- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості природних і штучних волокон
- •Порядок виконання роботи:
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 загальні методи вивчення і дослідження виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередній витримці і випробуванні виробів легкої промисловості
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини проміром окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапеля на групи
- •3.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної щільності волокон і ниток
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050г.
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
- •Коефіцієнти заломлення світлових променів деяких видів волокон і рідкого середовища
- •6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •6.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення характеристик механічних властивостей текстильних волокон при розтягуванні до розриву
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 визначення напівциклових характеристик механічних властивостей текстильних ниток при розтягуванні
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Час відпочинку після розвантаження, хв.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 визначення втомних характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •10.1 Короткі теоретичні відомості
- •10.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •10.1.2. Пристрій і принцип дії пульсаторів
- •10.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •11.1 Короткі теоретичні відомості
- •11.1.1 Будова і принцип дії приладу утш-1
- •11.2 Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 визначення стійкості текстильних виробів до стирання
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •12.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
- •13.1.2. Вживання оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних виробів
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 14 визначення вологості текстильних виробів
- •14.1. Короткі теоретичні відомості
- •14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •15.1 Короткі теоретичні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення оптичних властивостей текстильних виробів
- •15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
- •15.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Задачі
- •Додаток б
Контрольні питання
1. Які показники оптичних властивостей текстильних виробів ви знаєте?
2. Як характеризується діапазон електромагнітного випромінювання світла?
3. Дати характеристику забарвлення текстильних волокон і ниток.
4. Фотоколориметричний метод аналізу.
5. Які характеристики оптичних властивостей можна визначати за допомогою колороиметра?
Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
Мета роботи - вивчення установки і методики дослідження діелектричних характеристик ниток (волокон).
16.1. Короткі теоретичні відомості
Діелектричні властивості текстильних виробів характеризують їх здатність реагувати на зовнішнє електричне поле. Залежно від температури, частоти і амплітуди напруженості зовнішнього електричного поля характеристики діелектричних властивостей виробів різної молекулярної і надмолекулярної структури змінюються по-різному. Тому визначення діелектричних характеристик текстильних виробів в широкому інтервалі температур і частот зовнішнього електричного поля дає можливість вивчити особливості молекулярної будови речовин, що становлять текстильні вироби, молекулярну взаємодію і явища релаксацій в них ( рис. 16.1, 16.2).
V R
С R I С
V
I
V I V ωC
I ωR
δ
δ V
IR
φ φ V/R
δ
δ
а б
Рис. 16.1. Послідовна (а) і паралельна (б) еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсора з втратами
а б
Рис. 16.2. Криві частотної (а) і температурної (б) залежності діелектричних характеристик
Однією з основних характеристик електричних властивостей матеріалу є його діелектрична проникність, яка звичайно характеризується відносною діелектричною проникністю (діелектричною сталою) ε:
ε = С / С0 (16.1)
де С - ємність конденсатора, заповненого досліджуваним матеріалом;
С0 - ємність конденсатора з повітряним діелектриком.
У разі ідеального конденсатора (без втрат) в ланцюзі змінного струму між струмом і напругою має місце зсув по фазі на 900. В реальному діелектрику, поміщеному в електричному полі, виникають втрати енергії, що перетворюється на теплову. Внаслідок цього зменшується кут здвигу фаз між струмом і напругою.
Характеристикою втрат електричної потужності змінного струму в діелектриці є тангенс кута втрат. Кутом втрат називається кут δ, доповнюючий кут між струмом і напругою в ланцюзі конденсатора до 900.
На рис. 16.1 приведені еквівалентні схеми і векторні діаграми конденсатора з втратами, тобто конденсатора ідеальної ємності, послідовно або паралельно сполученого з активним опором, обумовлюючого виникнення еквівалентних втрат. При цьому для рис. 16.1, а
tg δ = ωRС (16.2)
для рис. 16.1., б
tg δ = 1/ (ωRС) (16.3)
де δ - кут втрат;
ω - кутова частота струму;
R - активний опір;
С - ємність конденсатора.
