- •1. Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні
- •2. Громадянин в державному управлінні
- •3.Держава як суб’єкт управління суспільними процесами
- •4. Державна влада та політика
- •5. Державна кадрова політика
- •Державна регіональна політика: поняття, цілі та завдання
- •Державна служба:поняття, риси, функції, принципи, види , організація.
- •8.Державне та регіональне управління у системі суспільних наук.
- •9. Державні та адміністративні послуги з боку органів виконавчої влади та їх правове регулюваня.
- •12.Забезпечення законності в державному управлінні.
- •13. Закони, закономірності та принципи державного управління
- •14.Законодавча влада в системі державного управління
- •16. Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади
- •17. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні
- •18.Механізми реалізації регіональної політики держави
- •19.Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
- •20. Місцеве самоврядування: поняття, основні ознаки, принцими, моделі управління.
- •21. Місцеві державні адміністрації в системі ду.
- •22. Орган влади як об'єкт організації.
- •23. Органи виконавчої влади у: загальна характеристика, види та управлінські зв’язки
- •24. Організаційна побудова Верховної Ради
- •25.Організаційні форми і методи роботи вру
- •26.Організація взаємодії Президента України з одв
- •27.Організація діяльності і повноваження Уповноваженого вру з прав людини.
- •28.Організація роботи Адміністрації Президента України
- •29.Організація роботи виконавчих органів місцевих рад
- •30.Організація роботи депутатів місцевих рад
- •31.Організація роботи із зверненнями громадян
- •32.Організація роботи Кабінету Міністрів України.
- •33.Організація роботи народних депутатів України.
- •34.Організація роботи органів і посадових осів вру
- •35.Організація роботи представницьких органів і посадових осіб місцевого самоврядування
- •36.Основні підходи до визначення поняття «державне управління»
- •37. Основні теорії державного управління.
- •38.Поняття та види функцій державного управління.
- •39.Поняття та види контролю в державному управлінні
- •40. Поняття та класифікація методів державного управління, їх переваги та недоліки.
- •41.Правовий статус державного службовця
- •42.Правовий статус Президента України в системі органів державної влади
- •43. Правовий та організаційний статус рахункової палати
- •44.Проходження державної служби та управління державною службою
- •45. Світові моделі місцевого самоврядування як форми реального народовладдя.
- •46.Система контролю державного управління
- •47.Система органів публічної влади
- •48.Системні характеристики державного управління
- •49.Склад та структура Ради національної безпеки і оборони України
- •50. Структура місцевих державних адміністрацій, їх діяльність.
- •51.Сутність і особливості менеджменту органу держ влади,регламент його діяльності
- •52. Сутність лідерства в державному управлінні
- •53. Суть, цілі, специфіка та напрями регіонального управління
- •54.Територіальні органи центральних органів виконавчої влади України.
- •55. Управління факультативними територіальними одиницями
- •56. Форми і методи роботи місцевих державних адміністрацій
- •57. Формування дерева цілей державного управління та його забезпечення
- •58. Характеристика організаційної структури ду.
- •59. Централізація та децентралізація.
- •60.Центральні органи виконавчої влади у системі ду.
45. Світові моделі місцевого самоврядування як форми реального народовладдя.
.
Англо-саксонська модель МС (Великобританія, США, Канада):
широка автономність муніципалітетів;
наявність МС на всіх рівнях нижче держави, суб’єкта федерації чи регіону;
відсутні адміністративно-територіальні одиниці загального характеру;
не передбачає призначення з центру чиновників на місцях для контролю за діями ОМС.
Для романо-германської (континентальної) системи МС характерне його поєднання із місцевим управлінням, тобто місцевими органами державної виконавчої влади. Наприклад, в Італії на рівні нижче області (носія державної автономії) засновано місцеве самоврядування на рівні провінцій та комун. До системи органів місцевого самоврядування належать представницькі органи влади – ради, виконавчі – джунти, які створюються радами. У провінції функції адміністративного контролю здійснює префект, який призначається Радою міністрів, а на рівні комуни – синдик.
Іберійська модель характерна для іспаномовних країн Латинської Америки. Основною рисою цієї моделі є те, що жителі територіальної громади обирають місцеву раду і головну посадову особу муніципалітету (префекта, регідора, мера). Префект, регідор одночасно очолює місцеву раду та виконавчий орган місцевого самоврядування. Таким чином в особі префекта поєднуються функції місцевого самоврядування та державного управління.
Радянська система (система рад та їх виконавчих органів) ґрунтується на запереченні розподілу влад і визнанні повновладдя представницьких органів знизу до верху. Система рад характеризується ієрархічною підпорядкованістю всіх її елементів та відсутністю самостійності місцевих органів. Така система збереглася лише в деяких країнах, зокрема в КНР, КНДР.
Традиційні моделі місцевого самоврядування функціонують у більшості країн Африки та Азії. У даному випадку функції місцевого самоврядування можуть здійснюватись вождями племен, родоплемінною знаттю.
Змішана модель – поєднання елементів того чи іншого типів (Німеччина, Японія).
46.Система контролю державного управління
Система контролю над державним апаратом і органами місцевого самоврядування включає:
Президентський контроль;
Державний контроль, який інституціолізований за гілками державної влади;
Проявляється як:
парламентський (Здійснення парламентського контролю забезпечує ВРУ з метою вирішення різноманітних проблем у різних сферах суспільного життя через депутатські запити. Також його здійснює Уповноважений ВР з прав людини щодо додержання конституційних прав і свобод та Рахункова палата з метою відповідності використання бюджетних коштів);
судовий + конституційний (Судовий контроль в Україні здійснює система судів загальної і спеціальної юрисдикції з метою забезпечення захисту передбачених Конституцією прав та свобод. Конституційний контроль здійснює Конституційний Суд України, завданням якого є гарантування верховенства Конституції України як основного Закону держави на всій території України);
контроль органів виконавчої влади (забезпечення законності функціонування органів державного управління і місцевого самоврядування, бюджетних установ і організацій, суб’єктів господарювання всіх форм власності в різних галузях, сферах і видах діяльності)
громадський контроль – один із видів соціального контролю, який здійснюється об`єднаннями громадян та самими громадянами як засіб забезпечення законності в діяльності органів державного управління і місцевого самоврядування та попередження порушень у сфері державного управління за допомогою засобів суспільного впливу.