- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості природних і штучних волокон
- •Порядок виконання роботи:
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 загальні методи вивчення і дослідження виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередній витримці і випробуванні виробів легкої промисловості
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини проміром окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапеля на групи
- •3.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної щільності волокон і ниток
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050г.
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
- •Коефіцієнти заломлення світлових променів деяких видів волокон і рідкого середовища
- •6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •6.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення характеристик механічних властивостей текстильних волокон при розтягуванні до розриву
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 визначення напівциклових характеристик механічних властивостей текстильних ниток при розтягуванні
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Час відпочинку після розвантаження, хв.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 визначення втомних характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •10.1 Короткі теоретичні відомості
- •10.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •10.1.2. Пристрій і принцип дії пульсаторів
- •10.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •11.1 Короткі теоретичні відомості
- •11.1.1 Будова і принцип дії приладу утш-1
- •11.2 Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 визначення стійкості текстильних виробів до стирання
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •12.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
- •13.1.2. Вживання оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних виробів
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 14 визначення вологості текстильних виробів
- •14.1. Короткі теоретичні відомості
- •14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •15.1 Короткі теоретичні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення оптичних властивостей текстильних виробів
- •15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
- •15.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Задачі
- •Додаток б
14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
Сушильними (кондиційними) апаратами називають прилади, призначені для визначення вологості матеріалів шляхом видалення з них вологи висушуванням. Висушування матеріалу здійснюється потоком гарячого повітря, інфрачервоним випроміннюванням або у високочастотних електричних полях. Одним з найпоширеніших є кондиційний апарат АК-2. Прилад АСТ-73 трохи відрізняється від апарату АК-2.
К
ондиційний
апарат АК-2 (рис. 14.1) використовується
для одночасного визначення вологості
6 проб. Він складається з циліндричної
камери 1 з корпусом, що має теплоізоляційний
шар. В камері підвішено шість корзин 2
з металевої сітки. Кожна корзина є
змінною чашкою технічних вагів 6,
змонтованих на верхній плитці камери.
В центрі плити розташовані люк з кришкою
для занурення корзин і радіальні пази
з гніздами для розміщення підвісок
кожної корзини. Підвіска має порожнистий
циліндр для додаткових грузиків, якими
регулюють вагу порожніх корзин.
Рис. 14.1. Схема кондиційного апарату АК - 2
Матеріал, завантажений в корзину, висушується в потоці гарячого повітря. Нагрівання і циркуляція повітря здійснюються електронагрівачем 5 і електродвигуном з вентилятором.
Для контролю температури повітря в камері встановлений термометр 7. Прилад забезпечений терморегулятором для автоматичної підтримки постійної температури повітря в камері. Датчиком температури служить контактний термометр, сполучений дротами з електромагнітним реле, що автоматично вимикає живлення электронагрівача при нагріві повітря в камері до заданої межі.
14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
Електричні методи відносяться до непрямих, тому що принцип дії вживаних приладів заснований не на безпосередньому визначенні вмісту вологи в матеріалі, а на вимірюванні характеристик властивостей матеріалу, залежних від його вологості: діелектричної проникності і електричного опору. Перевага електричних методів вимірювання вологості полягає в тому, що вони є експресними. Полімерні матеріали відносяться до діелектриків. На відміну від металів - провідників електричного струму, діелектрики не мають вільних електронів, їх електрична провідність носить іонний характер і практично повністю залежить від вмісту в матеріалі води і електролітів. Сам полімерний ланцюг в перенесенні електричних зарядів не бере участь, проте його хімічна будова, а також надмолекулярна структура полімерного матеріалу побічно впливають на рухливість іонів.
Електромісткісний
метод вимірювання вологості текстильних
матеріалів заснований на залежності
діелектричної проникності матеріалу
від вмісту в ньому вологи. Якщо між
обкладками електричного конденсатора,
що має місткістю С0,
помістити замість повітря зразок
діелектрика, місткість конденсатора
зросте і стане рівною
:
(14.5)
де
- діелектрична проникність або діелектрична
постійна діелектрика.
(14.6)
Збільшення місткості конденсатора при внесенні в нього діелектрика пояснюється тим, що під дією зовнішнього електричного поля відбувається поляризація діелектрика, зсув електронної хмари атомів і молекул у напрямі електричного поля, тобто у бік позитивно зарядженої обкладки конденсатора. При цьому центри розподілу позитивних і негативних зарядів кожного атома і молекули зміщуються і таким чином в них індукується дипольний момент Р, який дорівнює добутку величини зміщеного заряду е на величину зсуву S:
Р=еS (14.7)
При поляризації в електричному полі конденсатора на поверхні діелектрика, зверненій до позитивно зарядженої пластини (обкладинки) конденсатора, виникають некомпенсовані заряди, а на поверхні, зверненій до негативно зарядженої пластини конденсатора, - некомпенсовані позитивні заряди. Таким чином, в діелектрику створюється додаткове електричне поле, направлене убік, протилежний напряму поля, утвореного зарядами обкладинок конденсатора.
Результативна
напруженість поля дорівнює геометричній
сумі напруженостей. Отже, поляризація
діелектрика в полі зменшуватиме
напруженість поля конденсатора і
збільшуватиме його місткість. Між
напруженістю поля конденсатора без
прокладки
і з прокладкою з діелектрика існує
простий зв'язок
(14.8)
Зіставляючи формули визначення ε одержуємо:
(14.9)
Різні
речовини залежно від будови їх молекул
мають різну діелектричну проникність.
Полімерні матеріали в абсолютно сухому
стані мають діелектричну проникність
.
Максимальну діелектричну проникність
має вода (
).
Поглинання води полімерними матеріалами збільшує їх полярність в електричному полі унаслідок високого поляризування води, маса якої в матеріалі росте із збільшенням вогкості. Таким чином, вимірювання вологості матеріалу може бути зведено до вимірювання діелектричної постійної матеріалу.
