- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості природних і штучних волокон
- •Порядок виконання роботи:
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 загальні методи вивчення і дослідження виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередній витримці і випробуванні виробів легкої промисловості
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини проміром окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапеля на групи
- •3.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної щільності волокон і ниток
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050г.
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
- •Коефіцієнти заломлення світлових променів деяких видів волокон і рідкого середовища
- •6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •6.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення характеристик механічних властивостей текстильних волокон при розтягуванні до розриву
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 визначення напівциклових характеристик механічних властивостей текстильних ниток при розтягуванні
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Час відпочинку після розвантаження, хв.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 визначення втомних характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •10.1 Короткі теоретичні відомості
- •10.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •10.1.2. Пристрій і принцип дії пульсаторів
- •10.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •11.1 Короткі теоретичні відомості
- •11.1.1 Будова і принцип дії приладу утш-1
- •11.2 Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 визначення стійкості текстильних виробів до стирання
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •12.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
- •13.1.2. Вживання оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних виробів
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 14 визначення вологості текстильних виробів
- •14.1. Короткі теоретичні відомості
- •14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •15.1 Короткі теоретичні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення оптичних властивостей текстильних виробів
- •15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
- •15.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Задачі
- •Додаток б
1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
Розпізнати волокна різного походження можна шляхом їх спалювання, сухої перегонки (спалювання без доступу повітря), колористичними, мікроскопічними дослідженнями і за хімічними властивостями (за характерними реакціями). Для підтвердження ідентичності волокон кожний з методів повинен застосовуватися спільно з іншими.
Метод спалювання оснований на різній поведінці волокон рослинного, тваринного і хімічного походження. Природні целюлозні волокна при згорянні не плавляться, не змінюють форму при піднесенні до полум'я, при видаленні з полум'я продовжують горіти без плавлення. Після спалювання утворюється легкий попіл світло-сірого кольору і з'являється запах паленого паперу.
Вовна і натуральний шовк при піднесенні до полум'я горять поволі, видаючи запах паленого пір’я. При згорянні утворюється крихка кулька чорного кольору, що легко розтирається в порошок.
Ацетатне волокно плавиться з виділенням характерного запаху оцтової кислоти, тоді як нітронове, капронове, лавсанове і ін. волокна плавляться без виділення характерного запаху. Залишок - тверда кулька, що спеклася.
Метод сухої перегонки заснований на прояві різних хімічних властивостей продуктами перегонки натуральних і хімічних волокон без доступу повітря. Продукти сухої перегонки вовни, натурального шовку, нітрону і поліамідних волокон зафарбовують червоний лакмусовий папірець в синій колір, що підтверджує лужну реакцію. При сухій перегонці целюлозних волокон, лавсану і хлорину виділяються продукти, які зафарбовують синій лакмусовий папірець в червоний колір, що вказує на кисле середовище.
Колористичний метод полягає в розпізнаванні волокон за допомогою кольорових реакцій.
1.2. Експериментальна частина
Вживані прилади і матеріали: витяжна шафа, водяна лазня, термометри, хімічний посуд, електрична плитка, термостійкі пробірки, крапельниця, фарфорова чашка, індикаторний папір, сушильна шафа, сухий спирт, набір хімреактивів, зразки текстильних виробів (волокон і ниток).
Порядок виконання роботи:
1. Для вивчення дії мінеральних кислот на природні і хімічні волокна необхідно невеликі пучки волокон (бавовняні, віскозні, ацетатні, лляні, капронові, лавсанові, вовняні і шовкові) окремо обробити 3%-вим розчином сірчаної кислоти, віджати і укласти на фарфорові чашки. Фарфорові чашки помістити в сушильну шафу, нагріту до t =105°С і залишити там на 20-30 хвилин до повного висушування волокон.
Після висушування перевірити органолептично міцність на розрив і порівняти з первинною міцністю.
2. При визначенні дії лугів на волокно необхідно невеликі пучки волокон (бавовняні, лляні, віскозні, ацетатні, капронові, лавсанові, вовняні і шовкові) помістити в окремі пробірки і залити на 1/3 об'єму пробірки 3% розчином їдкого натра. Пробірки помістити в киплячу лазню і вести нагляди за процесом розчинення природних і хімічних волокон.
3. Для визначення впливу концентрованої азотної кислоти на рослинні і білкові волокна необхідно невеликі джгутики волокон (бавовняні, лляні, вовняні і шовкові) помістити на дно сухої фарфорової чашки і змочити з крапельниці концентрованою азотною кислотою. Роботу необхідно провести під витяжною шафою і стежити за результатами наглядів.
4. При вивченні дії відновників на волокна природного і хімічного походження необхідно поперемінно занурювати на 20-30 хв. в прозорий розчин гіпохлориту натрію або розчин білильного вапна концентрації 5% активного хлору. Після обробки зразки волокон ретельно промивають кілька разів водою і висушують. Спостерігати за зміною кольору і міцності волокон різного походження.
5. При дії органічних розчинників на волокна рослинного, тваринного і хімічного походження необхідно невеликі пучки волокон помістити на дно сухої фарфорової чашки, змочити з крапельниці ацетоном і спостерігати за розчиненням волокон. Роботу проводити під витяжною шафою.
