35.Організація роботи представницьких органів і посадових осіб місцевого самоврядування

Базовим елементом системи місцевого самоврядування в Україні є представницькі органи, до яких належать місцеві ради і органи самоорганізації населення. Вони є виборними колегіальними органами, що виражають волю і представляють інтереси всієї територіальної громади чи її частини, мають право приймати від її імені рішення, які діють на певній території. При цьому провідну роль серед представницьких органів місцевого самоврядування виконують місцеві ради, які обираються членами громади.

Законодавець передбачає обов’язкову дворівневу систему місцевих рад:

 перший рівень – сільські, селищні, міські ради, що представляють територіальні громади сіл, селищ, міст і здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування;

 другий рівень – обласні й районні ради, що представляють інтереси не обласних та районних громад, а спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України або переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Структура районної, обласної, районної в місті ради є такою:

1. Голова обласної, районної, районної в місті ради є головною посадовою особою ради, що обирається відповідною радою з числа депутатів таємним голосуванням строком на чотири роки;

2. Заступник голови районної, обласної, районної в місті ради, який обирається радою за поданням голови з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування;

3. Депутатські групи і фракції, кількісний склад яких не повинен бути менше п’яти депутатів;

4. Постійні комісії ради;

5. Тимчасові контрольні комісії.;

6. Президія (колегія) ради утворюється на обласному і районному рівні і являє собою факультативний, дорадчий орган, до складу якого входять голова ради, його заступник, голови постійних комісій.

36.Основні підходи до визначення поняття «державне управління»

Підходи до визначення «державного управління» - це низка способів і прийомів дослідження явищ і процесів у системі державного управління: - історичний - адміністративний(інституції)

- правовий

- економічний(взаємодія факторів виробництва)

- соціальний

-Соціально-психологічний

-Статистичний

-Екологічний

-Системний

-Прогностичний

-порівняльний

Державне управління можна трактувати в широкому і вузькому розумінні:

1.Державне управління в широкому розумінні – це сукупність усіх видів діяльності усіх органів держави, тобто означає фактично всі форми реалізації державної влади в цілому. Іншою мовою, державне управління в широкому розумінні характеризує всю діяльність держави за організуючим впливом зі сторони спеціальних суб’єктів права на суспільні відносини.

2. Державне управління у вузькому розумінні – це сукупність державних органів, між якими певним чином розподілені різні види діяльності держави. Категорія державного управління у вузькому значенні відображає відносно самостійний вид діяльності держави, що його здійснює певна частина держаних органів.