δ = 900 – φ (16.4)
де φ - кут зсуву між струмом і напругою для реального конденсатора.
Якщо волокна, що містять полярні групи, помістити в електричне поле, то спостерігається орієнтація сегментів (ланок) макромолекул і більш дрібних кінетичних одиниць, що забезпечує визначення діелектричної проникності і діелектричних втрат. В певних інтервалах температур і частот криві залежності tg(f) і tg(Т) проходять через максимум, а на кривих ε/ (f) і ε/ (Т) з'являється перегин (рис. 16.2).
На величину діелектричних втрат роблять вплив багато чинників: хімічна будова текстильних волокон, ступінь їх кристалізації, орієнтація надмолекулярної структури і ін. Все це необхідно враховувати при аналізі результатів дослідження.
Температурно-частотні дослідження діелектричних параметрів текстильних волокон проводяться на спеціальній установці, блок-схема якої приведена на рис. 16.3.
Генератор частоти є низькочастотним генератором сигналів 3Г - 56/1 з діапазоном частот від 20 Гц до 200 Гц. Він призначений для подачі синусоїдальної напруги на вимірювальний міст. В плече вимірювального мосту включений конденсатор Сх, в якому діелектриком служить досліджуваний матеріал (текстильні вироби).
|
|
Міст для вимірювання ємності ВМ - 4006 |
|
Індикатор нуля Ф - 550 |
|
|
|
||
|
Термостат з вимірювальним осередком |
Рис. 16.3. Блок-схема установки для діелектричних досліджень
Точний міст Шерінга (ВМ - 4006) призначений для вимірювання ємності в широких межах. Коефіцієнт втрат tg можна відлічувати в межах 0 - 10-1. Принципова схема моста приведена на рис. 16.4.
Вимірювальний осередок з досліджуваною речовиною (змінна ємність Сх) включають в плече (аб) моста. Змінна напруга із заданою частотою подається в одну з діагоналей моста (бг), а в іншу діагональ (ав) включений індикатор нуля.
При урівноваженні моста змінним опором R1 і ємністю С2 досягають рівності нулю струму в діагоналі (ав); на екрані осцилографа індикатора нуля з'являється пряма лінія. З умови СхR1 = C1R2 визначають:
невідому ємність:
Сх = С1R2 / R1 (16.5)
і тангенс кута втрат:
tg δ = 1 / (ω R1 C2) (16.6)
Компенсація tgδ здійснюється за допомогою конденсатора змінної ємності С2. Більш високі значення tgδ компенсуються за допомогою опорів, включених послідовно з еталонним конденсатором.
Індикатор нуля Ф - 550 є високочутливим електронним виборчим підсилювачем змінного струму, що працює в діапазоні 20 - 105 Гц. Прилад застосовується як покажчик рівноваги в мостових схемах (включений в діагональ моста рис. 16.4).
Як індикатор рівноваги моста в приладі використовується електронно-променева трубка з розгорткою по горизонталі (вісь Х) від генератора звукового сигналу 3Г - 56/1. На вхід індикатора нуля (відхилення променя по вертикалі - вісь У) подається напруга розбалансу моста. Коли міст збалансований, вхідна напруга по осі У дорівнює 0 і на екрані осцилографа є горизонтальна лінія.
Рис. 16.4. Принципова схема моста Шерінга (живлення змінною напругою з частотою, на якій проводяться вимірювання)
Термостат і регулятор температури забезпечують термостатування вимірювального осередку в інтервалі температур 35 – 300 0С з точністю 0,4 0С. Задана температура виставляється поворотом барабана реохорда на передній панелі приладу.
Вимірювальний осередок є двома круглими вимірювальними електродами, що служать обкладинками плоского конденсатора. Нижній електрод є базовим, а верхній - знімним, рухомим, що дозволяє змінювати площу обкладинок конденсатора і відстані між ними. Між електродами розташовується досліджуваний матеріал - паралелізована система текстильних волокон. Відстань між електродами, тобто товщина діелектрика, визначається за шкалою мікрометра.

Низькочастотний
генератор сигналів ЗГ - 56/1
Термолегулятор