6. Для розпізнавання волокон методом спалювання необхідно невеликі щільно скручені джгутики індивідуальних волокон (бавовняні і віскозні; вовняні і шовкові; ацетатні і нітронові; капронові і лавсанові) по черзі внести в полум'я пальника і відзначити швидкість згоряння в полум'ї і після видалення з полум'я пальника, запах продуктів згоряння, характер залишку після згоряння волокна.
7. При визначенні походження волокон методом сухої перегонки необхідно помістити окремо в жаростійкі пробірки волокна рослинного, тваринного і хімічного походження і нагрівати над полум'ям пальника до виділення продуктів сухої перегонки, після чого до верхньої відкритої частини пробірки піднести синій, а потім червоний лакмусовий папірець, попередньо зволожений водою. Стежити за зміною забарвлення лакмусового папірця.
8. При визначенні віскозного, мідно-аміачного і ацетатного волокон поміщають окремо у фарфорові чашки і заливають розчином фарбника прямого чорного 3 концентрації 3 г/л при t=40°С протягом 2-5 хв., потім ретельно промивають холодною водою. Віскозне волокно забарвлюється в чорний колір, мідно-аміачне в темно-сірий, а ацетатне волокно не забарвлюється або набуває зеленуватий відтінок.
9. Капронове, анідне і диацетатне волокна можна розпізнати шляхом обробки спиртним розчином фарбника кислотного голубого антрахінонового (40 мл 0,5%-вого розчину фарбника в етиловому спирті) протягом 10 хв. при кімнатній температурі. Потім волокно прополоскати до освітлювання води. Капрон і анід при цьому забарвлюються в яскраво-голубий, а ацетатне - в блідо-голубий колір.
10. Результати проведених наглядів порівнюються з таблицею 1.1.
Таблиця 1.1
Якісний аналіз волокон різного походження
Волокно |
Спалювання |
Окремі характерні реакції з |
Кольорові реакції |
Продукти сухої перегонки |
|||
Волокно горить без плавлення |
Волокно плавиться перш, ніж горить |
кислотами |
лугами |
органічними розчинниками і іншими реагентами |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Бавовна |
Горить; запах паленого паперу |
- |
Розчиняється в 70%-ний сірчаній кислоті при 400С; М=100 |
- |
- |
- |
Кислі: синій лакмусовий папірець забарвлюється в червоний колір |
Віскозне |
Те ж |
- |
Розчиняється в конц. соляній кислоті на відміну від бавовни |
Набухає в 10%-ому їдкому натрі при 18-200С |
- |
Забарвлюється в червонувато-фіолетовий колір сумішшю фарбників (1 г/л) прямого чисто-голубого (1:1) і родаміна Б |
Те ж |
Мідно-аміачне |
- |
- |
Те ж |
Те ж |
- |
Забарвлюється в синій колір сумішшю фарбників (1г/л) прямого чисто-голубого (1:1) і родаміна Б |
Те ж |
Шерсть |
Горить; запах паленого пір’я |
- |
- |
Розчиняється в 5%-вому їдкому натрі при 1000С |
- |
При додаванні в лужний розчин кератину шерсті оцтовокислого свинцю розчин забарвлюється в коричневий або чорний колір |
Основні; червоний лакмусовий папірець забарвлюється в синій колір |
Шовк |
Горить; запах паленого пір’я |
- |
На відміну від шерсті розчиняється в соляній кислоті 8,9 н. |
Розчиняється в 5%-вому їдкому натрі при 1000С |
- |
При додаванні в лужний розчин фіброїна шовку оцтовокислого свинцю випадає білий осад |
Основні; червоний лакмусовий папірець забарвлюється в синій колір
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Діацетатне |
- |
Розм'якшується і горить |
- |
При дії їдкого натра обмиляється |
Розчиняється в 80%-ном ацетоні при 18-200С; М=100 |
- |
Кислі |
Триацетатне |
- |
Те ж |
- |
Стійко до дії лугів |
Розчиняється в суміші метиленхлорида і етанолу 95%-вого (9:1); М=100 |
- |
Те ж |
Нітрон |
Горить без характерного запаху. При 2350С розм'якшуєть-ся |
- |
- |
- |
Розчиняється в диметилформаміді при 80-1000С |
Забарвлюється в червоно-бурий колір при дії 3-5%-вого їдкого натра при 1000С |
Основні |
Хлорин |
Горить без характерного запаху. При 60-700С пом’якшується |
- |
- |
- |
Розчиняється в ксилолі (густина 1,07) |
- |
Кислі |
Лавсан |
- |
Плавиться і горить, Тпл=2600С |
а) Розчиняється в 60%-вій сірчаній кислоті при 1000С б) Не розчиняється у фосфорній кислоті |
Розчиняється 40%-вому їдкому натрії при 900С |
- |
- |
Кислі |
Анід |
- |
Плавиться і горить, Тпл=249-2540С |
Розчиняється в концентрованих кислотах |
- |
Розчиняється в диметилформаміді |
- |
Основні |
Енант |
- |
Плавиться і горить, Тпл=218-2250С |
Те ж |
- |
- |
- |
Те ж |
Капрон |
- |
Плавиться і горить, Тпл=214-2180С |
На відміну від аніду розчиняється в соляній кислоті 4,2 н. |
- |
- |
- |
Те ж |
