- •1. Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні
- •2. Громадянин в державному управлінні
- •3.Держава як суб’єкт управління суспільними процесами
- •4. Державна влада та політика
- •5. Державна кадрова політика
- •Державна регіональна політика: поняття, цілі та завдання
- •Державна служба:поняття, риси, функції, принципи, види , організація.
- •8.Державне та регіональне управління у системі суспільних наук.
- •9. Державні та адміністративні послуги з боку органів виконавчої влади та їх правове регулюваня.
- •12.Забезпечення законності в державному управлінні.
- •13. Закони, закономірності та принципи державного управління
- •14.Законодавча влада в системі державного управління
- •16. Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади
- •17. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні
- •18.Механізми реалізації регіональної політики держави
- •19.Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
- •20. Місцеве самоврядування: поняття, основні ознаки, принцими, моделі управління.
- •21. Місцеві державні адміністрації в системі ду.
- •22. Орган влади як об'єкт організації.
- •23. Органи виконавчої влади у: загальна характеристика, види та управлінські зв’язки
- •24. Організаційна побудова Верховної Ради
- •25.Організаційні форми і методи роботи вру
- •26.Організація взаємодії Президента України з одв
- •27.Організація діяльності і повноваження Уповноваженого вру з прав людини.
- •28.Організація роботи Адміністрації Президента України
- •29.Організація роботи виконавчих органів місцевих рад
- •30.Організація роботи депутатів місцевих рад
- •31.Організація роботи із зверненнями громадян
- •32.Організація роботи Кабінету Міністрів України.
- •33.Організація роботи народних депутатів України.
- •34.Організація роботи органів і посадових осів вру
- •35.Організація роботи представницьких органів і посадових осіб місцевого самоврядування
- •36.Основні підходи до визначення поняття «державне управління»
- •37. Основні теорії державного управління.
- •38.Поняття та види функцій державного управління.
- •39.Поняття та види контролю в державному управлінні
- •40. Поняття та класифікація методів державного управління, їх переваги та недоліки.
- •41.Правовий статус державного службовця
- •42.Правовий статус Президента України в системі органів державної влади
- •43. Правовий та організаційний статус рахункової палати
- •44.Проходження державної служби та управління державною службою
- •45. Світові моделі місцевого самоврядування як форми реального народовладдя.
- •46.Система контролю державного управління
- •47.Система органів публічної влади
- •48.Системні характеристики державного управління
- •49.Склад та структура Ради національної безпеки і оборони України
- •50. Структура місцевих державних адміністрацій, їх діяльність.
- •51.Сутність і особливості менеджменту органу держ влади,регламент його діяльності
- •52. Сутність лідерства в державному управлінні
- •53. Суть, цілі, специфіка та напрями регіонального управління
- •54.Територіальні органи центральних органів виконавчої влади України.
- •55. Управління факультативними територіальними одиницями
- •56. Форми і методи роботи місцевих державних адміністрацій
- •57. Формування дерева цілей державного управління та його забезпечення
- •58. Характеристика організаційної структури ду.
- •59. Централізація та децентралізація.
- •60.Центральні органи виконавчої влади у системі ду.
31.Організація роботи із зверненнями громадян
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціальио-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.Органи державної влади і місцевого самоврядування, установи, організації незалежно від форм власності розглядають пропозиції, заяви і скарги громадян у відповідності з їх компетенцією. Керівники та інші, посадові особи цих органів, установ, організацій, об'єднань громадян, підприємств зобов'язані проводити регулярно особистий прийом громадян у встановлені дні та години, зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графік прийому доводиться до відома громадян.
Порядок прийому громадян визначається їх керівниками.
Пропозицією є звернення громадянина, де висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рангів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства.Скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями, рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування та ін.
32.Організація роботи Кабінету Міністрів України.
Під формами діяльності КМУ розуміють його однорідну діяльність щодо реалізації власної компетенції, яка здійснюється у певних організаційних рамках, встановлених законодавством. Діяльність уряду України здійснюється як у правових, так і в неправових формах.
Систему правових форм діяльності уряду України складають нормотворча, установча, правозастосовча, контрольна форми.
Нормотворча форма діяльності КМУ реалізується шляхом прийняття постанов, які мають нормативний характер і приймаються з питань, що мають найбільш важливе значення, або розробки проектів законів чи актів Президента України.
Установча форма діяльності здійснюється як безпосередньо КМУ (шляхом формування урядових робочих органів та апарату), так і опосередковано через уряд Президентом
Правозастосовча форма
Серед організаційних форм діяльності КМУ можна виділити основні, до яких відносяться урядові засідання, персональна виконавчо-розпорядча діяльність членів уряду, засідання урядових комітетів, інших постійних і тимчасових робочих органів КМУ, і допоміжні – участь членів КМУ у засіданнях РНБОУ в якості його членів, у засіданнях колегій центральних органів виконавчої влади, звіти про свою діяльність на «Дні Уряду» у ВРУ, участь у комітетських слуханнях, візити, поїздки, переговори, прес-конференції та ін.
Засідання Кабінету Міністрів України. Організаційною формою роботи Кабінету Міністрів України є його засідання. Засідання скликаються Прем'єр-міністром України. Засідання вважається повноважним, якщо на ньому присутні більше ніж половина посадового складу Уряду. У разі якщо міністр не має змоги взяти участь у засіданні Кабінету Міністрів України, з правом дорадчого голосу в засіданні бере участь заступник міністра.На засіданнях головує Прем'єр-міністр України, а в разі його відсутності — Перший віце-прем'єр-міністр. Рішення Кабінету Міністрів приймаються шляхом голосування більшістю голосів посадового складу Уряду. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос Прем'єр-міністра.
Урядові комітети.Урядовий комітет для забезпечення своєї діяльності:1) утворює у разі потреби підкомітети, експертні комісії та робочі групи для розгляду окремих питань, що належать до його компетенції;2) отримує в установленому порядку від органів виконавчої влади необхідну для його роботи інформацію;3) запрошує на засідання представників органів виконавчої влади, а також інших фахівців з питань, що розглядаються.
Секретаріат Кабінету Міністрів України. Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України. Секретаріат забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України, урядових комітетів та діяльність Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства.
Постійні, тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати постійні, тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Завдання, склад та організація роботи цих органів визначаються Кабінетом Міністрів України.
