- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості природних і штучних волокон
- •Порядок виконання роботи:
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 загальні методи вивчення і дослідження виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередній витримці і випробуванні виробів легкої промисловості
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини проміром окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапеля на групи
- •3.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної щільності волокон і ниток
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050г.
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
- •Коефіцієнти заломлення світлових променів деяких видів волокон і рідкого середовища
- •6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •6.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення характеристик механічних властивостей текстильних волокон при розтягуванні до розриву
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 визначення напівциклових характеристик механічних властивостей текстильних ниток при розтягуванні
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Час відпочинку після розвантаження, хв.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 визначення втомних характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •10.1 Короткі теоретичні відомості
- •10.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •10.1.2. Пристрій і принцип дії пульсаторів
- •10.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •11.1 Короткі теоретичні відомості
- •11.1.1 Будова і принцип дії приладу утш-1
- •11.2 Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 визначення стійкості текстильних виробів до стирання
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •12.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
- •13.1.2. Вживання оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних виробів
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 14 визначення вологості текстильних виробів
- •14.1. Короткі теоретичні відомості
- •14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •15.1 Короткі теоретичні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення оптичних властивостей текстильних виробів
- •15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
- •15.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Задачі
- •Додаток б
Експериментальна частина
Вживані прилади і матеріали: релаксометри РМ – 5, УР – 2М, лінійка, зразки текстильних виробів.
Порядок виконання роботи:
Д
ля
визначення зміни в часі подовження
розтягнутих ниток і компонентів їх
подовження застосовують релаксометр
РМ – 5. Схема приладу приведена на рис.
9.1.
Рис. 9.1 Принципова схема релаксометра РМ-5 для ниток
2. Кожну окрему нитку закріплюють в нерухомому затиску 13 і в рухомому затиску 11, подвішеному на стрічці на блоці 9 і урівноваженому вантажем 3. На палець 4 блоку 9 тисне штифт 5, закріплений в блоці 10. Вісь, на яку насаджені блоки, складається з двох частин: та частина, де сидить блок 9, заточена на конус і обертається, з одного боку, в підшипнику, а з іншого – в поглибленні, зробленому в другій частині осі, на якій сидить блок 10. Коли штифт 5 тисне на палець 4, блоки повертаються проти годинникової стрілки; коли ж за допомогою системи важеля 8 блок 10 повертається за годинниковою стрілкою, блоки 9 і 10 розчіпляються. При з’єднаних блоках здійснюють навантаження на нитку ланцюгом 1, закріпленим кінцем на блоці10 і змотуються з блоку 2. Роз’єднуючи блоки, звільняють нитку від навантажень. Це дає можливість спостерігати за зникненням швидкообертового і повільнообертового компонентів подовження при відпочинку розвантаженої нитки. Зміни довжини нитки фіксуються стрілкою 6 за шкалою 7. Спостереження можна вести в різних рідинах, для чого служить стакан 12.
2. Якщо немає приладу РМ – 5, спостереження можна вести за допомогою П - образних стійок, на верхній щаблині яких кріплять верхні затиски для ниток. Навантаження на нитці здійснюється нижніми затисками з грузиками. Довжину нитки вимірюють або за вертикальною шкалою за допомогою стрілок, що переміщаються по одній з колонок стійки, або по міліметрівці, що поміщається ззаду нитки.
3. Проби нитки відбирають з п'яти пакувань, попередньо витриманих в стандартних кліматичних умовах.
4. Після п.3 визначають середнє розривне навантаження нитки.
5. При закритій системі важеля 8, змотуючи ланцюг з блоку 2 шляхом повороту його за допомогою ручного приводу, встановлюють за шкалами блоку навантаження, що становить 25% середнього розривного навантаження (з округленням до 1-2 сН ). Випробування звичайно проводять із затискною довжиною 500 мм (для ниток з великим подовженням – 200 мм), для чого відповідно встановлюють нижні затиски 13.
6. Перевіряють положення стрілки 6, яка повинна стояти на середньому (нульовому) розподілі шкали 7.
7. Закріплюють відрізки у верхніх затисках; підвішують до них грузики попереднього натягнення; закріплюють відрізки в нижніх затисках; по черзі плавно відкривають систему важеля 8 і навантажують нитки. Після цього, відкривши верхній затиск, записують величину деформації за показниками стрілки 6 (ці показники треба зняти не пізніше, ніж через 3 с з моменту прикладання навантаження). Потім відкривають другий затиск і так далі.
8. Подальші відліки деформації і записи ведуть через 3; 30 с; 1; 3; 5; 10; 15; 30 хв.; 1 годину (від моменту відкриття затвора важеля). Потім закривають затвор важеля і тим самим розчіпляють блоки. Це дозволяє нитці вільно скорочуватися. Записи також ведуть через 3; 30 с; 1; 3; 5; 10; 15хв. і закінчують через 30 хв. Таким чином, загальний час нагляду складає 1год. 30 хв.
9. Результати випробування заносять до таблиці 9.1.
Таблиця 9.1
Параметри і результати випробувань
Номер нитки |
Подовження нитки,мм |
|||||||||||||||||||||||
під навантаженням у момент часу, хв. |
після зняття навантаження у момент часу, хв. |
|||||||||||||||||||||||
0,05 |
0,5 |
1 |
3 |
5 |
10 |
15 |
30 |
60 |
0,05 |
0,5 |
1 |
3 |
5 |
10 |
15 |
30 |
60 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Пружна деформація |
|
Еластична деформація |
|
Пластична деформація |
|
|||||||||||||||||||
Розрахунок компонентів подовження і їх часток здійснюють за приведеними формулами. Швидкообертовий компонент подовження (lпр) обчислюють як різницю подовжень при останньому спостереженні під час навантаження і першому спостереженні під час відпочинку, повільнообертовий (lе) – як різниця подовжень при першому і останньому спостереженні під час відпочинку; за залишковий (lпл) компонент приймають подовження, що залишилося при останньому спостереженні під час відпочинку.
Для визначення характеристик релаксацій текстильних полотен при розтягуванні застосовують релаксометри УР – 2 і типу “стійки”. Випробування проводяться по аналогії з нитками. Параметри випробувань, при яких визначаються дані характеристики наступні:
Затискна довжина, мм
для тканин і нетканих полотен 200
для трикотажу 100
Ширина пробної смужки, мм
для тканин 25
інших полотен 50
Постійне навантаження, % від розривного
для тканин 10 – 25
трикотажних полотен 5
нетканих полотен 10
Постійне подовження, % від розривного подовження 25
Час дії навантаження, хв. 60
