- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості природних і штучних волокон
- •Порядок виконання роботи:
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 загальні методи вивчення і дослідження виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередній витримці і випробуванні виробів легкої промисловості
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини проміром окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапеля на групи
- •3.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної щільності волокон і ниток
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050г.
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
- •Коефіцієнти заломлення світлових променів деяких видів волокон і рідкого середовища
- •6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •6.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення характеристик механічних властивостей текстильних волокон при розтягуванні до розриву
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 визначення напівциклових характеристик механічних властивостей текстильних ниток при розтягуванні
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Час відпочинку після розвантаження, хв.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 визначення втомних характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •10.1 Короткі теоретичні відомості
- •10.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •10.1.2. Пристрій і принцип дії пульсаторів
- •10.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •11.1 Короткі теоретичні відомості
- •11.1.1 Будова і принцип дії приладу утш-1
- •11.2 Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 визначення стійкості текстильних виробів до стирання
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •12.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
- •13.1.2. Вживання оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних виробів
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 14 визначення вологості текстильних виробів
- •14.1. Короткі теоретичні відомості
- •14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •15.1 Короткі теоретичні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення оптичних властивостей текстильних виробів
- •15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
- •15.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Задачі
- •Додаток б
5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
На початку ХХІ століття відбулася кардинальна зміна сировинного балансу текстильної промисловості. Приріст виробництва текстильної сировини здійснюватиметься за рахунок хімічних волоконних матеріалів (ХВМ), частка яких досягла 75 % від світового виробництва всіх видів текстильних волоконних матеріалів (ТВМ).
З розчинів або розплавів полімерів формуватимуться: комплексні нитки, що складаються з обмеженої кількості елементарних ниток (від 3 до 200); джгути, що складаються з дуже великої кількості елементарних ниток (сотні тисяч); плівкові матеріали; штамповані вироби (деталі взуття і одягу).
Проте співвідношення між цими видами продукції значно зміниться. Виробництво хімічних комплексних ниток збільшиться, а вироблення джгутів - зменшиться. Це доцільно технологічно і вигідно економічно. Комплексна нитка може бути використана для вироблення тканин або трикотажних виробів, а джгут призначений для отримання волокон певної довжини (від 30 до 200 мм), з яких виробляється пряжа із застосуванням багатоперехідної технології прядіння.
В даний час вже розроблені способи вироблення з комплексних ниток пряжеподібних ниток, що мають підвищену об'ємність, пористість і ворсистість, одержуваних методом пневмотекстурування або за допомогою прийомів фізичної і хімічної модифікації.
Хімічні волокна в основному застосовуватимуться для вироблення пряжі в суміші з іншими волокнами. Різко зросте виробництво пряжеподібних комплексних ниток.
Продовжується бурхливе зростання світового виробництва поліолефінових, зокрема поліпропіленових (ПП), волокон і ниток. Основними споживачами ПП волокон залишаються килимова промисловість (ворс і грунт) - 25 %, одяг і домашнє господарство - 10%, геотекстиль - 7 %, канати, вірьовки і мережі - 7 %, мішки - 4 %, гігієнічні і медичні вироби - 14 %, інші готові матеріали - 22 %. В США, зокрема, більше половини (55 %) нетканих матеріалів в минулому сторіччі були виготовлені з поліолефінів, 37 % з поліефірних волокон і лише 8 % з віскозних.
Виробництво і споживання поліамідних (ПА) волокон, випробовуючи невеликі спади і підйоми, останніми роками знаходиться приблизно на одному рівні (близько 4 млн. т в рік), що пояснюється також різкими перепадами цін на цю продукцію.
З синтетичних волокон все більше упроваджується в текстильний сектор і багато в чому визначає моду готових виробів високоеластичне поліуретанове волокно типу спандекс. Потужності нитки спандекс безперервно ростуть. Найкрупніші виробництва цієї нитки зосереджені в республіці Корея (55 тис. т в рік), США (36 тис. т в рік), Китаї (12 тис. т в рік), Англії (7,5 тис. т в рік) ін.
На фоні порівняно стійкого розвитку синтетичних волокон продовжується очевидний спад світового виробництва волокон і ниток целюлозного походження, яке сьогодні складає близько 2,5 млн. т в рік. Картина може різко змінитися з розвитком дослідницьких і промислових досліджень в області отримання нового (альтернативного віскозному) гідратцелюлозного волокна типу ліоцел, об'єми виробництва якого в Європі безперервно ростуть.
В таблиці 5.4 показано як майже за століття змінюється світове споживання натуральних і хімічних волокон. Ці дані підтверджують розвиток асортименту хімічних ниток, в першу чергу синтетичних пряжеподібних, ринкова частка яких до середини ХХI століття буде значно вище (53%), ніж будь-якого з волокон, включаючи хімічні (24%) і бавовну (21%).
Таблиця 5.4
