56. Форми і методи роботи місцевих державних адміністрацій

Форми діяльності місцевих державних адміністрацій поділяються на правові та організаційні в залежності від характеру породжуваних ними наслідків.

До правових форм належать нормотворча, установча, правозастосовча і контрольна.

Нормотворча форма полягає у прийнятті розпоряджень нормативного характеру, регламенту діяльності державної адміністрації головами місцевих адміністрацій, а також нормативних наказів начальниками управлінь і завідуючими відділами.

Установча форма виявляється у формуванні головою державної адміністрації її структури, а також у порушенні перед Верховною Радою України головами обласних державних адміністрацій питання про призначення дострокових виборів у випадку дострокового припинення повноважень місцевих рад та їх голів.

Правозастосовча форма полягає у роботі з виконання актів Верховної Ради України, Президента України, органів виконавчої влади вищого рівня; прийнятті розпоряджень, доручень головою, наказів керівниками структурних підрозділів місцевої держадміністрації, які мають індивідуальний характер чи приймаються з питань організаційної роботи.

Контрольна форма складається з двох проваджень: нормотворчого і виконавчого. Нормотворче контрольне провадження має місце тоді, коли голова здійснює контроль за нормотворчою діяльністю керівників структурних підрозділів та апарату з правом відміни актів, а також тоді, коли голова обласної адміністрації контролює нормотворчу діяльність районної адміністрації з правом відміни актів. Виконавче контрольне провадження являє собою контроль за ефективністю діяльності відділів, управлінь, інших структурних підрозділів і апарату, а також контроль за виконанням місцевими радами делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.

Організаційні форми діяльності місцевих держадміністрацій поділяються на основні та допоміжні. До основних організаційних форм належать персональна діяльність голів, заступників, керівників структурних підрозділів і керівника апарату; наради; засідання колегії, консультативних і допоміжних органів і служб. Серед допоміжних організаційних форм можна виділити участь голови та інших керівників місцевої держадміністрації в засіданнях органів самоорганізації населення, місцевих рад, Кабінету Міністрів України; участь співробітників держадміністрації у зборах громадян за місцем проживання, інтерв’ю, прес-конференції та інші форми зв’язків з громадськістю.

Система методів діяльності місцевих органів виконавчої влади є аналогічною тій, що притаманна Кабінету Міністрів України. Провідне місце в цій системі належить методам планування, координації, контролю за виконанням рішень, роботи з кадрами, а також інформаційному забезпеченню діяльності.

57. Формування дерева цілей державного управління та його забезпечення

Цілісна система державного управління органічно поєднує у своєму складі: суб'єкт управління (керуючу систему); об'єкт управління (керовану систему); всю сукупність різноманітних зв`язків, які при цьому здійснюються (систему управлінських відносин щодо їх взаємодії).

За джерелом виникнення й змістом, складною та логічною послідовністю основні види цілей державного управління утворюють таку структуру:

• суспільно-політичні, що охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства;

• соціальні, які відображають вплив суспільно-політичних цілей на соціальну структуру суспільства, взаємовідносини її елементів, стан і рівень соціального життя людей;

• економічні, які характеризують і утверджують економічні відносини, що забезпечують матеріальну основу реалізації суспільно-політичних та інших цілей;

• духовні, пов'язані в одному аспекті зі сприйняттям духовних (культурних) цінностей, якими керується суспільство, а в другому – з підключенням духовного потенціалу суспільства в реалізацію суспільно-політичних і соціальних цілей.

• роз'яснюючими, що вимагають відпрацювання знань, мотивів і стимулів, які сприяють практичному досягненню комплексу цілей державного управління.

Цілі державного управління також поділяють на: стратегічні, пов'язані з якістю суспільства, його збереженням і перетворенням; тактичні; оперативні.

Цілі державного управління, представлені у певному «дереві», мають відповідати таким вимогам:

• бути об'єктивно зумовленими й обґрунтованими, виходити з об'єктивних закономірностей і тенденцій суспільного розвитку й діяльності людей;

• бути соціально мотивованими, тобто йти від потреб, запитів та інтересів людей, відповідати їм і викликати цим самим розуміння, підтримку цілей, прагнення втілити їх у життя;

• бути науково обґрунтованими, тобто підкріпленими відповідними науковими дослідженнями прогнозів економічного, соціального та духовного розвитку суспільства;

• бути системно організованими, включати в певній послідовності цілі стратегічні, тактичні й оперативні, загальні та часткові, головні й забезпечуючі, кінцеві й проміжні, віддалені, близькі й безпосередні тощо;

• бути забезпеченими у ресурсному відношенні як з інтелектуального, так і з матеріального боку, базуватись на реальному, а не на уявному потенціалі