- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості природних і штучних волокон
- •Порядок виконання роботи:
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 загальні методи вивчення і дослідження виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередній витримці і випробуванні виробів легкої промисловості
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини проміром окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапеля на групи
- •3.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної щільності волокон і ниток
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050г.
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
- •Коефіцієнти заломлення світлових променів деяких видів волокон і рідкого середовища
- •6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •6.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення характеристик механічних властивостей текстильних волокон при розтягуванні до розриву
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 визначення напівциклових характеристик механічних властивостей текстильних ниток при розтягуванні
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Час відпочинку після розвантаження, хв.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 визначення втомних характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •10.1 Короткі теоретичні відомості
- •10.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •10.1.2. Пристрій і принцип дії пульсаторів
- •10.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •11.1 Короткі теоретичні відомості
- •11.1.1 Будова і принцип дії приладу утш-1
- •11.2 Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 визначення стійкості текстильних виробів до стирання
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •12.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
- •13.1.2. Вживання оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних виробів
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 14 визначення вологості текстильних виробів
- •14.1. Короткі теоретичні відомості
- •14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •15.1 Короткі теоретичні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення оптичних властивостей текстильних виробів
- •15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
- •15.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Задачі
- •Додаток б
6.2. Експериментальна частина
Вживані прилади і матеріали: мікроскоп «Біолам», препарати подовжнього вигляду і поперечних зрізів волокон, що вивчаються, предметні і покривні скельця, препарувальні голки, ручний мікротом.
Порядок виконання роботи:
Після знайомства з будовою мікроскопа і правилами робіт на ньому необхідно:
1. Підготовити мікроскоп і всі необхідні інструменти і матеріали до роботи.
Незалежно від розташування джерела світла (вікно, лампа) мікроскоп ставлять прямо проти себе, предметним столиком від себе, майже біля краю стола.
Світло джерела повинно висвітлювати дзеркало рівномірно і направлятися ним через отвори діафрагми на об'єкт. Спостерігаючи в окуляр, обертають дзеркало до тих пір, поки все поле зору не опиниться однаково рівномірно освітленим.
Якщо в якості джерела світла взята лампа, то може вимальовуватися поверхня, що світиться (волосок), від цього необхідно позбутися, навіть якщо поле зору буде не так яскраво освітлене. Для рівномірного освітлення об'єкта досить поставити між лампою і мікроскопом екран з цигаркового паперу. Налаштувавши дзеркало і правильно розташувавши джерело освітлення, провести фокусування об'єктива. Фокусування об'єктива, тобто переміщення тубуса мікроскопа вздовж осі, здійснюється обертанням маховичков. Обертаючи маховички, піднімають тубус, кладуть на предметний столик досліджуваний об'єкт і притискають його пружинними лапками. Потім, опускаючи тубус, стежать, щоб об'єктив перемістився трохи нижче свого робочого положення, тобто виявився від площини столика на відстані, яка дорівнює товщині препарату, плюс 6-8 мм для 8х і плюс 1 мм для об'єктива 20х. Спостерігаючи в окуляр, дуже повільно піднімають тубус до тих пір, поки в полі зору не з'явиться зображення об'єкта. При фокусуванні корисно обережно пересувати досліджуваний об'єкт (як рухається предмет набагато легше помітити, ніж нерухомий).
Користуватися об'єктивом 20х необхідно обережно, оскільки його вільна робоча відстань дорівнює 1,8 мм.
Знайшовши зображення, ще більш повільним обертанням маховичків домагаються найбільш різкого зображення об'єкта. Фокусування може вважатися закінченим, коли будуть усунені всі недоліки зображення у вигляді смуг, плям, відблисків. Добрим фокусуванням можна назвати таке, при якому око абсолютно не стомлюється.
При появі об'єкта або його ознак в поле зору (при фокусуванні) слід спробувати міняти освітлення, змінюючи нахил дзеркала або целулоїдною пластини. Часто буває так, що об'єкт, видимий погано в прямому світлі, добре видно при похилому попаданні променів. Іноді досліджуваний об'єкт краще видно при слабкому освітленні, в цих випадках корисно застосувати діафрагму поз. 3 (рис. 6.1).
Необхідно джерело штучного світла ставити досить далеко, по-перше, для того, щоб світло не сліпило спостерігача; по-друге, тому, що дзеркало прикривається предметним столиком, і на нього можуть потрапляти тільки майже горизонтальні промені.
