- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості природних і штучних волокон
- •Порядок виконання роботи:
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 загальні методи вивчення і дослідження виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередній витримці і випробуванні виробів легкої промисловості
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини проміром окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапеля на групи
- •3.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної щільності волокон і ниток
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050г.
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
- •Коефіцієнти заломлення світлових променів деяких видів волокон і рідкого середовища
- •6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •6.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення характеристик механічних властивостей текстильних волокон при розтягуванні до розриву
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 визначення напівциклових характеристик механічних властивостей текстильних ниток при розтягуванні
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Час відпочинку після розвантаження, хв.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 визначення втомних характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •10.1 Короткі теоретичні відомості
- •10.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •10.1.2. Пристрій і принцип дії пульсаторів
- •10.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •11.1 Короткі теоретичні відомості
- •11.1.1 Будова і принцип дії приладу утш-1
- •11.2 Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 визначення стійкості текстильних виробів до стирання
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •12.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
- •13.1.2. Вживання оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних виробів
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 14 визначення вологості текстильних виробів
- •14.1. Короткі теоретичні відомості
- •14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •15.1 Короткі теоретичні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення оптичних властивостей текстильних виробів
- •15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
- •15.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Задачі
- •Додаток б
Експериментальна частина
Вживані прилади і матеріали: зразки текстильних виробів, кондиційний апарат АК-2, електровологомір ТЕВ-1, нормативна документація.
Порядок виконання роботи:
Визначення вологості на сушильних апаратах
Від партії матеріалу відбирають проби згідно ГОСТ 6611.0-73 «Нити текстильные. Правила приемки», ГОСТ 6611.4-75 «Нити текстильне. Методы определения влажности».
Для визначення вологості ниток з кожної відібраної одиниці продукції негайно відмотують або зрізають і відкидають 10 зовнішніх шарів ниток (для шпуль і починків нитки відмотують по конусу). Потім зрізаючи або стягуючи шари ниток приблизно в рівній кількості з кожної одиниці продукції, відбирають одну пробу масою 100-125 г. Для визначення вологості в сушильній шафі відбирають дві проби масою 8-10 г кожна.
Відібрану пробу негайно зважують з відносною погрішністю 0,1% вимірюваної величини. На апараті АК-2 в корзину закладають всю пробу.
Корзину з пробою поміщають в апарат, прогрітий до температури сушіння 107 2°С для всіх ниток, окрім хлоринових і полівінілхлоридних (для них прийнята температура 68 2°С), і включають вентилятор. Через 30 хв. після виключення вентилятора на апараті проводять зважування проби із записом її маси. Подальші зважування здійснюються через кожні 20 хв. до отримання постійної маси, тобто до тих пір, поки результати двох послідовних вимірювань відрізнятимуться не більше ніж на 0,1%. Результат визначення маси при останньому зважуванні mс приймається за постійну масу. Розрахунок фактичної вологості ведуть за відповідною формулою.
Слід враховувати, що висушування на кондиційних апаратах не може забезпечити повного видалення вологи із зразка, оскільки частина вологи, яка створює мономолекулярний шар, утримується в матеріалі з великою енергією. Крім того, повітря, хоча і нагріте до високої температури, що використовується для висушування, все ж таки містить пари води. Отримання абсолютно сухого матеріалу можливе тільки на спеціальних установках в умовах глибокого вакууму, при повній відсутності пари води. Такі установки застосовують для отримання ізотерм сорбції і десорбції при наукових дослідженнях.
Визначення вологості на електровологомірі тев-1
Електроємнісний вологомір ТЕВ-1 (рис. 14.2) має датчик-конденсатор 10, що складається з двох коаксіальних циліндрових обкладинок, між якими закладають випробовувану пробу волокна. На передній панелі приладу встановлені шкали вологості матеріалу 9, міліамперметр 7 для настройки і контролю приладу, кнопки і рукоятки управління. Залежність діелектричної проникності волокна, а отже, і ємності датчика від вологості волокна має нелінійний характер і різна для бавовни і віскозного штапельного волокна. Тому шкали вологості мають нелінійний характер і проградуйовані роздільно для кожного виду матеріалу. Залежність діелектричної проникності волокна, а отже, і ємності датчика від вологості волокна має нелінійний характер і різний для бавовни і віскозного штапельного волокна. Тому шкали вологості мають нелінійний характер і проградуйовані роздільно для кожного виду матеріалу.
Рис. 14.2. Електроємнісний вологомір ТЕВ - 1
Підготовка приладу до проведення випробувань проводиться таким чином. Приєднавши до клеми 1 дріт заземлення, включають вилку шнура приладу в розетку електричної мережі з напругою 220 В. При включенні тумблера 2 живлення приладу, спалахує сигнальна лампа 3. Після прогрівання приладу протягом 5-10 хв. ручкою 4 вимірювального конденсатора встановлюють стрілку 5 на нульовий розподіл вимірювальної шкали. Встановивши перемикач шкал 6 з покажчиком виду матеріалу в положення «бавовна», ручкою регулятора опору 8 слід привести стрілку мікроамперметра 7 в нульове положення. Наважку волокна слід рівномірно вкласти в датчик-конденсатор 10 пристрою, заповнивши його доверху. Стрілка 5 буде показувати вологість наважки матеріалу на відповідній шкалі 9.
При вимірюванні вологості бавовняного волокна необхідно в результат, отриманий на пристрої, вносити поправку на температуру. Цю поправку розраховують за формулою:
,
(14.10)
де
- фактична вологість волокна, %;
- вологість за пристроєм, %;
- температура повітря, при якій визначають
вологість волокна, 0С.
Проба волокна, відібрана для вимірювання вологості, повинна зберігається в герметично закритій тарі. Безпосередньо перед випробуванням від проби відділяють три навішування по 500 5 г кожна. Навішування волокна рівномірно укладують в датчик конденсатор приладу. Закінчивши вимірювання, необхідно повернути стрілку 5 вимірювального конденсатора в нульове положення. Потім, вийнявши першу і заклавши друге навішування матеріалу, провести наступний вимір.
За результатами вимірів вологості трьох навішувань підраховують середню вологість проби.
Після
визначення фактичної вологості проб
розраховують кондиційну масу партії
матеріалу
.
Одержані результати випробувань заносять
в табл. 14.1.
Таблиця 14.1.
Вологість волокон, визначена різними методами
Найменування матеріалу |
Маса зразка, г |
Фактична вологість на приладах % |
|||
При
фактичній вологості
|
Після висушування до постійної ваги, |
Кондиційна, |
АК-2 або сушильний апарат |
ТЕВ-1 |
|
|
|
|
|
|
|
Звіт повинен містити схеми і описи приладів, короткий виклад методик вимірювання, таблицю дослідів, розрахунок фактичної вологості і кондиційної маси матеріалу.
