб’єктивним чинником можуть бути, наприклад, стосунки між національними політичними лідерами. Зазначене не заперечує важливість спеціальних (юридичних) гарантій конституційного ладу України. Прийнято вважати, що вони поділяються на нормативно-правові та організаційно-правові гарантії конституційного ладу України. Відповідно, нормативно-правові гарантії конституційного ладу України визначаються досконалістю системи чинного конституційного законодавства України, що закріплює в Конституції та законах України основні інститути суспільства і держави. Організаційно-правові гарантії конституційного ладу України представлені системою учасників відповідних галузевих правовідносин, наділених правосуб’єктністю щодо забезпечення режиму гарантованості суспільного та державного ладу України. Коло таких учасників конституційних правовідносин фактично співпадає з системою суб’єктів конституційного права України. Це – український народ, національні меншини, політичні партії та громадські організації, профспілки, Українська держава в цілому та її уповноважені органи (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, прокуратура та інші), територіальні громади та органи і посадові особи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, міжнародні органи, ЗМІ тощо. Важливим елементом організаційноправових гарантій конституцій ного ладу України сьогодні виступають і парламентська коаліція та парламентська опозиція.