17. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні

Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні становлять норми-принципи Конституції України, що закріплюють найважливіші відносини, які виникають у процесі організації й функціонування місцевого самоврядування в Україні

Ці норми містяться більш як у 20 статтях Конституції України.

Місцеве самоврядування – це право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування є складовою організації управління суспільством. На відміну від місцевого управління, місцеве самоврядування є діяльністю, спрямованою на забезпечення потреб та інтересів місцевого населення.

До елементів системи місцевого самоврядування, що формують систему належать:

 територіальна громада;

 сільська, селищна, міська рада;

 сільський, селищний, міський голова;

 виконавчі органи сільської, селищної, міської рад;

 районні (в місті) ради, які створюються у містах із районним поділом за рішенням територіальної громади або міської ради;

 районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

 органи самоорганізації населення.

Територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Представницький орган місцевого самоврядування – це виборний орган (рада), який складається з депутатів і, відповідно до закону, наділяється правом представляти інтереси територіальної громади та приймати від її імені рішення.

З урахуванням особливостей адміністративно-територiального устрою нашої держави система представницьких органів місцевого самоврядування кладається з двох рівнів: с

 сільські, селищні, міські ради (надалі - місцеві ради);

 районні та обласні ради.

місцевого самоврядування.

Обласні та районні ради – це органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси

До виконавчих органів належать виконавчий комітет ради, а також відділи, управління та інші виконавчі органи.Ще одним елементом системи місцевого самоврядування є сільський, селищний, міський голова

Посадова особа органів місцевого самоврядування – особа, яка працює в органах місцевого самоврядування.

18.Механізми реалізації регіональної політики держави

Механізм реалізації державної регіональної політики – це система конкретних важелів і засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію суспільства, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів,

вдосконалюється структура їхнього господарського комплексу, забезпечуєтьсясталий розвиток регіону тощо.

Існують такі види механізмів реалізації регіональної політики держави:

 інституційно-правові;

організаційні;

 фінансово-економічні;

 соціально-психологічні.

У структурі регіональної політики провідною є регіональна економічна політика.

Регіональна економічна політика охоплює:

бюджетну і податкову політику;

планування, прогнозування соціально-економічних процесів у регіоні;

створення і реалізацію цільових програм;

використання природних ресурсів і управління власністю регіону;

розміщення продуктивних сил;

реструктуризацію економіки регіонів;

політику розвитку регіональних виробничо-технологічних комплексів;

 контрольно-аналітичну діяльність;

інформаційне забезпечення.

Метою регіональної соціальної політики держави є підвищення добробуту і задоволення потреб життєдіяльності всього населення.

Державна регіональна науково-технічна політика втілює ставлення держави до науково-технічних проблем, що є складовою частиною регіональної політики.

Основна мета регіональної екологічної політики – створення безпечних умов життя людини і відновлення природного середовища. Основними завданнями регіональної екологічної політики є:

гарантування екологічної безпеки ядерних об’єктів, радіаційного захисту населення і навколишнього середовища;

зведення до мінімуму шкідливого впливу техногенних аварій і катастроф;

поліпшення екологічного стану басейну річок;

покращення екологічної ситуації в містах і промислових центрах;

екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, транспорті тощо.

Демографічна політика як складова регіональної політики держави,

розробляється в тісному взаємозв’язку з економічною, соціальною й екологічною політикою. Основні цілі демографічної політики пов’язані з вирішенням таких проблем, як:

формування пропорційної вікової й статевої структури населення, проведення соціальних заходів, що стимулюють народжуваність, поліпшення екологічної ситуації, підвищення безпеки праці тощо