2. Соціальна ефективність природоохоронної діяльності

Соціальні результати природоохоронних заходів виражають прямий позитивний зв’язок з економічним ефектом і ефективністю, оскільки залежать від бюджетних надходжень до бюджетів усіх рівнів та грошових до­ходів населення. Конкретні форми соціального ефекту виража­ють у прогнозах, планах, програмах за допомогою великої кіль­кості окремих показників і характеристик. До соціального ефек­ту відносять також показники охорони довкілля, невиробничого капітального будівництва, організаційно-технічних заходів, пол­іпшення умов праці і виробництва.

До соціальних показників належать:

поліпшення фізичного роз­витку населення;

скорочення захворюваності;

збільшення трива­лості життя і періоду активної діяльності людей;

поліпшення умов праці і відпочинку;

підтримка екологічної рівноваги;

збереження генетичного фонду;

естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів, пам’яток природи, заповідних зон та інших охоронних територій.

3. Розрахунки ефекту й ефективності природоохоронних заходів

При економічному обґрунтуванні природоохоронних заходів дотримуються принципу економії ресурсів і віддачі капітальних витрат.

Чистий економічний ефект. Визначається як різниця між при­веденими з урахуванням фактора часу до однакової розмірності економічними результатами цих заходів і витратами на їхнє здійснення:

В_Ч = В₁ + В₂ - О_В

де В_Ч - чистий економічний ефект, грн.;

В₁- дохід за рахунок відверненого збитку, грн.;

В₂ - дохід від додаткової одержаної продукції з колишніх відходів, грн.; О_В - обігові виграти на запобігання забрудненню довкілля і капітальні витрати на споруд­ження потужностей для переробки відходів, грн.

Розрізняють фактичний і очікуваний чистий економічні ефекти:

• фактичний В_Ч визначається одноваріантно на основі зіставлення досягнутого ефекту витрат;

• очікуваний В_Ч визначається на етапах формування науко­во-дослідних робіт, проектування, створення й освоєння приро­доохоронної техніки.

Ефективність капітальних вкладень. Визначається через роз­поділ річного обсягу повного економічного ефекту В_П за винят­ком експлуатаційних витрат К_Е на утримання і обслуговування природоохоронних об’єктів на величину капітальних вкладень К, що забезпечують цей ефект:

В_К = (В_П - К_Е)/ К

де В_К - віддача одиниці капітальних вкладень (ефективність), грн.

Структуру капітальних вкладень складають одноразові та експлуатаційні витрати. Одноразові - на створення нових і ре­конструкцію існуючих основних фондів, на модифікацію техно­логії виробництва для зниження забруднення довкілля, на модифі­кацію технології виробництва в частині, що забезпечує досяг­нення природоохоронних заходів. Експлуатаційні - поточні вит­рати на будівництво й обслуговування основних фондів природоохоронного призначення; поточні витрати на поліпшення якості природних об’єктів; додаткові витрати на експлуатацію основ­них фондів унаслідок запровадження нових технологій; витрати на оплату послуг природоохоронного значення.

Загальна економічна ефективність природоохоронних витрат. Розраховується відношенням річного обсягу повного економіч­ного ефекту В_П до суми приведених витрат К_Е + вК, що викли­кали цей ефект:

В_З = В_П / (К_Е + вК)

де В_З - загальна економічна ефективність, грн.;

в - норматив­ний коефіцієнт віддачі одиниці капітальних вкладень, коливаєть­ся в межах 0,1- 0,2 грн.

Цей показник визначається для встановлення загальних витрат на охорону довкілля, динаміки ефективності витрат і темпів їх зростання, оцінки галузевих і територіальних пропорцій при роз­робленні інвестицій, оцінки рівня освоєння інвестицій, співвідно­шення фактичної і планової ефективності та ін.

Ефект економії мінеральної сировини характеризує відносне зниження потреби у знову виробленій сировині і, відповідно, дає змогу зменшити негативний вплив на довкілля у процесі її видо­бутку і переробки. Ефект економії мінеральної сирови­ни В_С можна виразити такими складовими:

В_С = В₁ + В₂ + В₃ + В₄

де В₁ - ефект економії витрат на розвідку, видобуток і перероб­ку сировини;

В₂ - зниження економічної втрати від зменшення заб­руднення довкілля;

В₃ - зниження економічної утрати внаслідок відносного скорочення обсягу видобутку і переробки мінераль­ної сировини;

В₄ - інші вигоди економії сировини (ефект поліп­шення розміщення виробництва, ефект зовнішньої торгівлі та ін.)

Ефект від скорочення захворюваності населення. Цей ефект містить як економічні, так і соціальні складові. Заходи запобігання забруднення довкілля призводять до скорочення кількості за­хворювань і хворих та зменшення фінансово-матеріальних витрат на лікування чи соціальне страхування. Складовими цього ефекту є ефекти від:

- запобігання утрат чистої продукції за час хвороби людей праці у сфері матеріального виробництва;

- скорочення суми виплат із фондів соціального страхування за період тимчасової чи постійної непрацездатності людям, що захворіли в умовах забрудненого довкілля;

- скорочення витрат у сфері охорони здоров'я на лікування населення від хвороб, викликаним забрудненням довкілля.

При розрахунках витрат і ефекту від впровадження природо­охоронних заходів на тривалу перспективу доцільно враховува­ти фактор часу, який вноситиме певні зміни: стану довкілля, чи­сельності населення, вимог до якості довкілля, зростання вели­ких міст, цін на інвестиційні товари, розвитку інновацій, зрос­тання продуктивності виробництва, вартості мінерально-сировинних ресурсів та й ринкової кон’юнктури загалом.