4. Питання до вивчення на семінарських заняттях

1. Розкрийте сутність поняття асиміляційного потенціалу.

2. Назвіть об’єкти екологічного моніторингу.

3. Що є предметом екологічного моніторингу населених пунктів?

4. Які групи показників охоплює система екологічної інформації?

5. Як побудована система отримання дозволів господарським суб’єктами на викиди забруднюючих речовин у повітря.

Тема 16 економічний механізм природокористування та охорони довкілля

1. Правова та інституційна основи економічного механізму природокористування та охорони довкілля.

2. Економічні засади механізму природокористування.

3. Пріоритетні природоохоронні заходи в економічній сфері.

4. Питання до вивчення на семінарських заняттях.

1. Правова та інституційна основи економічного механізму природокористування та охорони довкілля

Діяльність у сфері природокористування і охорони довкілля є частиною безперервної економічної діяльності людей як на рівні регіону, так і на рівні країни загалом. Однією з найактуальніших проблем у сфері природокористування і охорони довкілля є збе­реження, відновлення і раціональне використання природних ре­сурсів. Розв’язування цієї проблеми потребує формування і за­безпечення надійної роботи еколого-економічного механізму. Такий механізм повинен передбачати:

- по-перше, правові основи природокористування;

• по-друге, систему управління у сфері природокористуван­ня і охорони довкілля із структурами регіонального і національ­ного значення та їх функціями;

• по-третє, систему фінансування як відновлення забрудне­них об’єктів природи, так і вдосконалення технологій виробни­чих підприємств для недопущення забруднення природних об’єктів або зведення рівня забруднення до допустимих норм, які не шко­дять природі і здоров’ю людей.

Правову основу природокористування становлять Конститу­ція України та багато інших природоохоронних законів. Вони виз­начають функції управління державних і регіональних структур та відносини у сфері природокористування й охорони довкілля між підприємствами, організаціями, населенням.

Управління природокористуванням і охороною довкілля перед­бачає такі суб’єкти:

• державне управління, якому належить основна частка уп­равлінської діяльності в даній галузі — органи державної влади та місцевого самоврядування;

• громадське управління, спрямоване на всіляке сприяння орга­нам державної влади та місцевого самоврядування у забезпеченні процесу раціонального природокористування і збереження при­родного довкілля громадськими об’єднаннями та організаціями;

• виробниче управління, яке здійснюється власниками природ­них ресурсів та їх користувачами.

Державне управління екології та природних ресурсів в регіо­нах здійснює низку функцій, необхідних для оптимальної органі­зації раціонального використання природних об'єктів і їх ресурсів, які можна звести в декілька груп:

• організаційні функції управління - облік природних ресурсів, екологічне планування, прогнозування використання природних ресурсів та охорони довкілля, просторово-територіальний устрій об’єктів природи;

• попереджувально-охоронні функції управління - спостереження (моніторинг) за використанням природних ресурсів та охороною довкілля, екологічна експертиза, екологічний контроль;

• природоохоронні оптимізаційні функції - інформування про стан природного довкілля, стандартизація і нормування у сфері природокористування та охорони довкілля, вирішення екологіч­них спорів.

Державна екологічна експертиза, як і інспекційний екологіч­ний контроль, належить до контрольних методів управління при­родокористуванням. Будучи однією з правових форм екологіч­ної експертизи, державна екологічна експертиза є спеціалізова­ним напрямом аналітико-контрольної оціночної діяльності, вико­нуваної державними службовцями еколого-експертного підрозді­лу державного управління у двох організаційних формах:

• у складі комплексної державної експертизи на договірних засадах з обласною службою Укрдержінвестекспертиза;

• у відокремленому порядку з письмової згоди обласної служ­би Укрдержінвестекспертиза.

Крім еколого-експертної діяльності відділ державної екологіч­ної експертизи здійснює:

• розгляд проектних пропозицій, містобудівних обґрунту­вань, технічної документації;

• прийом звернень Мінприроди, обласної державної адмініст­рації, СБУ, прокуратури, населення та громадських організацій;

• експертизу передпроектної та проектної документації тощо;

• забезпечення дотримання єдиних вимог, правил, нормативів щодо використання природних ресурсів, охорони довкілля, вста­новлення екологічної безпеки;

• розгляд звітів про інвентаризацію, викидів забруднюваль­них речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

• надання дозволів на викиди забруднювальних речовин в ат­мосферне повітря стаціонарними джерелами за результатами інвентаризації.

Основною проблемою у роботі відділів державної екологічної експертизи є недостатньо розроблені й затверджені на державно­му рівні нормативно-правові документи, які регулюють дозвіль­ну діяльність.