2. Україна в системі міжнародних економічних зв’язків

Україна і міжнаціональна торгівля.

Рівноправна міжнаціональ­на торгівля є економічно вигідна кожній нації, вона - основний елемент міжнаціонального ринку, на якому формуються попит і пропозиція на товари, послуги, капітал, а також здійснюється їх експорт та імпорт. Економічний успіх будь-якої країни світу ґрун­тується на зовнішній торгівлі. Ще жодна країна не спромоглася створити здорову економіку, ізолювавши себе від світової еко­номічної системи. Міжнаціональна торгівля базується на прин­ципах порівняльної переваги країни у виробництві тих товарів, по виробництву яких вона має конкурентні переваги, а також лібералізації торгівлі. Україна дотри­мується цих принципів і в 2008 році завдяки цьому стала членом світо­вої організації торгівлі (СОТ).

Україна і міжнаціональні фінанси.

Країни світу пов’язані одна з одною не лише зв’язками міжнародної торгівлі. Їх також пов’я­зують світові фінансові ринки, що дозволяють урядам і господарським суб’єктам однієї країни брати позички й надавати кредити урядам і господарським суб’єктам іншої країни. Україна є суб’єктом міжнаціональних фінансів, членом Міжнародного валютного фонду і Світового банку, має можливість і отримує кредитні та інвестиційні ресурси від цих та інших міжнародних фінансових інституцій. Проте участь України в системі міжнаціональних фінансів поки ще є недостатньою, особливо в частині залучення інвестицій. Для поліпшення ситуації із залученням іноземних інвестицій необхідно знизити інвес­тиційний ризик, що підвищить інвестиційну привабливість еко­номіки України.

Україна і міжнаціональна інтеграція.

Світова економічна си­стема розвивається на базі національних економік політично не­залежних держав. Інтеграція господарських систем цих країн у світову економічну систему не передбачає політичної інтеграції з позбавленням незалежності якоїсь із країн. Тому Україні для швидкої інтеграції у систему світової економіки необхідно сформувати як умови всередині країни, так і добитися відповідного ставлення світової спільноти. До таких умов належать.

1. Політико-правові передумови:

   • політичне визнання Украї­ни;

   • забезпечення територіальної цілісності і створення адек­ватної системи національної безпеки;

   • побудова демократич­ної держави;

   • незаперечне виконання міжнародних зобов’язань, особливо у сфері прав і свобод людини;

   • громадська участь у регіональ­них та глобальних політичних процесах;

   • формування відповід­ного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментарію його виконання.

2. Економічні передумови:

• забезпечення економічної та інституційної підтримки національного суверенітету;

• проведення оцінки економічного потенціалу і визначення напрямів структур­ної перебудови;

• розроблення та забезпечення реалізації програ­ми переходу до ринку і соціального захисту населення;

• оцінка експортного потенціалу і вироблення експортно-імпортної стратегії;

• стабільність гривні і її включення у систему міжнародних розрахунків;

• розв’язання проблем зовнішньої заборгованості.

3. Соціально-культурні передумови:

• формування почуття власної національної гідності;

• формування національно-еконо­мічного і національно-демократичного мислення;

• формування сучасної, зорієнтованої на світові пріоритети, системи національної освіти, розвиток контактів з українцями, які мешка­ють за межами України.

4. Інфраструктури передумови:

• розвиток транспортних комунікацій і коридорів;

• розвиток сучасних інформаційно-ко­мунікаційних систем з їх включенням до міжнародних систем.