Слід віддавати перевагу вікну, зверненому на північну сторону, щоб промені сонця не могли потрапити безпосередньо на дзеркало.
При правильному освітленні оптика мікроскопа забезпечує повне вирішення деталей досліджуваного об'єкта, відповідно апертурі об'єктива.
Рекомендується спостерігати об'єкт в мікроскоп поперемінно обома очима і залишати відкритим вільне око, щоб попередити його стомлення.
Для фіксування одержуваних за допомогою мікроскопа збільшених зображень, об'єкт замальовують на рисовальному апараті РА-4 або фотографують із застосуванням мікрофотографічних насадок.
2. Приготувати тимчасові препарати зразків матеріалів.
Для вивчення особливостей будови основних видів природних і хімічних волокон під мікроскопом з них готують препарати подовжнього вигляду і поперечного зрізу.
Препарати подовжнього вигляду одержують шляхом нарізання на середню частину чистого предметного скла коротких відрізків волокон завдовжки 1-2 мкм; щоб відрізки волокон не лежали щільним пучком їх роз'єднують препарувальною голкою. При розгляді волокон у водному або масляному середовищі на предметне скло заздалегідь капають воду або гліцерин, а потім нарізають волокна. Зверху препарат накривають покривним склом.
Препарати поперечних зрізів готують за допомогою спеціального ручного мікротома. Для цього пучок волокон заправляють в щілину приладу і закріплюють в ній за допомогою двох пластин. Кінці волокон, виступаючі з обох боків пластин, зрізають гострою бритвою. Зрізи наносять на предметне скло і розглядають під мікроскопом.
3. Розглянути під мікроскопом приготовані препарати поперечного зрізу і подовжнього виду різних натуральних та хімічних волокон і виявити наступні особливості їх будови.
Ш
тучні
волокна і елементарні нитки мають ряд
відмінних ознак при розгляді під
мікроскопом (рис. 6.5). Для віскозних
волокон типова наявність частих
поздовжніх смуг (западин), які виникають
при неодночасному затвердінні прядильного
розчину в товщі і зовнішньої поверхні
нитки в процесі формування. Поперечний
зріз волокна набуває при цьому звивистий
контур. Є відмінності в будові зовнішнього
та внутрішнього шарів волокна, які
полягають в більш щільному і орієнтованому
розташуванні макромолекул в зовнішній
оболонці порівняно з серцевиною.
Модифіковані віскозні волокна сіблон
і полінозное мають циліндричну форму.
а б в г д є
Рис. 6.5. Поздовжні види і поперечні зрізи основних типів штучних волокон:
а – полінозне; б – віскозне; в – триацетатне; г – ацетатне; д – мідноаміачне; є – казеїнове.
У ацетатних і триацетатних волокон на відміну від віскозних кількість поздовжніх смуг на поверхні менше, а поперечний перетин окреслено більш плавно.
Синтетичні волокна і елементарні нитки (рис. 6.6) різноманітні за будовою. Капронові і лавсанові волокна мають циліндричну форму. На їх поверхні можливі пори, які утворюються при витягуванні в процесі формувань різними нещільностями і бульбашками газів, що виникають всередині волокон. Для нітронових і хлоринового волокон характерні неправильної форми поперечні перетини з порізаними різною мірою краями.
Р
ис.
6.6. Поздовжній
вид
і
поперечний
зріз
синтетичних
волокон:
а - капронового; б - лавсанового; в - нітронових; г – хлоринових.
Профільовані волокна мають складну конфігурацію поперечного зрізу. Для матованих хімічних волокон характерна наявність дрібних чорних крапок (слідів матуючої речовини) як в поздовжньому вигляді, так і в поперечному зрізі.
Переглянути препарати під мікроскопом при великому збільшенні і замалювати препарати, запропоновані викладачем. Результати дослідження повинні бути представлені у вигляді таблиці 6.2 .
Таблиця 6.2
Характеристика текстильних волокон
Волокно |
Боковий вигляд (збільшення) |
Вид поперечного зрізу (збільшення) |
Зауваження про особливості будови волокна |
Бавовна |
|
|
|
Вовна |
|
|
|
Льон |
|
|
|
Шовк |
|
|
|
Віскозне |
|
|
|
Ацетатне |
|
|
|
Капрон |
|
|
|
Нітрон |
|
|
|
