95. Види і процес (фази) психоконсультативно-корекційної роботи та їх особливості.

До структури психоконсультативної роботи входять наступні елементи: 1) дослідження проблеми; 2) визначення проблеми; 3) ідентифікація альтернатив; 4) планування; 5) діяльність; 6) оцінка і зворотній зв’язок .

Дослідження проблеми – на цій стадії консультант встановлює контакт (raport) з клієнтом і досягає обопільної довіри.

Двовимірне визначення проблем – консультант прагне точно охарактеризувати проблеми клієнта, встановлюючи як емоційні, так і когнітивні їх аспекти.

Ідентифікація альтернатив – на цій стадії з'ясовуються і відкрито обговорюються можливі альтернативи рішення проблем.

Планування – на цій стадії здійснюється критична оцінка вибраних альтернатив рішення.

Діяльність. На цій стадії відбувається послідовна реалізація плану рішення проблем. Оцінка і зворотний зв'язок – клієнт разом з консультантом оцінює ступінь розв’язання проблеми і узагальнює результати. При виникненні нових або глибоко

прихованих проблем необхідне повернення до попередніх стадій.

Фаза катарсису. Катарсис – емоційне потрясіння, що пов’язане з глибиною особистісної перебудови (від грець. katharsis – очищення). В основному це поняття застосовується в практиці психоаналізу, психотерапевтичної допомоги. За допомогою даного прийому психотерапевт спонукає людину до розрядження шляхом „відреагування” афекту, який був витиснений в підсвідомість та тому став причиною невротичного конфлікту .

Фаза катарсису в психоконсультативній бесіді – це етап спілкування консультанта з клієнтом, коли той в ході сповіді розказує найпотаємніші та найінтимніші нюанси своєї проблеми, тим самим вивільнюючи себе від вантажу емоційний переживань та надаючи їм виходу за допомогою свідомих дій (прагнень). Завдання психоконсультанта полягає в тому, щоб своїми питан¬нями, словами, невербальними реакціями викликати такій стан у клієнта, „розкрити очі” на справжню цінність (або навпаки – малозначущість) проб¬леми. Для клієнта усвідомлення справжньої суті проблеми дійсно може мати ефект потрясіння. На відміну від гіпнотичних методик психоаналізу, які викликають катарсис, в психоконсультуванні застосовується метод свідомого згадування нюансів проблеми з боку клієнта. Задача психоконсультанта – навести його на відтворення повної та справжньої картини конфлікту.

Фаза постановки діагнозу у психоконсультування. В ході проведення діагностичної фази психолог вислуховує сповідь клієнта і на основі її аналізу прояснює, уточнює його проблему. Основний зміст даного етапу складає розповідь клієнта про себе і про свою проблему (сповідь), а також психодіагностика клієнта, якщо виникає необхідність її проведення для уточнення його проблеми і пошуку оптимального її розв’язання.

Достатньо точно встановити час, необхідний для проведення даної фази психологічного консультування, не представляється можливим, оскільки багато що в його визначенні залежить від специфіки проблеми клієнта і його індивідуальних особливостей. Практично цей час складає як мінімум одну годину, виключаючи час, необхідний для проведення психологічного тестування. Іноді дана фаза психологічного консультування може займати від 4 до 6-8 годин.

В ході фази постановки діагнозу активно працює процедура так званого емпатичного слухання, а також процедури активізації мислення і пам'яті клієнта, процедури підкріплення, прояснення думки клієнта і психодіагностичні процедури.