4. Питання до вивчення на семінарських заняттях

1. Регіональна економіка як економічна система.

2. Основні передумови регіонального економічного розвитку.

3. Дайте визначення єдиного господарського комплексу.

4. Єдиний господарський комплекс і економіка регіону.

5. Що таке диференціація економічних регіонів?

6. Територіальна диференціація розміщення продуктивних сил.

7. Визначте основні проблеми і напрями соціально-економічного розвитку регіонів.

8. Дайте визначення економічного змісту поняття «кластер».

Тема 10 економіка регіонів україни: стан та перспективи розвитку

Враховуючи необхідність забезпечення вивчення даної теми значними обсягами актуалізованої статистичної інформації, а також дискусійність самого питання економічного районування території України, вивчення цієї теми доцільно організувати у формі виконання студентами індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ).

ІНДЗ має бути зорієнтовано на вивчення стану та перспектив розвитку економіки окремого району, причому вибір району не обмежується прийнятою в даному курсі системою економічного районування. ІНДЗ виконується за наступним планом.

1. Назва району і суб’єктів адміністративно-територіальної системи, що ввійшли до його складу.

2. Характеристика методології районування.

3. Характеристика ресурсів району (окремо природних, трудових), в тому числі питомої ваги у складі ресурсів країни.

4. Характеристика господарства району та його структури (галузевої, секторальної, інституціональної, зовнішньоекономічної), у тому числі питомої ваги у національному господарстві.

5. Характеристика загальних проблем соціально-економічного розвитку району.

6. Особливості соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних суб’єктів, що входять до складу району.

ІНДЗ оформляється у вигляді реферату обсягом – 5, 6 сторінок і в короткому викладі доповідається на семінарському занятті.

Інформаційною базою для підготовки ІНДЗ мають бути підручники з курсу «Регіональна економіка» та дані Міністерства статистики, розміщені у збірниках «Статистичний щорічник України», «Регіони України».

Тема 11 міжнародні економічні зв’язки україни та інтеграція у світову економіку

1. Зовнішньоекономічні зв’язки і відкрита економіка.

2. Україна в системі міжнародних економічних зв’язків.

3. Напрямки інтеграції України до світової економічної системи.

4. Питання до вивчення на семінарських заняттях.

1. Зовнішньоекономічні зв’язки і відкрита економіка

Зовнішньоекономічні зв’язки - це взаємодія однієї країни з іншими країнами світу через обмін енергією, інформацією, товарами та інши­ми продуктами господарської діяльності. В сучасних умовах зов­нішньоекономічні зв’язки будуються на основі:

• відкритої еко­номіки;

• міжнаціональної торгівлі;

• міжнаціональних фінансів;

• міжнаціональної економічної інтеграції.

Теоретично існує дві моделі економічних систем:

- закрита економіка, в якій рух товарів здійснюється лише в межах державних кордонів;

- відкрита економіка, в якій рух товарів виходить за межі національних чи державних кордонів.

Реальні економічні системи всіх країн світу є відкритими. Основними ознаками більшості відкритих економік є:

• широкий спектр товарів зарубіжного виробництва на споживчому ринку;

• розвинутий валютний ринок, тобто вільний обмін національ­ної та зарубіжної валюти;

• вільний рух капіталів, праці, ресурсів, товарів між країнами.

Ці ознаки характеризують вплив на економіки країн світу, який справляють що­найменше три фундаментальні процеси:

- по-перше, це обмін між країнами світу людей, тобто живої праці; еміграція з європейських держав до заморських країн була тією основою, яка викликала втягнений у світове господарство новозаселених країн, що лежать поза межами європейського кон­тиненту; сьогодні спостерігаємо приплив в Європу людей з азій­ського й африканського континентів;

- по-друге, це обмін продуктів, товарів та послуг, тобто стрімкий розвиток міжнародної торгівлі; товарообмін активі­зуються не лише між країнами-сусідами одного континенту, а й між країнами різних континентів; практично на кожному кон­тиненті сформовані потужні споживчі ринки, які поглинають товари і послуги з найвіддаленіших країн нашої планети;

- по-третє, це обмін капіталами як між країнами, так і кон­тинентами; багатші на капітали країни вкладають їх у вироб­ництво країн, які таких капіталів не мають і тим ще збільшу­ють взаємопов’язаність окремих країн.

Результатом цих процесів було утворення міжнародних ринків праці, товарів і капіталів.